1 ( 28-69) Оце слова заповіту, що наказав був Господь Мойсеєві скласти з Ізраїлевими синами в моавському краї, окрім того заповіту, що склав був із ними на Хориві.

These are the words of the covenant which the Lord commanded Moses to make with the sons of Israel in the land of Moab, besides the covenant which He had made with them at Horeb.

2 ( 29-1) І скликав Мойсей усього Ізраїля та й сказав їм: Ви бачили все, що зробив був Господь на ваших очах в єгипетськім краї фараонові, і всім рабам його та всьому його краєві,

And Moses summoned all Israel and said to them, “You have seen all that the Lord did before your eyes in the land of Egypt to Pharaoh and all his servants and all his land;

3 ( 29-2) ті великі випробування, що бачили очі твої, ті великі ознаки та чуда,

the great trials which your eyes have seen, those great signs and wonders.

4 ( 29-3) та не дав вам Господь серця, щоб пізнати, і очей, щоб бачити, і ушей, щоб слухати, аж до дня цього.

Yet to this day the Lord has not given you a heart to know, nor eyes to see, nor ears to hear.

5 ( 29-4) І провадив я вас сорок літ пустинею, не зужилися одежі ваші на вас, а чобіт твій не зужився на твоїй нозі.

I have led you forty years in the wilderness; your clothes have not worn out on you, and your sandal has not worn out on your foot.

6 ( 29-5) Не їли ви хліба, і вина та п'янкого напою не пили ви, щоб пізнати, що Я Господь, Бог ваш.

You have not eaten bread, nor have you drunk wine or strong drink, in order that you might know that I am the Lord your God.

7 ( 29-6) А коли ви прийшли до цього місця, то вийшов був навперейми вас на війну Сигон, цар хешбонський, та Оґ, цар башанський, і побили ми їх,

When you reached this place, Sihon the king of Heshbon and Og the king of Bashan came out to meet us for battle, but we defeated them;

8 ( 29-7) і забрали ми їхній край, та й дали його на спадок Рувимовим та Ґадовим та половині племени Манасіїного.

and we took their land and gave it as an inheritance to the Reubenites, the Gadites, and the half-tribe of the Manassites.

9 ( 29-8) Додержуй же слів цього заповіту, і виконуй їх, щоб мали ви поводження в усьому, що будете робити.

So keep the words of this covenant to do them, that you may prosper in all that you do.

10 ( 29-9) Ви стоїте сьогодні всі перед лицем Господа, Бога вашого: голови ваші, племена ваші, старші ваші та урядники ваші, усякий Ізраїлів муж,

“You stand today, all of you, before the Lord your God: your chiefs, your tribes, your elders and your officers, even all the men of Israel,

11 ( 29-10) діти ваші, ваші жінки та твій приходько, що посеред таборів твоїх від колія дров твоїх аж до черпача твоєї води,

your little ones, your wives, and the alien who is within your camps, from the one who chops your wood to the one who draws your water,

12 ( 29-11) щоб ти ввійшов у заповіт Господа, Бога свого, та в клятву Його, що Господь, Бог твій, сьогодні складає з тобою,

that you may enter into the covenant with the Lord your God, and into His oath which the Lord your God is making with you today,

13 ( 29-12) щоб поставити сьогодні тебе народом для Себе, а Він буде тобі Богом, як Він говорив був тобі, і як присягнув був батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову.

in order that He may establish you today as His people and that He may be your God, just as He spoke to you and as He swore to your fathers, to Abraham, Isaac, and Jacob.

14 ( 29-13) І не з вами самими я складаю цього заповіта та цю клятву,

“Now not with you alone am I making this covenant and this oath,

15 ( 29-14) але теж і з тим, хто тут з нами сьогодні стоїть перед лицем Господа, Бога нашого, так і з тим, хто сьогодні не з нами тут.

but both with those who stand here with us today in the presence of the Lord our God and with those who are not with us here today

16 ( 29-15) Бо ви знаєте, що ми сиділи були в єгипетськім краї, і що ми проходили серед тих народів, які ви перейшли,

(for you know how we lived in the land of Egypt, and how we came through the midst of the nations through which you passed;

