1 П очуйте Мене, хто женеться за правдою, хто пошукує Господа! Погляньте на скелю, з якої ви витесані, і на каменоломню, з якої ви видовбані.

“ Listen to me, you who pursue righteousness, Who seek the Lord: Look to the rock from which you were hewn And to the quarry from which you were dug.

2 Г ляньте на Авраама, батька свого, та на Сарру, що вас породила, бо тільки одного його Я покликав, але благословив був його та розмножив його.

“Look to Abraham your father And to Sarah who gave birth to you in pain; When he was but one I called him, Then I blessed him and multiplied him.”

3 Б о Сіона Господь потішає, всі руїни його потішає, й обертає пустині його на Еден, його ж степ на Господній садок! Пробуватимуть в ньому утіха та радість, хвала й пісноспіви.

Indeed, the Lord will comfort Zion; He will comfort all her waste places. And her wilderness He will make like Eden, And her desert like the garden of the Lord; Joy and gladness will be found in her, Thanksgiving and sound of a melody.

4 П ослухай Мене, Мій народе, і візьми до вух, ти племено Моє, бо вийде від Мене Закон, а Своє правосуддя поставлю за світло народам!

“ Pay attention to Me, O My people, And give ear to Me, O My nation; For a law will go forth from Me, And I will set My justice for a light of the peoples.

5 Б лизька правда Моя: вийде спасіння Моє, а рамена Мої будуть суд видавати народам. Острови будуть мати надію на Мене і сподівання свої покладуть на рамено Моє.

“My righteousness is near, My salvation has gone forth, And My arms will judge the peoples; The coastlands will wait for Me, And for My arm they will wait expectantly.

6 З дійміть свої очі до неба, і погляньте на землю додолу! Бо небо, як дим, продереться, а земля розпадеться, мов одіж, мешканці ж її, як та воша, погинуть, спасіння ж Моє буде вічне, а правда Моя не зламається!

“ Lift up your eyes to the sky, Then look to the earth beneath; For the sky will vanish like smoke, And the earth will wear out like a garment And its inhabitants will die in like manner; But My salvation will be forever, And My righteousness will not wane.

7 П очуйте Мене, знавці правди, народе, що в серці його Мій Закон: Не бійтеся людської ганьби та їхніх образ не лякайтесь,

“ Listen to Me, you who know righteousness, A people in whose heart is My law; Do not fear the reproach of man, Nor be dismayed at their revilings.

8 б о поточить їх міль, мов одежу, й як вовну, черва їх зжере, а правда Моя буде вічна, і спасіння моє з роду в рід!

“For the moth will eat them like a garment, And the grub will eat them like wool. But My righteousness will be forever, And My salvation to all generations.”

9 З будися, збудись, зодягнися у силу, рамено Господнє! Збудися, як у давнину, як за покоління віків! Хіба це не ти Рагава зрубало, крокодила здіравило?

Awake, awake, put on strength, O arm of the Lord; Awake as in the days of old, the generations of long ago. Was it not You who cut Rahab in pieces, Who pierced the dragon?

10 Х іба це не ти море висушило, води безодні великої, що морську глибину вчинило дорогою, щоб викуплені перейшли?

Was it not You who dried up the sea, The waters of the great deep; Who made the depths of the sea a pathway For the redeemed to cross over?

11 О так визволенці Господні повернуться та до Сіону зо співом увійдуть, і на їхній голові буде радість відвічна, веселість та втіху осягнуть вони, а журба та зідхання втечуть!

So the ransomed of the Lord will return And come with joyful shouting to Zion, And everlasting joy will be on their heads. They will obtain gladness and joy, And sorrow and sighing will flee away.

12 Я , Я ваш Той Утішитель! Хто ж то ти, що боїшся людини смертельної й людського сина, що до трави він подібний?

“I, even I, am He who comforts you. Who are you that you are afraid of man who dies And of the son of man who is made like grass,

13 І ти забуваєш про Господа, що вчинив був тебе, що напнув небеса Він та землю заклав, і завжди щоденно лякаєшся гніву гнобителя, що готовий тебе погубити. Але де той гнобителів гнів?

That you have forgotten the Lord your Maker, Who stretched out the heavens And laid the foundations of the earth, That you fear continually all day long because of the fury of the oppressor, As he makes ready to destroy? But where is the fury of the oppressor?

14 З акутий в кайдани небавом розв'язаний буде, і не помре він у ямі, і не забракне йому його хліба.

The exile will soon be set free, and will not die in the dungeon, nor will his bread be lacking.

15 Б о Я Господь, Бог твій, що збурює море, й ревуть його хвілі, Господь Саваот Йому Ймення!

For I am the Lord your God, who stirs up the sea and its waves roar (the Lord of hosts is His name).

16 І кладу Я слова Свої в уста твої та ховаю тебе в тіні рук Своїх, щоб небо напнути та землю закласти, і сказати Сіонові: Ти Мій народ!

I have put My words in your mouth and have covered you with the shadow of My hand, to establish the heavens, to found the earth, and to say to Zion, ‘You are My people.’”

17 З будися, збудися, устань, дочко Єрусалиму, що з руки із Господньої випила ти келіх гніву Його, чашу-келіха одуру випила, вицідила...

Rouse yourself! Rouse yourself! Arise, O Jerusalem, You who have drunk from the Lord’s hand the cup of His anger; The chalice of reeling you have drained to the dregs.

18 З о всіх тих синів, що вона породила, нікого нема, хто б провадив її; зо всіх тих синів, яких виховала, нікого нема, хто б підтримав її...

There is none to guide her among all the sons she has borne, Nor is there one to take her by the hand among all the sons she has reared.

19 Ц і дві речі спіткали тебе, але хто пожаліє тебе? Руїна й недоля, і голод та меч, хто розважить тебе?

These two things have befallen you; Who will mourn for you? The devastation and destruction, famine and sword; How shall I comfort you?

20 С инове твої повмлівали, лежали на розі всіх вулиць, мов олень у тенетах, повні гніву Господнього, крику Бога твого...

Your sons have fainted, They lie helpless at the head of every street, Like an antelope in a net, Full of the wrath of the Lord, The rebuke of your God.

21 Т ому то послухай оцього, убога й сп'яніла, але не з вина:

Therefore, please hear this, you afflicted, Who are drunk, but not with wine:

22 Т ак говорить Господь твій, Господь і твій Бог, що на прю за народ Свій стає: Ось келіха одуру Я забираю з твоєї руки, чашу-келіха гніву Мого, більше пити його вже не будеш!

Thus says your Lord, the Lord, even your God Who contends for His people, “Behold, I have taken out of your hand the cup of reeling, The chalice of My anger; You will never drink it again.

23 І дам Я його в руку тих, що гнобили тебе, що вони до твоєї душі говорили: Схились, і по тобі ми перейдемо! І поклала ти спину свою, немов землю, й як вулицю для перехожих...

“I will put it into the hand of your tormentors, Who have said to you, ‘ Lie down that we may walk over you.’ You have even made your back like the ground And like the street for those who walk over it.”