1 Л іване, відкрий свої двері, і огонь пожере з твоїх кедрів!

Open your doors, O Lebanon, that the fire may devour your cedars!

2 Г олоси, кипарисе, бо кедр он упав, пограбовані пишні! Голосіте, башанські дуби, бо ліс неприступний звалився!

Wail, O fir tree and cypress, for the cedar has fallen, because the glorious and lofty trees are laid waste! Wail, O you oaks of Bashan, for the thick and inaccessible forest has in flames been felled!

3 Ч ути голос виття пастухів, бо гордощі їхні пограбовані! Чути рик левчуків, бо йорданська краса попустошена...

A voice of the wailing of the shepherds, for their glory, the broad pasturage, is laid waste! A voice of the roaring of young lions, for the pride of the Jordan is ruined!

4 Т ак говорить Господь, мій Бог: Паси ти отару, яка на заріз,

Thus says the Lord my God: Shepherd the flock for slaughter,

5 щ о ріжуть їх їхні купці і не винні, а їхні продавці промовляють: Благословенний Господь, що я збагатів! А їхні пастухи не помилують їх!...

Whose buyers or possessors slay them and hold themselves not guilty; and they who sell them say, Blessed be the Lord, for I have become rich! And their own shepherds neither pity nor spare them.

6 Б о Я не помилую більше вже мешканців цеї землі, промовляє Господь. І ось передам Я людину, одного одному до рук, та до рук царя їхнього, і землю вони потовчуть, і Я з їхніх рук не врятую нікого!

For I will no more pity or spare the inhabitants of the land, says the Lord; but behold, I will deliver every man into his neighbor’s hand and into the hand of his king. And shall lay waste the land, and I will not deliver out of the hand.

7 І пас Я отару, яка на заріз тим, хто торгує отарою. І взяв Я Собі два киї, і одного назвав: Милість, а одного назвав: Згода, і пас Я отару.

So I shepherded the flock of slaughter, truly the most miserable of sheep. And I took two staffs, the one I called Beauty or Grace and the other I called Bands or Union; and I fed and shepherded the flock.

8 І знищив Я трьох пастухів за один місяць. І Я втратив терпіння до них, бо душа їхня обридила Мене.

And I cut off the three shepherds in one month, for I was weary and impatient with them, and they also loathed me.

9 Т ому Я сказав: Не пастиму вас! Та вівця, що має померти, нехай умре, а що має погублена бути хай буде погублена, а позосталі хай тіло одна однієї з'їдять!

So I said, I will not be your shepherd. What is to die, let it die, and what is to be destroyed, let it be destroyed; and let the survivors devour one another’s flesh.

10 І Я взяв Свого кия Милість, і його поламав, щоб зламати Свого заповіта, якого Я склав був зо всіма народами.

And I took my staff, Beauty or Grace, and broke it in pieces to show that I was annulling the covenant or agreement which I had made with all the peoples.

11 І він зламаний був того дня, і пізнали покупці отари, які на Мене вважають, що це слово Господнє.

So the covenant was annulled on that day, and thus the most wretched of the flock and the traffickers in the sheep who were watching me knew (recognized and understood) that it was truly the word of the Lord.

12 І сказав Я до них: Якщо добре це в ваших очах, дайте платню Мою, а як ні, перестаньте! І вони Мою платню відважили тридцять срібняків.

And I said to them, If it seems just and right to you, give me my wages; but if not, withhold them. So they weighed out for my price thirty pieces of silver.

13 І промовив до мене Господь: Кинь її ганчареві, ту славну ціну, що вони оцінили Мене! І Я взяв оті тридцять срібняків, і те кинув до дому Господнього, до ганчаря.

And the Lord said to me, Cast it to the potter —the munificently sum at which I am priced by them! And I took the thirty pieces of silver and cast them to the potter in the house of the Lord.

14 І зламав Я Свого кия другого, Згоду, щоб зламати братерство між Юдою та між Ізраїлем.

Then I broke into pieces my other staff, Bands or Union, indicating that I was annulling the brotherhood between Judah and Israel.

15 І промовив до мене Господь: Ще візьми собі знаряддя пастуха нерозумного.

And the Lord said to me, Take up once more the implements of a worthless and wicked shepherd.

16 Б о ось Я настановлю пастиря на землі, він загублених не відвідає, розпорошеного не буде шукати, і зламаної не вилікує, стоячої не годуватиме, а м'ясо ситої їстиме, і ратиці їхні поламає.

For behold, I will raise up a false shepherd in the land; the lost and perishing he will not miss or visit, the young and scattered he will not go to seek, the wounded and broken he will not heal, nor will he feed those that are sound and strong; but he will eat the flesh of the fat ones and break off their hoofs.

17 Г оре негідному пастиреві, який покидає отару! Меч на рамено його та в його праве око: конче всохне рамено йому, і конче стемніє його праве око!

Woe to the worthless and foolish shepherd who deserts the flock! The sword shall smite his arm and his right eye; his arm shall be utterly withered and his right eye utterly blinded.