17 ( 29-16) І ви бачили їхні огиди та їхніх бовванів, дерево та камінь, срібло та золото, що з ними.

moreover, you have seen their abominations and their idols of wood, stone, silver, and gold, which they had with them);

18 ( 29-17) Стережіться, щоб не був серед вас чоловік або жінка, або рід, або плем'я, що серце його сьогодні відвертається від Господа, Бога нашого, щоб піти служити богам цих народів, щоб не був серед вас корінь, що вирощує їдь та полин,

so that there will not be among you a man or woman, or family or tribe, whose heart turns away today from the Lord our God, to go and serve the gods of those nations; that there will not be among you a root bearing poisonous fruit and wormwood.

19 ( 29-18) щоб не було, що коли він почує слова цього прокляття, то поблагословиться в серці своїм, говорячи: Мир буде мені, хоч і ходитиму в сваволі свого серця. Тоді загине і напоєний, і спрагнений.

It shall be when he hears the words of this curse, that he will boast, saying, ‘I have peace though I walk in the stubbornness of my heart in order to destroy the watered land with the dry.’

20 ( 29-19) Не захоче Господь простити йому, бо тоді запалиться Господній гнів та лютість Його на цього чоловіка, і буде лежати на ньому все прокляття, написане в цій книзі, і Господь витре ім'я його з-під неба.

The Lord shall never be willing to forgive him, but rather the anger of the Lord and His jealousy will burn against that man, and every curse which is written in this book will rest on him, and the Lord will blot out his name from under heaven.

21 ( 29-20) І відділить його Господь на зло від усіх Ізраїлевих племен, згідно з усіма прокляттями заповіту, написаного в цій книзі Закону.

Then the Lord will single him out for adversity from all the tribes of Israel, according to all the curses of the covenant which are written in this book of the law.

22 ( 29-21) І скаже останнє покоління, ваші сини, що постануть за вами, і чужий, що прийде з далекої країни, і побачить порази цього Краю та його хвороби, які пошле Господь на нього:

“Now the generation to come, your sons who rise up after you and the foreigner who comes from a distant land, when they see the plagues of the land and the diseases with which the Lord has afflicted it, will say,

23 ( 29-22) сірка та сіль, погорілище уся земля його, не буде вона засіювана, і не пустить рослин, і не зійде на ній жодна трава, як по знищенні Содому та Гомори, Адми та Цевоїму, що поруйнував був Господь у гніві Своїм та в люті Своїй.

‘All its land is brimstone and salt, a burning waste, unsown and unproductive, and no grass grows in it, like the overthrow of Sodom and Gomorrah, Admah and Zeboiim, which the Lord overthrew in His anger and in His wrath.’

24 ( 29-23) І скажуть усі ті народи: Для чого Господь зробив так цьому Краєві? Що то за горіння цього великого гніву?

All the nations will say, ‘ Why has the Lord done thus to this land? Why this great outburst of anger?’

25 ( 29-24) І скажуть: За те, що вони покинули заповіта Господа, Бога своїх батьків, якого Він склав був із ними, коли виводив їх з єгипетського краю.

Then men will say, ‘ Because they forsook the covenant of the Lord, the God of their fathers, which He made with them when He brought them out of the land of Egypt.

26 ( 29-25) І вони пішли, і служили іншим богам, і вклонялися їм, богам, що не знали їх, і що Він не приділив їм.

They went and served other gods and worshiped them, gods whom they have not known and whom He had not allotted to them.

27 ( 29-26) І запалився Господній гнів на цей Край, щоб навести на нього все прокляття, написане в цій книзі.

Therefore, the anger of the Lord burned against that land, to bring upon it every curse which is written in this book;

28 ( 29-27) І вирвав їх Господь з-над цієї землі в гніві, і в люті, і в великім обуренні, та й кинув їх до іншого краю, як цього дня.

and the Lord uprooted them from their land in anger and in fury and in great wrath, and cast them into another land, as it is this day.’

29 ( 29-28) Закрите те, що є Господа, Бога нашого, а відкрите наше та наших синів аж навіки, щоб виконувати всі слова цього Закону.

“ The secret things belong to the Lord our God, but the things revealed belong to us and to our sons forever, that we may observe all the words of this law.