1 А ось чоловік Божий прийшов за Господнім словом із Юди до Бет-Елу. А Єровоам стояв при жертівнику, щоб кадити.

And behold, there came a man of God out of Judah by the word of the Lord to Bethel. Jeroboam stood by the altar to burn incense.

2 І кликнув чоловік Божий при жертівнику за словом Господнім і сказав: Жертівнику, жертівнику, так сказав Господь: Ось у Давидовому домі народиться син, Йосія ім'я йому, і він на тобі принесе в жертву священиків пагірків, що на тобі кадять, і кості людські спаляться на тобі.

The man cried against the altar by the word of the Lord, O altar, altar, thus says the Lord: Behold, a son shall be born to the house of David, Josiah by name; and on you shall he offer the priests of the high places who burn incense on you, and men’s bones shall be burned on you.

3 І дасть він того дня чудо, говорячи: Оце те чудо, про яке говорив Господь: Ось цей жертівник розпадеться, і висиплеться попіл, що на ньому!...

And he gave a sign the same day, saying, This is the sign which the Lord has spoken: Behold, the altar shall be split and the ashes that are upon it shall be poured out.

4 І сталося, як цар почув слова цього Божого чоловіка, що кликав до жертівника в Бет-Елі, то Єровоам простяг руку свою від жертівника, говорячи: Схопіть його! І всохла рука йому, яку він простяг до нього, і він не міг вернути її до себе...

When King Jeroboam heard the words the man of God cried against the altar in Bethel, he thrust out his hand, saying, Lay hold on him! And his hand which he put forth against him dried up, so that he could not draw it to him again.

5 А жертівник розпався, і попіл висипався з жертівника, за тим чудом, що дав Божий чоловік за словом Господнім...

The altar also was split and the ashes poured out from the altar according to the sign which the man of God had given by the word of the Lord.

6 А цар відповів і сказав до Божого чоловіка: Умилостив лице Господа, Бога твого, і помолися за мене, і нехай вернеться рука моя до мене! І чоловік Божий умилостивив Господнє лице, і царська рука вернулася до нього, і була, як перед тим...

And the king said to the man of God, Entreat now the favor of the Lord your God and pray for me, that my hand may be restored to me. And the man of God entreated the Lord, and the king’s hand was restored and became as it was before.

7 І сказав цар до Божого чоловіка: Увійди зо мною до дому й попоїж, і я дам тобі дара!

And the king said to the man of God, Come home with me and refresh yourself, and I will give you a reward.

8 А чоловік Божий сказав до царя: Якщо ти даси мені пів дому свого, не ввійду я з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води в цьому місці!...

And the man of God said to the king, If you give me half your house, I will not go in with you, and I will not eat bread or drink water in this place.

9 Б о так наказано мені за словом Господнім, говорячи: Ти не їстимеш хліба, і не питимеш води, і не вернешся дорогою, якою пішов!

For I was commanded by the word of the Lord, You shall eat no bread or drink water or return by the way you came.

10 І пішов він іншою дорогою, і не вернувся тією дорогою, що нею прийшов був до Бет-Елу.

So he went another way and did not return by the way that he came to Bethel.

11 А один старий пророк сидів у Бет-Елі. І прийшли його сини, і розповіли йому про ввесь чин, що зробив Божий чоловік сьогодні в Бет-Елі, про ті слова, що він говорив до царя, і оповіли їх своєму батькові.

Now there dwelt an old prophet in Bethel; and his sons came and told him all that the man of God had done that day in Bethel; the words which he had spoken to the king they told also to their father.

12 І промовив до них їхній батько: Де ж та дорога, якою він пішов? А його сини бачили ту дорогу, якою пішов Божий чоловік, що прийшов був з Юди.

Their father asked them, Which way did he go? For his sons had seen which way the man of God who came from Judah had gone.

13 І сказав він до синів своїх: Осідлайте мені осла! І вони осідлали йому осла, і він сів на нього.

He said to his sons, Saddle the donkey for me. So they saddled the donkey and he rode on it

14 І поїхав він за Божим чоловіком, і знайшов його, як сидів під дубом. І сказав він до нього: Чи ти той Божий чоловік, що прийшов із Юди? А той відказав: Я.

And went after the man of God. And he found him sitting under an oak, and he said to him, Are you the man of God who came from Judah? And he said, I am.

15 І сказав він до нього: Іди зо мною до дому та з'їж хліба!

Then he said to him, Come home with me and eat bread.

16 А той відказав: Не можу вернутися з тобою та ввійти з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води з тобою в цьому місці!

He said, I may not return with you or go in with you, neither will I eat bread or drink water with you in this place.

17 Б о було мені сказано за словом Господнім: Не їстимеш хліба й не питимеш там води, і не вернешся тією дорогою, якою ти йшов!

For I was told by the word of the Lord, You shall not eat bread or drink water there or return by the way that you came.

