1 І послав Ісус, син Навинів, із Ситтіму двох таємних вивідувачів, говорячи: Ідіть, розгляньте цей Край та Єрихон. І вони пішли, і ввійшли до дому однієї блудниці, а ім'я їй Рахав. І переночували вони там.

Joshua son of Nun sent two men secretly from Shittim as scouts, saying, Go, view the land, especially Jericho. And they went and came to the house of a harlot named Rahab and lodged there.

2 І було донесено єрихонському цареві, говорячи: Ось цієї ночі прийшли сюди якісь люди з Ізраїлевих синів, щоб вивідати цей Край.

It was told the king of Jericho, Behold, there came men in here tonight of the Israelites to search out the country.

3 І послав єрихонський цар до Рахави, говорячи: Виведи тих людей, що до тебе прийшли, що ввійшли до твого дому, бо вони прийшли, щоб вивідати ввесь цей Край.

And the king of Jericho sent to Rahab, saying, Bring forth the men who have come to you, who entered your house, for they have come to search out the land.

4 А та жінка взяла двох тих людей, та й сховала їх. І сказала: Так, приходили були до мене ті люди, та я не знала, звідки вони.

But the woman had taken the two men and hidden them. So she said, Yes, two men came to me, but I did not know from where they had come.

5 А коли замикалася брама зо смерком, то ті люди вийшли. Не знаю, куди ті люди пішли. Швидко женіться за ними, то ви доженете їх.

And at gate closing time, after dark, the men went out. Where they went I do not know. Pursue them quickly, for you will overtake them.

6 А вона відвела їх на дах, та й сховала їх у жмутах льону, що були зложені в неї на даху.

But she had brought them up to the roof and hidden them under the stalks of flax which she had laid in order there.

7 А ті люди погналися за ними йорданською дорогою аж до бродів; а браму замкнули, як тільки вийшла погоня за ними.

So the men pursued them to the Jordan as far as the fords. As soon as the pursuers had gone, the city’s gate was shut.

8 І поки вони лягли спати, то вона ввійшла до них на дах,

Before the two men had lain down, Rahab came up to them on the roof,

9 і сказала до тих людей: Я знаю, що Господь дав вам цей Край, і що жах перед вами напав на нас, і що всі мешканці цього Краю умлівають зо страху перед вами.

And she said to the men, I know that the Lord has given you the land and that your terror is fallen upon us and that all the inhabitants of the land faint because of you.

10 Б о ми чули те, що Господь висушив воду Червоного моря перед вами, коли ви виходили з Єгипту, і що зробили ви обом аморейським царям, що по той бік Йордану, Сигонові та Оґові, яких ви вчинили закляттям.

For we have heard how the Lord dried up the water of the Red Sea for you when you came out of Egypt, and what you did to the two kings of the Amorites who were on the side of the Jordan, Sihon and Og, whom you utterly destroyed.

11 І чули ми це, і зомліло наше серце, і не стало вже духу в людини зо страху перед вами, бо Господь, Бог ваш, Він Бог на небесах угорі й на землі долі!

When we heard it, our hearts melted, neither did spirit or courage remain any more in any man because of you, for the Lord your God, He is God in heaven above and on earth beneath.

12 А тепер присягніть мені Господом, що як я вчинила з вами милість, так зробите й ви милість з домом батька мого, і дасте мені правдивого знака.

Now then, I pray you, swear to me by the Lord, since I have shown you kindness, that you also will show kindness to my father’s house, and give me a sure sign,

13 І зоставите при житті батька мого, і матір мою, і братів моїх, і сестер моїх, і все, що їхнє, і врятуєте наше життя від смерти.

And save alive my father and mother, my brothers and sisters, and all they have, and deliver us from death.

14 І сказали їй ті люди: Душа наша за вас нехай віддана буде на смерть, якщо ви не відкриєте цієї нашої справи. І буде, коли Господь передаватиме нам оцей Край, то ми вчинимо тобі милість та правду.

And the men said to her, Our lives for yours! If you do not tell this business of ours, then when the Lord gives us the land we will deal kindly and faithfully with you.

15 І вона спустила їх шнуром через вікно, бо дім її був у стіні міського муру, і в мурі вона жила.

Then she let them down by a rope through the window, for her house was built into the wall so that she dwelt in the wall.

16 І сказала вона їм: Ідіть на гору, щоб не спіткала вас погоня. І ховайтеся там три дні, аж поки не вернеться погоня, а потому підете своєю дорогою.

And she said to them, Get to the mountain, lest the pursuers meet you; hide yourselves there three days until the pursuers have returned; and afterward you may go your way.

17 І сказали до неї ті люди: Ми будемо чисті від цієї присяги тобі, що ти заприсягла нас, якщо ти не вчиниш так.

The men said to her, We will be blameless of this oath you have made us swear.

18 О це, як ми будемо входити до Краю, то ти прив'яжеш шнурка з цієї нитки червені в вікні, що ти ним нас спустила. А батька свого, і матір свою, і братів своїх, і ввесь дім свого батька збереш до себе до дому.

Behold, when we come into the land, you shall bind this scarlet cord in the window through which you let us down, and you shall bring your father and mother, your brothers, and all your father’s household into your house.

19 І буде, усі, хто вийде з дверей твого дому назовні, кров його на голові його, а ми чисті. А всі, хто буде в домі з тобою, кров його на голові нашій, якщо наша рука буде на ньому.

And if anyone goes out of the doors of your house into the street, his blood shall be upon his head, and we will be guiltless; but if a hand is laid upon anyone who is with you in the house, his blood shall be on our head.

20 А коли ти відкриєш цю нашу справу, то ми будемо чисті від присяги тобі, якою ти заприсягла нас.

But if you tell this business of ours, we shall be guiltless of your oath which you made us swear.

21 А вона сказала: Як ви сказали, нехай буде воно так. І відпустила їх, а вони пішли. І вона прив'язала в вікні червоного суканого шнурка.

And she said, According to your words, so it is. Then she sent them away and they departed; and she bound the scarlet cord in the window.

22 І вони пішли, і вийшли на гору, та й сиділи там три дні, аж поки вернулася погоня. І шукала погоня по всій дорозі, та не знайшла їх.

They left and went to the mountain and stayed there three days, until the pursuers returned, who had searched all along the way without finding them.

23 І повернулися ті два мужі, і зійшли з гори, і перейшли Йордан, і прийшли до Ісуса, сина Навинового, та й розповіли йому все, що їх спіткало.

So the two men descended from the mountain, passed over, and came to Joshua son of Nun, and told him all that had befallen them.

24 І сказали вони до Ісуса: Справді Господь дав у нашу руку всю цю землю, а всі мешканці цього Краю омліли зо страху перед нами.

They said to Joshua, Truly the Lord has given all the land into our hands; for all the inhabitants of the country are faint because of us.