1 А за другого року Навуходоносорового царювання приснилися Навуходоносорові сни. І занепокоївся дух його, і сон його утік від нього.

Now in the second year of the reign of Nebuchadnezzar, Nebuchadnezzar had dreams; and his spirit was troubled and his sleep left him.

2 І сказав цар покликати чарівників та заклиначів, і чаклунів та халдеїв, щоб розповіли цареві його сни. І вони поприходили, і поставали перед царським обличчям.

Then the king gave orders to call in the magicians, the conjurers, the sorcerers and the Chaldeans to tell the king his dreams. So they came in and stood before the king.

3 І сказав до них цар: Снився мені сон, і занепокоївся дух мій, щоб пізнати той сон.

The king said to them, “I had a dream and my spirit is anxious to understand the dream.”

4 А халдеї говорили цареві по-арамейському: Царю, живи навіки! Розкажи перше сон своїм рабам, а ми об'явимо розв'язку.

Then the Chaldeans spoke to the king in Aramaic: “ O king, live forever! Tell the dream to your servants, and we will declare the interpretation.”

5 Ц ар відповів та й сказав до халдеїв: Моє слово невідкличне: якщо ви не розповісте мені сна та його розв'язку, будете почетвертовані, а ваші доми обернуться в руїни.

The king replied to the Chaldeans, “ The command from me is firm: if you do not make known to me the dream and its interpretation, you will be torn limb from limb and your houses will be made a rubbish heap.

6 А якщо ви розповісте сон та його розв'язку, одержите від мене дари й нагороду та велику честь; тому об'явіть мені сон та його розв'язку.

But if you declare the dream and its interpretation, you will receive from me gifts and a reward and great honor; therefore declare to me the dream and its interpretation.”

7 В они відповіли вдруге та й сказали: Цар перше розкаже сон своїм рабам, а ми об'явимо розв'язку.

They answered a second time and said, “Let the king tell the dream to his servants, and we will declare the interpretation.”

8 Ц ар відповів та й сказав: Я знаю напевно, що ви хочете виграти час, бо бачите, що слово моє невідкличне.

The king replied, “I know for certain that you are bargaining for time, inasmuch as you have seen that the command from me is firm,

9 Я кщо ви не розкажете мені сна, то один у вас задум, бо ви змовилися говорити передо мною лож та неправду, аж поки зміниться час. Тому розкажіть мені сон, і я пізнаю, що ви об'явите мені, і його розв'язку.

that if you do not make the dream known to me, there is only one decree for you. For you have agreed together to speak lying and corrupt words before me until the situation is changed; therefore tell me the dream, that I may know that you can declare to me its interpretation.”

10 Х алдеї відповіли перед царем та й сказали: Нема на суходолі людини, що могла б об'явити цареву справу, бо жоден великий та панівний цар не питався такої речі від жодного чарівника й заклинача та халдея.

The Chaldeans answered the king and said, “There is not a man on earth who could declare the matter for the king, inasmuch as no great king or ruler has ever asked anything like this of any magician, conjurer or Chaldean.

11 А справа, про яку питається цар, тяжка, і немає таких, що об'явили б її перед царем, окрім богів, що не мають своїх мешкань разом із тілом.

Moreover, the thing which the king demands is difficult, and there is no one else who could declare it to the king except gods, whose dwelling place is not with mortal flesh.”

12 З а це цар розгнівався, та сильно розпінився, і наказав вигубити всіх вавилонських мудреців.

Because of this the king became indignant and very furious and gave orders to destroy all the wise men of Babylon.

13 І вийшов наказ, і вбивали мудреців, і шукано Даниїла та його товаришів, щоб повбивати.

So the decree went forth that the wise men should be slain; and they looked for Daniel and his friends to kill them.

14 Т ого часу Даниїл розповів розважно та розумно Арйохові, начальникові царської сторожі, що вийшов був побивати вавилонських мудреців.

Then Daniel replied with discretion and discernment to Arioch, the captain of the king’s bodyguard, who had gone forth to slay the wise men of Babylon;

15 В ін заговорив та й сказав Арйохові, царському владиці: Чому такий жорстокий наказ від царя? Тоді Арйох розповів Даниїлові справу.

he said to Arioch, the king’s commander, “For what reason is the decree from the king so urgent?” Then Arioch informed Daniel about the matter.

16 І Даниїл увійшов, і просив просити від царя, щоб дав йому часу, і він об'явить цареві розв'язку сна.

So Daniel went in and requested of the king that he would give him time, in order that he might declare the interpretation to the king.