18 А той відказав йому: І я пророк, як ти! А Ангол говорив мені за Господнім словом, кажучи: Заверни його з собою до дому свого, і нехай він їсть хліб і нехай п'є воду. Він же говорив йому неправду!

He answered, I am a prophet also, as you are. And an angel spoke to me by the word of the Lord, saying, Bring him back with you to your house, that he may eat bread and drink water. But he lied to him.

19 І він вернувся з ним, і їв хліб у його домі та пив воду...

So the man from Judah went back with him and ate and drank water in his house.

20 І сталося, як сиділи вони при столі, то було Господнє слово до пророка, що вернув його.

And as they sat at the table, the word of the Lord came to the prophet who brought him back.

21 І він кликнув до Божого чоловіка, що прийшов із Юди, говорячи: Так сказав Господь: Тому, що був ти неслухняний Господнім наказам, і не додержував тієї заповіді, що наказав тобі Господь, Бог твій,

And he cried to the man of God who came from Judah, Thus says the Lord: Because you have disobeyed the word of the Lord and have not kept the command which the Lord your God commanded you,

22 і ти вернувся, і їв хліб та пив воду в місці, про яке Він говорив тобі: Не їж хліба й не пий води, то не ввійде твій труп до гробу батьків твоїх!...

But have come back and have eaten bread and drunk water in the place of which the Lord said to you, Eat no bread and drink no water—your corpse shall not come to the tomb of your fathers.

23 І сталося, як той поїв хліба та напився, то він осідлав йому осла, тому пророкові, що він вернув його.

And after the prophet of the house had eaten bread and drunk, he saddled the donkey for the man he had brought back.

24 І той подався, та спіткав його на дорозі лев, та й забив його. І був кинений труп його на дорозі, а осел стояв при ньому, а той лев стояв при трупі...

And when he had gone, a lion met him by the road and slew him, and his corpse was cast in the way, and the donkey stood by it; the lion also stood by the corpse.

25 А ж ось приходять люди, і побачили того трупа, киненого на дорозі, та лева, що стояв при трупі. І вони прийшли й говорили в тім місті, де сидів старий пророк.

And behold, men passed by and saw the corpse thrown in the road, and the lion standing by the corpse, and they came and told it in the city where the old prophet dwelt.

26 І почув про це той пророк, що вернув його з дороги, та й сказав: Це той Божий чоловік, що був неслухняний Господнім наказам, і Господь дав його левові, і він роздер його та вбив його за Господнім словом, що говорив йому.

When the prophet who brought him back from the way heard of it, he said, It is the man of God who was disobedient to the word of the Lord; therefore the Lord has given him to the lion, which has torn him and slain him, according to the word of the Lord which He spoke to him.

27 І сказав він до синів своїх, говорячи: Осідлайте мені осла! І осідлали.

And he said to his sons, Saddle the donkey for me. And they saddled it.

28 І поїхав він, і знайшов його трупа, киненого на дорозі, й осла та лева, що стояли при трупі, не з'їв той лев труп а й не роздер осла.

And he went and found the corpse thrown in the road, and the donkey and the lion stood by the body; the lion had not eaten the corpse or torn the donkey.

29 І підняв той пророк трупа Божого чоловіка, і поклав його на осла, та й вернув його. І ввійшов старий пророк до міста, щоб оплакати та поховати того.

The prophet took up the corpse of the man of God and laid it upon the donkey and brought it back, and the old prophet came into the city to mourn and to bury him.

30 І поклав він його в своїм гробі, і плакали над ним: Ой, брате мій!

And he laid the body in his own grave, and they mourned over him, saying, Alas, my brother!

31 І сталося по його похороні, і сказав він до синів своїх, говорячи: Коли я помру, то поховаєте мене в гробі, що в ньому похований цей Божий чоловік. При костях його покладіть мої кості!

After he had buried him, he said to his sons, When I am dead, bury me in the grave in which the man of God is buried; lay my bones beside his bones.

32 Б о конче збудеться те слово, що він кликнув був за Господнім словом над тим жертівником, що в Бет-Елі, та над усіма жертівниковими місцями на пагірках, що в містах самарійських.

For the saying which he cried by the word of the Lord against the altar in Bethel and against all the houses of the high places which are in the cities of Samaria shall surely come to pass.

33 П о цій пригоді Єровоам не зійшов зо своєї злої дороги, і настановляв священиків пагірків з усього народу, хто хотів, той призначався, і ставав священиком пагірків.

After this thing, Jeroboam turned not from his evil way, but made priests for the high places again from among all the people. Whoever would, he consecrated, that there might be priests for the high places.

34 І стала та річ гріхом для Єровоамового дому, і на вигублення, і на винищення з-над поверхні землі.

And this thing became the sin of the dynasty of Jeroboam that caused it to be abolished and destroyed from the face of the earth.