1 А ось чоловік Божий прийшов за Господнім словом із Юди до Бет-Елу. А Єровоам стояв при жертівнику, щоб кадити.

Now behold, there came a man of God from Judah to Bethel by the word of the Lord, while Jeroboam was standing by the altar to burn incense.

2 І кликнув чоловік Божий при жертівнику за словом Господнім і сказав: Жертівнику, жертівнику, так сказав Господь: Ось у Давидовому домі народиться син, Йосія ім'я йому, і він на тобі принесе в жертву священиків пагірків, що на тобі кадять, і кості людські спаляться на тобі.

He cried against the altar by the word of the Lord, and said, “O altar, altar, thus says the Lord, ‘Behold, a son shall be born to the house of David, Josiah by name; and on you he shall sacrifice the priests of the high places who burn incense on you, and human bones shall be burned on you.’”

3 І дасть він того дня чудо, говорячи: Оце те чудо, про яке говорив Господь: Ось цей жертівник розпадеться, і висиплеться попіл, що на ньому!...

Then he gave a sign the same day, saying, “ This is the sign which the Lord has spoken, ‘Behold, the altar shall be split apart and the ashes which are on it shall be poured out.’”

4 І сталося, як цар почув слова цього Божого чоловіка, що кликав до жертівника в Бет-Елі, то Єровоам простяг руку свою від жертівника, говорячи: Схопіть його! І всохла рука йому, яку він простяг до нього, і він не міг вернути її до себе...

Now when the king heard the saying of the man of God, which he cried against the altar in Bethel, Jeroboam stretched out his hand from the altar, saying, “Seize him.” But his hand which he stretched out against him dried up, so that he could not draw it back to himself.

5 А жертівник розпався, і попіл висипався з жертівника, за тим чудом, що дав Божий чоловік за словом Господнім...

The altar also was split apart and the ashes were poured out from the altar, according to the sign which the man of God had given by the word of the Lord.

6 А цар відповів і сказав до Божого чоловіка: Умилостив лице Господа, Бога твого, і помолися за мене, і нехай вернеться рука моя до мене! І чоловік Божий умилостивив Господнє лице, і царська рука вернулася до нього, і була, як перед тим...

The king said to the man of God, “Please entreat the Lord your God, and pray for me, that my hand may be restored to me.” So the man of God entreated the Lord, and the king’s hand was restored to him, and it became as it was before.

7 І сказав цар до Божого чоловіка: Увійди зо мною до дому й попоїж, і я дам тобі дара!

Then the king said to the man of God, “Come home with me and refresh yourself, and I will give you a reward.”

8 А чоловік Божий сказав до царя: Якщо ти даси мені пів дому свого, не ввійду я з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води в цьому місці!...

But the man of God said to the king, “ If you were to give me half your house I would not go with you, nor would I eat bread or drink water in this place.

9 Б о так наказано мені за словом Господнім, говорячи: Ти не їстимеш хліба, і не питимеш води, і не вернешся дорогою, якою пішов!

For so it was commanded me by the word of the Lord, saying, ‘You shall eat no bread, nor drink water, nor return by the way which you came.’”

10 І пішов він іншою дорогою, і не вернувся тією дорогою, що нею прийшов був до Бет-Елу.

So he went another way and did not return by the way which he came to Bethel. The Disobedient Prophet

11 А один старий пророк сидів у Бет-Елі. І прийшли його сини, і розповіли йому про ввесь чин, що зробив Божий чоловік сьогодні в Бет-Елі, про ті слова, що він говорив до царя, і оповіли їх своєму батькові.

Now an old prophet was living in Bethel; and his sons came and told him all the deeds which the man of God had done that day in Bethel; the words which he had spoken to the king, these also they related to their father.

12 І промовив до них їхній батько: Де ж та дорога, якою він пішов? А його сини бачили ту дорогу, якою пішов Божий чоловік, що прийшов був з Юди.

Their father said to them, “ Which way did he go?” Now his sons had seen the way which the man of God who came from Judah had gone.

13 І сказав він до синів своїх: Осідлайте мені осла! І вони осідлали йому осла, і він сів на нього.

Then he said to his sons, “Saddle the donkey for me.” So they saddled the donkey for him and he rode away on it.

14 І поїхав він за Божим чоловіком, і знайшов його, як сидів під дубом. І сказав він до нього: Чи ти той Божий чоловік, що прийшов із Юди? А той відказав: Я.

So he went after the man of God and found him sitting under an oak; and he said to him, “Are you the man of God who came from Judah?” And he said, “I am.”

15 І сказав він до нього: Іди зо мною до дому та з'їж хліба!

Then he said to him, “Come home with me and eat bread.”

16 А той відказав: Не можу вернутися з тобою та ввійти з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води з тобою в цьому місці!

He said, “ I cannot return with you, nor go with you, nor will I eat bread or drink water with you in this place.

17 Б о було мені сказано за словом Господнім: Не їстимеш хліба й не питимеш там води, і не вернешся тією дорогою, якою ти йшов!

