1 Т ого часу, говорить Господь, повитягують кості царів Юди та кості його князів, і кості священиків, і кості пророків, і кості мешканців Єрусалиму з їхніх гробів,

At that time, says the Lord, they shall bring out the bones of the kings of Judah, the bones of its princes, the bones of the priests, the bones of the prophets, and the bones of the inhabitants of Jerusalem from their graves.

2 і порозкладають їх перед сонцем і перед місяцем, та перед усіма небесними світилами, яких вони кохали та служили їм, і що йшли за ними, і що зверталися до них, і що вклонялися їм. Не будуть вони зібрані й не будуть поховані, гноєм стануть вони на поверхні землі!

And they will scatter before the sun and the moon and all the host of heaven, which have loved and which they have served and after which they have walked and which they have sought, inquired of, and required and which they have worshiped. They shall not be gathered, or be buried; they shall be like dung upon the face of the earth.

3 І смерть буде ліпша від життя для всієї решти позосталих зо злого цього роду, по всіх цих місцях позосталих, куди Я їх повиганяв, говорить Господь Саваот.

And death shall be chosen rather than life by all the residue of those who remain of this evil family (nation), who remain in all the places to which I have driven them, says the Lord of hosts.

4 І скажеш до них: Так говорить Господь: Хіба падають і не встають? Хіба хто відступить, то вже не вертається?

Moreover, you shall say to them, Thus says the Lord: Shall men fall and not rise up again? Shall one turn away and not repent and return ?

5 Ч ому відступив оцей єрусалимський народ усевічним відступленням? Міцно схопились вони за оману, не хочуть навернутись.

Why then is this people of Jerusalem turned away with a perpetual turning away ? They hold fast to deceit (idolatry); they refuse to repent and return.

6 П рислухався Я й слухав: неправду говорять, немає нікого, хто б каявсь у своєму лукавстві, говорячи: Що я зробив? Кожен з них обертається до свого бігу, мов той кінь, що женеться у бій...

I have listened and heard, but they have not spoken aright; no man repents of his wickedness, saying, What have I done? Everyone turns to his course, as the horse rushes like a torrent into battle.

7 І відає бусел у повітрі умовлений час свій, а горлиця й ластівка та журавель стережуть час прилету свого, а народ Мій не знає Господнього права!...

Yes, the stork in the heavens knows her appointed times, and the turtledove, the swallow, and the crane observe the time of their return. But My people do not know the law of the Lord.

8 Я к ви скажете: Ми мудреці, і з нами Господній Закон? Ось справді брехнею вчинило його брехливе писарське писальце!

How can you say, We are wise, and we have the written law of the Lord ? Behold, the truth is, the lying pen of the scribes has made of the law a falsehood (a mere code of ceremonial observances).

9 З асоромлені ці мудреці, збентежилися й були схоплені. Ось вони слово Господнє відкинули, що ж за мудрість ще мають вони?

The wise men shall be put to shame; they shall be dismayed and taken. Behold, they have rejected the word of the Lord, and what wisdom and broad, full intelligence is in them?

10 Т ому їхніх жінок віддам іншим, а їхні поля здобувцям, бо вони від малого та аж до великого усі віддались користолюбству, від пророка та аж до священика чинять неправду!...

Therefore will I give their wives to others and their fields to those who gain possession of them; for everyone, from the least even to the greatest, is given to covetousness (is greedy for unjust gain); from the prophet even to the priest, everyone deals falsely.

11 І легенько лікують нещастя народу Мого, говорячи: Мир, мир, а миру нема!

For they have healed the wound of the daughter of My people only lightly and slightingly, saying, Peace, peace, when there is no peace.

12 Ч и вони засоромилися, що гидоту робили? Ні трохи вони не засоромилися, і застидатись не вміють, тому то впадуть між упалими в часі навіщення їх, спіткнуться, говорить Господь...

They are brought to shame because they have committed abominations (extremely disgusting and shamefully vile things). And yet they were not at all ashamed, nor could they blush. Therefore they shall fall among those who fall; at the time of their punishment they shall be overthrown, says the Lord.

13 З беру їх дощенту, говорить Господь: не буде ягід у них на винограді, і не буде на фіґовім дереві фіґ, а їхнє листя пов'яне, і пошлю їм таких, що їх поїдять...

I will gather and sweep them away, utterly consuming them, says the Lord. no grapes on the vine, nor figs on the fig tree, and even the leaf is withered; and the things that I have given them shall pass away from them.

14 П ощо ми сидимо? Збирайтесь та підемо в твердинні міста та й погинемо там, бо Господь, Бог наш, учинив, що ми згинемо, і напоїв нас водою трійливою, бо ми Господеві згрішили...

Why do we sit still? Assemble yourselves, and let us enter into the fortified cities and be silent or perish there! For the Lord our God has decreed our ruin and given us bitter and poisonous water to drink, because we have sinned against the Lord.

15 М и миру чекали, й немає добра, часу вилікування й ось жах!

We looked for peace and completeness, but no good came, and for a time of healing, but behold, dismay, trouble, and terror!

16 Ч ути фиркання коней його аж від Дану, від гуку іржання його жеребців уся земля затремтіла! І прийдуть вони, й пожеруть усю землю та повню її, місто й тих, хто замешкує в ньому...

The snorting of horses is heard from Dan. At the sound of the neighing of his strong war-horses the whole land quakes; for they come and devour the land and all that is in it, the city and those who dwell in it.

17 Б о ось Я пошлю проти вас тих вужів та гадюк, що немає закляття на них, і вони вас кусатимуть, каже Господь!

For behold, I am sending among you serpents, adders which cannot be charmed, and they shall bite you, says the Lord.

18 Я ка моя втіха у смутку? Болить мені серце моє...

Oh, that I could comfort myself against sorrow,, my heart is sick and faint within me!

19 О сь голосіння дочки Мого народу з далекого краю: Чи Господь не в Сіоні? Чи не в нім його Цар? Нащо Мене розгнівили своїми бовванами, тими чужими марнотами?

Behold the cry of the daughter of my people because of those who dwell in a far country: Is not the Lord in Zion? Is not her King in her? Why have they provoked Me to anger with their carved images and with foreign idols?

20 М инули жнива, покінчилося літо, а ми не спасені...

The harvest is past, the summer has ended and the gathering of fruit is over, yet we are not saved!

21 Ч ерез нещастя дочки народу мого знещасливлений я, і міцно страхіття мене обняло...

For the hurt of the daughter of my people am I hurt; I go around mourning; dismay has taken hold on me.

22 Ч и немає бальзаму в Ґілеаді? Чи ж немає там лікаря? Чому нема вилікування для доньки народу Мого?

Is there no balm in Gilead? Is there no physician there? Why then is not the health of the daughter of my people restored?