17 Т оді Даниїл пішов до свого дому, і завідомив про справу товаришів своїх, Ананію, Мисаїла та Азарію,

Then Daniel went to his house and informed his friends, Hananiah, Mishael and Azariah, about the matter,

18 щ об просили милости від Небесного Бога на цю таємницю, щоб не вигубили Даниїла та товаришів його разом з рештою вавилонських мудреців.

so that they might request compassion from the God of heaven concerning this mystery, so that Daniel and his friends would not be destroyed with the rest of the wise men of Babylon. The Secret Is Revealed to Daniel

19 Т оді Даниїлові відкрита була таємниця в нічному видінні, і Даниїл прославив Небесного Бога.

Then the mystery was revealed to Daniel in a night vision. Then Daniel blessed the God of heaven;

20 Д аниїл заговорив та й сказав: Нехай буде благословенне Боже Ім'я від віку й аж до віку, бо Його мудрість та сила.

Daniel said, “Let the name of God be blessed forever and ever, For wisdom and power belong to Him.

21 І Він зміняє часи та пори року, скидає царів і настановляє царів, дає мудрість мудрим, і пізнання розумним.

“It is He who changes the times and the epochs; He removes kings and establishes kings; He gives wisdom to wise men And knowledge to men of understanding.

22 В ін відкриває глибоке та сховане, знає те, що в темряві, а світло спочиває з Ним.

“It is He who reveals the profound and hidden things; He knows what is in the darkness, And the light dwells with Him.

23 Т обі, Боже батьків моїх, я дякую та славлю Тебе, що Ти дав мені мудрість та силу, а тепер відкрив мені, що я від Тебе просив, бо Ти відкрив нам справу цареву.

“To You, O God of my fathers, I give thanks and praise, For You have given me wisdom and power; Even now You have made known to me what we requested of You, For You have made known to us the king’s matter.”

24 П отому Даниїл пішов до Арйоха, якого цар призначив вигубити вавилонських мудреців. Пішов він та й так йому сказав: Не губи вавилонських мудреців! Заведи мене перед царя, і я об'явлю цареві розв'язку сна.

Therefore, Daniel went in to Arioch, whom the king had appointed to destroy the wise men of Babylon; he went and spoke to him as follows: “ Do not destroy the wise men of Babylon! Take me into the king’s presence, and I will declare the interpretation to the king.”

25 Т оді Арйох негайно привів Даниїла перед царя, та й сказав йому так: Знайшов я мужа з синів Юдиного вигнання, що об'явить цареві розв'язку сна.

Then Arioch hurriedly brought Daniel into the king’s presence and spoke to him as follows: “I have found a man among the exiles from Judah who can make the interpretation known to the king!”

26 Ц ар заговорив та й сказав Даниїлові, що йому було ймення Валтасар: Чи ти можеш об'явити мені сон, якого я бачив, та його розв'язку?

The king said to Daniel, whose name was Belteshazzar, “Are you able to make known to me the dream which I have seen and its interpretation?”

27 Д аниїл відповів перед царем та й сказав: Таємниці, про яку питається цар, не можуть об'явити цареві ані мудреці, ані заклиначі, ані чарівники, ані віщуни.

Daniel answered before the king and said, “As for the mystery about which the king has inquired, neither wise men, conjurers, magicians nor diviners are able to declare it to the king.

28 А ле є на небесах Бог, що відкриває таємниці, і Він завідомив царя Навуходоносора про те, що буде в кінці днів. Твій сон та видіння твоєї голови на ложі твоїм оце вони:

However, there is a God in heaven who reveals mysteries, and He has made known to King Nebuchadnezzar what will take place in the latter days. This was your dream and the visions in your mind while on your bed.

29 Т обі царю, приходили на ложе твоє думки твої про те, що буде потім, а Той, Хто відкриває таємницю, показав тобі те, що буде.

As for you, O king, while on your bed your thoughts turned to what would take place in the future; and He who reveals mysteries has made known to you what will take place.

30 А мені ця таємниця відкрита не через мудрість, що була б у мені більша від мудрости всіх живих, а тільки на те, щоб об'явити цареві розв'язку, і ти пізнаєш думки свого серця.

But as for me, this mystery has not been revealed to me for any wisdom residing in me more than in any other living man, but for the purpose of making the interpretation known to the king, and that you may understand the thoughts of your mind. The King’s Dream

31 Т и, царю, бачив, аж ось один великий бовван, бовван цей величезний, а блиск його дуже сильний; він стояв перед тобою, а вигляд його був страшний.

“You, O king, were looking and behold, there was a single great statue; that statue, which was large and of extraordinary splendor, was standing in front of you, and its appearance was awesome.

32 Ц ей бовван такий: голова його з чистого золота, груди його та рамена його зо срібла, нутро його та стегно його з міді,

The head of that statue was made of fine gold, its breast and its arms of silver, its belly and its thighs of bronze,

33 г олінки його з заліза, ноги його частинно з заліза, а частинно з глини.

its legs of iron, its feet partly of iron and partly of clay.

34 Т и бачив, аж ось одірвався камінь сам, не через руки, і вдарив боввана по ногах його, що з заліза та з глини, і розторощив їх.

