1 Т ридцятого й шостого року царювання Аси пішов Баша, Ізраїлів цар, проти Юди, і будував Раму, щоб не дати нікому від Аси, царя Юдиного, виходити та входити.

In the thirty-sixth year of Asa’s reign, Baasha king of Israel came up against Judah, and built (fortified) Ramah intending to intercept anyone going out or coming in to Asa king of Judah.

2 І виніс Аса срібло та золото із скарбниць Господнього дому та дому царевого, і послав до Бен-Гадада, царя сирійського, що сидів у Дамаску, говорячи:

Then Asa brought silver and gold out of the treasuries of the house of the Lord and of the king’s house and sent them to Ben-hadad king of Syria, who dwelt at Damascus, saying,

3 Є умова між мною та між тобою, і між батьком моїм та батьком твоїм. Ось послав я тобі срібла та золота, іди, зламай умову свою з Башею, царем Ізраїлевим, і нехай він відійде від мене.

Let there be a league between me and you, as was between my father and your father. Behold, I am sending you silver and gold; go, break your league with Baasha king of Israel, that he may withdraw from me.

4 І послухався Бен-Гадад царя Аси, і послав зверхників свого війська на Ізраїлеві міста, і вони поруйнували Іййона, і Дана, і Авел-Маїма та всі запаси міст Нефталимових.

And Ben-hadad hearkened to King Asa and sent the captains of his armies against the cities of Israel; and they smote Ijon, Dan, Abel-maim, and all the store cities of Naphtali.

5 І сталося, як Баша це почув, то перестав будувати Раму, і спинив свою працю.

And when Baasha heard it, he stopped building Ramah and let his work cease.

6 А цар Аса взяв усього Юду, і вони повиносили каміння Рами та її дерево, що з них будував був Баша, і побудував з того Ґеву та Міцпу.

Then King Asa took all Judah, and they carried away the stones of Ramah and its timber with which Baasha had been building, and with them he built Geba and Mizpah.

7 А того часу прийшов прозорливець Ханані до Аси, Юдиного царя, та й сказав до нього: Через те, що ти спирався на сирійського царя, а не сперся на Господа, Бога свого, тому втекло з твоєї руки військо сирійського царя.

At that time Hanani the seer came to Asa king of Judah and said to him, Because you relied on the king of Syria and not on the Lord your God, the army of the king of Syria has escaped you.

8 Ч и ж не були кушеяни та ливіяни військом дуже великим, колесницями й верхівцями дуже численними? Та коли ти сперся на Господа, Він дав їх у твою руку.

Were not the Ethiopians and Libyans a huge host with very many chariots and horsemen? Yet because you relied then on the Lord, He gave them into your hand.

9 Б о очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцнити тих, у кого все їхнє серце до Нього. Тому зробив ти нерозумно, бо відтепер будуть у тебе війни!

For the eyes of the Lord run to and fro throughout the whole earth to show Himself strong in behalf of those whose hearts are blameless toward Him. You have done foolishly in this; therefore, from now on you shall have wars.

10 І розгнівався Аса на прозорливця, і дав його до в'язниці, бо був у гніві на нього за це. І Аса тиснув декого з народу того часу.

Then Asa was angry with the seer and put him in prison, for he was enraged with him because of this. Asa oppressed some of the people at the same time.

11 І оце Асині діла, перші та останні, ось вони описані в книзі Юдиних та Ізраїлевих царів.

The acts of Asa, from first to last, are written in the Book of the Kings of Judah and Israel.

12 І занедужав Аса тридцятого й дев'ятого року свого царювання на свої ноги, і хвороба його була тяжка. Та й у хворобі своїй не звертався він до Господа, але до лікарів.

In the thirty-ninth year of his reign Asa was diseased in his feet—until his disease became very severe; yet in his disease he did not seek the Lord, but relied on the physicians.

13 І спочив Аса з своїми батьками, і помер сорокового й першого року свого царювання.

And Asa slept with his fathers, dying in the forty-first year of his reign.

14 І поховали його в його гробницях, які він викопав собі в Давидовому Місті. І поклали його на ложі, що він наповнив пахощами та різними, по-містецькому зробленими, мастями. І спалили йому дуже велике паління.

And they buried him in his own tomb which he had hewn out for himself in the City of David, and they laid him on a bier which was filled with sweet odors and various kinds prepared by the perfumers’ art; and they made a very great burning in his honor.