1 А за дев'ятого року, десятого місяця, десятого дня місяця було мені слово Господнє таке:

And the word of the Lord came to me in the ninth year, in the tenth month, on the tenth of the month, saying,

2 С ину людський, напиши собі ім'я цього дня, цього самого дня, бо вавилонський цар саме цього дня наступив на Єрусалим.

“Son of man, write the name of the day, this very day. The king of Babylon has laid siege to Jerusalem this very day.

3 І розкажи притчу на дім ворохобности, та й скажеш їм: Так говорить Господь Бог: Пристав ти котла, пристав та й налий води в нього.

Speak a parable to the rebellious house and say to them, ‘Thus says the Lord God, “Put on the pot, put it on and also pour water in it;

4 П овкладай його кусні до нього, усякий добрий кусок, стегно та лопатку, наповни кістками добірними.

Put in it the pieces, Every good piece, the thigh and the shoulder; Fill it with choice bones.

5 В ізьми добірніше з отари, розклади під ним дрова, звари його кусні, і щоб у ньому зварилися кості його.

“Take the choicest of the flock, And also pile wood under the pot. Make it boil vigorously. Also seethe its bones in it.”

6 Т ому так Господь Бог промовляє: Горе місту цьому душогубному, котлові, що іржа його в ньому, і що його іржа не сходить із нього! Кусок за куском повитягуй це з нього; на нього нехай не впаде жеребок!

‘Therefore, thus says the Lord God, “Woe to the bloody city, To the pot in which there is rust And whose rust has not gone out of it! Take out of it piece after piece, Without making a choice.

7 К ров бо його серед нього, він на голу скелю її помістив, не вилив на землю її, щоб порохом вкрити її.

“For her blood is in her midst; She placed it on the bare rock; She did not pour it on the ground To cover it with dust.

8 Щ об лютість підійняти, щоб помститися, Я дам його кров на голу скелю, щоб вона непокрита була.

“That it may cause wrath to come up to take vengeance, I have put her blood on the bare rock, That it may not be covered.”

9 Т ому так Господь Бог промовляє: Горе місту цьому душогубному, збільшу огнище й Я!

‘Therefore, thus says the Lord God, “ Woe to the bloody city! I also will make the pile great.

10 П ідклади дров, розпали цей огонь, довари м'ясо, і вилий росіл, а кості хай спалені будуть.

“Heap on the wood, kindle the fire, Boil the flesh well And mix in the spices, And let the bones be burned.

11 І постав його порожнім на вугілля його, щоб він розігрівся, і щоб мідь його розпалилась, і щоб розтопилась у ньому нечистість його, щоб іржа його зникла.

“Then set it empty on its coals So that it may be hot And its bronze may glow And its filthiness may be melted in it, Its rust consumed.

12 У весь труд надармо пішов, і не зійшла з нього його велика іржа, в огонь його з його іржею!

“She has wearied Me with toil, Yet her great rust has not gone from her; Let her rust be in the fire!

13 У твоїй нечистоті є розпуста. За те, що Я чистив тебе, але чистим не став ти, ти з своєї нечистости вже не відчистишся, аж поки Я не заспокою Свою лютість на тобі.

“In your filthiness is lewdness. Because I would have cleansed you, Yet you are not clean, You will not be cleansed from your filthiness again Until I have spent My wrath on you.

14 Я , Господь, це казав, і надійде воно! І зроблю, не звільню, і не змилуюся, за твоїми дорогами та за твоїми ділами засудять тебе, це Господь Бог промовляє!

I, the Lord, have spoken; it is coming and I will act. I will not relent, and I will not pity and I will not be sorry; according to your ways and according to your deeds I will judge you,” declares the Lord God.’” Death of Ezekiel’s Wife Is a Sign

15 І було мені слово Господнє таке:

And the word of the Lord came to me saying,

16 С ину людський, ось Я візьму від тебе несподіваним ударом утіху очей твоїх, а ти не голоси й не плач, і нехай не виступить сльоза твоя.

“Son of man, behold, I am about to take from you the desire of your eyes with a blow; but you shall not mourn and you shall not weep, and your tears shall not come.

17 С тогни собі тихо, жалоби по померлих не роби, прикрасу голови своєї обвий на себе, а взуття своє взуй на ноги свої, і не закривай вусів, і не їж жалобного хліба.

Groan silently; make no mourning for the dead. Bind on your turban and put your shoes on your feet, and do not cover your mustache and do not eat the bread of men.”

18 І говорив я до народу рано, а ввечері померла мені жінка... І зробив я рано, як наказано мені.

So I spoke to the people in the morning, and in the evening my wife died. And in the morning I did as I was commanded.

19 І сказав мені той народ: Чи не розповіси нам, що це нам таке, що ти робиш?

The people said to me, “Will you not tell us what these things that you are doing mean for us?”

20 І я їм сказав: Було мені слово Господнє таке:

Then I said to them, “The word of the Lord came to me saying,

21 С кажи Ізраїлевому дому: Так говорить Господь Бог: Ось Я збезчещу святиню Мою, опору вашої сили, утіху ваших очей та любе вашій душі. А ваші сини та ваші дочки, що ви покинули їх, попадають від меча...

‘Speak to the house of Israel, “Thus says the Lord God, ‘Behold, I am about to profane My sanctuary, the pride of your power, the desire of your eyes and the delight of your soul; and your sons and your daughters whom you have left behind will fall by the sword.

22 І ви зробите, як зробив я: вусів не закриєте, і хліба жалобного не будете їсти...

You will do as I have done; you will not cover your mustache and you will not eat the bread of men.

23 А прикраси ваші будуть на ваших головах, і взуття ваше на ваших ногах, не будете голосити, і не будете плакати, а будете сохнути через свої гріхи, і будете стогнати один до одного...

Your turbans will be on your heads and your shoes on your feet. You will not mourn and you will not weep, but you will rot away in your iniquities and you will groan to one another.

24 І стане Єзекіїль вам за знака: усе, що робив він, будете робити і ви. І коли те прийде, то пізнаєте ви, що Я Господь Бог.

Thus Ezekiel will be a sign to you; according to all that he has done you will do; when it comes, then you will know that I am the Lord God.’”

25 А ти, сину людський, того дня, коли візьму від них їхню силу, радість пишноти їхньої, утіху очей їхніх, прагнення їхньої душі, їхніх синів та дочок їхніх,

‘As for you, son of man, will it not be on the day when I take from them their stronghold, the joy of their pride, the desire of their eyes and their heart’s delight, their sons and their daughters,

26 т ого дня прийде до тебе врятований, щоб сповістити про це в твої вуха.

that on that day he who escapes will come to you with information for your ears?

27 Ц ього дня відкриються твої уста разом з цим урятованим, і будеш говорити, і не будеш уже німий, і станеш для них знаком. І пізнають, що Я Господь!

On that day your mouth will be opened to him who escaped, and you will speak and be mute no longer. Thus you will be a sign to them, and they will know that I am the Lord.’”