You continued looking until a stone was cut out without hands, and it struck the statue on its feet of iron and clay and crushed them.

35 Т ого часу розторощилося, як одне, залізо, глина, мідь, срібло та золото, і вони стали, немов та полова з току жнив, а вітер їх розвіяв, і не знайшлося по них жодного сліду; а камінь, що вдарив того боввана, став великою горою, і наповнив усю землю.

Then the iron, the clay, the bronze, the silver and the gold were crushed all at the same time and became like chaff from the summer threshing floors; and the wind carried them away so that not a trace of them was found. But the stone that struck the statue became a great mountain and filled the whole earth. The Interpretation—Babylon the First Kingdom

36 О це той сон, а його розв'язку зараз скажемо перед царем.

“This was the dream; now we will tell its interpretation before the king.

37 Т и, царю, цар над царями, якому Небесний Бог дав царство, владу й міць та славу.

You, O king, are the king of kings, to whom the God of heaven has given the kingdom, the power, the strength and the glory;

38 І скрізь, де мешкають людські сини, польова звірина та птаство небесне, Він дав їх у твою руку, та вчинив тебе пануючим над усіма ними. Ти голова, що з золота.

and wherever the sons of men dwell, or the beasts of the field, or the birds of the sky, He has given them into your hand and has caused you to rule over them all. You are the head of gold. Medo-Persia and Greece

39 А по тобі постане інше царство, нижче від тебе, і царство третє, інше, що з міді, яке буде панувати над усією землею.

After you there will arise another kingdom inferior to you, then another third kingdom of bronze, which will rule over all the earth. Rome

40 А царство четверте буде сильне, як залізо, бо залізо товче й розбиває все, так і воно стовче й розіб'є, як залізо, що все розбиває.

Then there will be a fourth kingdom as strong as iron; inasmuch as iron crushes and shatters all things, so, like iron that breaks in pieces, it will crush and break all these in pieces.

41 А що ти бачив ноги та пальці частинно з ганчарської глини, частинно з заліза, то це буде поділене царство, і в ньому буде трохи залізної міці, бо ти бачив залізо, змішане з глейкою глиною.

In that you saw the feet and toes, partly of potter’s clay and partly of iron, it will be a divided kingdom; but it will have in it the toughness of iron, inasmuch as you saw the iron mixed with common clay.

42 А пальці ніг частинно з заліза, а частинно з глини, то й частина царства буде сильна, а частина буде ламлива.

As the toes of the feet were partly of iron and partly of pottery, so some of the kingdom will be strong and part of it will be brittle.

43 А що бачив ти залізо, змішане з глейкою глиною, то вони змішані будуть людським насінням, а не будуть прилягати одне до одного, як залізо не змішується з глиною.

And in that you saw the iron mixed with common clay, they will combine with one another in the seed of men; but they will not adhere to one another, even as iron does not combine with pottery. The Divine Kingdom

44 А за днів тих царів Небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові. Воно потовче й покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки.

In the days of those kings the God of heaven will set up a kingdom which will never be destroyed, and that kingdom will not be left for another people; it will crush and put an end to all these kingdoms, but it will itself endure forever.

45 Б о ти бачив, що з гори відірвався камінь сам, не руками, і потовк залізо, мідь, глину, срібло та золото. Великий Бог об'явив цареві те, що станеться потім. А сон цей певний, і певна його розв'язка!

Inasmuch as you saw that a stone was cut out of the mountain without hands and that it crushed the iron, the bronze, the clay, the silver and the gold, the great God has made known to the king what will take place in the future; so the dream is true and its interpretation is trustworthy.” Daniel Promoted

46 Т оді цар Навуходоносор упав на своє обличчя й поклонився Даниїлові, і наказав приносити йому хлібну жертву та любі пахощі!

Then King Nebuchadnezzar fell on his face and did homage to Daniel, and gave orders to present to him an offering and fragrant incense.

47 Ц ар відповів Даниїлові та й сказав: Направду, що ваш Бог це Бог над богами та Пан над царями, і Він відкриває таємниці, коли міг ти відкрити оцю таємницю!

The king answered Daniel and said, “Surely your God is a God of gods and a Lord of kings and a revealer of mysteries, since you have been able to reveal this mystery.”

48 Т оді цар звеличив Даниїла, і дав йому численні дарунки, і вчинив його паном над усім вавилонським краєм, і великим провідником над усіма вавилонськими мудрецями.

Then the king promoted Daniel and gave him many great gifts, and he made him ruler over the whole province of Babylon and chief prefect over all the wise men of Babylon.

49 А Даниїл просив від царя, і він призначив над справами вавилонського краю Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, а Даниїл був при царському дворі.

And Daniel made request of the king, and he appointed Shadrach, Meshach and Abed-nego over the administration of the province of Babylon, while Daniel was at the king’s court.