For a command came to me by the word of the Lord, ‘You shall eat no bread, nor drink water there; do not return by going the way which you came.’”

18 А той відказав йому: І я пророк, як ти! А Ангол говорив мені за Господнім словом, кажучи: Заверни його з собою до дому свого, і нехай він їсть хліб і нехай п'є воду. Він же говорив йому неправду!

He said to him, “ I also am a prophet like you, and an angel spoke to me by the word of the Lord, saying, ‘Bring him back with you to your house, that he may eat bread and drink water.’” But he lied to him.

19 І він вернувся з ним, і їв хліб у його домі та пив воду...

So he went back with him, and ate bread in his house and drank water.

20 І сталося, як сиділи вони при столі, то було Господнє слово до пророка, що вернув його.

Now it came about, as they were sitting down at the table, that the word of the Lord came to the prophet who had brought him back;

21 І він кликнув до Божого чоловіка, що прийшов із Юди, говорячи: Так сказав Господь: Тому, що був ти неслухняний Господнім наказам, і не додержував тієї заповіді, що наказав тобі Господь, Бог твій,

and he cried to the man of God who came from Judah, saying, “Thus says the Lord, ‘Because you have disobeyed the command of the Lord, and have not observed the commandment which the Lord your God commanded you,

22 і ти вернувся, і їв хліб та пив воду в місці, про яке Він говорив тобі: Не їж хліба й не пий води, то не ввійде твій труп до гробу батьків твоїх!...

but have returned and eaten bread and drunk water in the place of which He said to you, “Eat no bread and drink no water”; your body shall not come to the grave of your fathers.’”

23 І сталося, як той поїв хліба та напився, то він осідлав йому осла, тому пророкові, що він вернув його.

It came about after he had eaten bread and after he had drunk, that he saddled the donkey for him, for the prophet whom he had brought back.

24 І той подався, та спіткав його на дорозі лев, та й забив його. І був кинений труп його на дорозі, а осел стояв при ньому, а той лев стояв при трупі...

Now when he had gone, a lion met him on the way and killed him, and his body was thrown on the road, with the donkey standing beside it; the lion also was standing beside the body.

25 А ж ось приходять люди, і побачили того трупа, киненого на дорозі, та лева, що стояв при трупі. І вони прийшли й говорили в тім місті, де сидів старий пророк.

And behold, men passed by and saw the body thrown on the road, and the lion standing beside the body; so they came and told it in the city where the old prophet lived.

26 І почув про це той пророк, що вернув його з дороги, та й сказав: Це той Божий чоловік, що був неслухняний Господнім наказам, і Господь дав його левові, і він роздер його та вбив його за Господнім словом, що говорив йому.

Now when the prophet who brought him back from the way heard it, he said, “It is the man of God, who disobeyed the command of the Lord; therefore the Lord has given him to the lion, which has torn him and killed him, according to the word of the Lord which He spoke to him.”

27 І сказав він до синів своїх, говорячи: Осідлайте мені осла! І осідлали.

Then he spoke to his sons, saying, “Saddle the donkey for me.” And they saddled it.

28 І поїхав він, і знайшов його трупа, киненого на дорозі, й осла та лева, що стояли при трупі, не з'їв той лев труп а й не роздер осла.

He went and found his body thrown on the road with the donkey and the lion standing beside the body; the lion had not eaten the body nor torn the donkey.

29 І підняв той пророк трупа Божого чоловіка, і поклав його на осла, та й вернув його. І ввійшов старий пророк до міста, щоб оплакати та поховати того.

So the prophet took up the body of the man of God and laid it on the donkey and brought it back, and he came to the city of the old prophet to mourn and to bury him.

30 І поклав він його в своїм гробі, і плакали над ним: Ой, брате мій!

He laid his body in his own grave, and they mourned over him, saying, “ Alas, my brother!”

31 І сталося по його похороні, і сказав він до синів своїх, говорячи: Коли я помру, то поховаєте мене в гробі, що в ньому похований цей Божий чоловік. При костях його покладіть мої кості!

After he had buried him, he spoke to his sons, saying, “When I die, bury me in the grave in which the man of God is buried; lay my bones beside his bones.

32 Б о конче збудеться те слово, що він кликнув був за Господнім словом над тим жертівником, що в Бет-Елі, та над усіма жертівниковими місцями на пагірках, що в містах самарійських.

For the thing shall surely come to pass which he cried by the word of the Lord against the altar in Bethel and against all the houses of the high places which are in the cities of Samaria.”

33 П о цій пригоді Єровоам не зійшов зо своєї злої дороги, і настановляв священиків пагірків з усього народу, хто хотів, той призначався, і ставав священиком пагірків.

After this event Jeroboam did not return from his evil way, but again he made priests of the high places from among all the people; any who would, he ordained, to be priests of the high places.

34 І стала та річ гріхом для Єровоамового дому, і на вигублення, і на винищення з-над поверхні землі.

This event became sin to the house of Jeroboam, even to blot it out and destroy it from off the face of the earth.