1 І поприходили люди Кір'ят-Єаріму, та й підняли Господнього ковчега, і внесли його до Авінадавого дому на узгір'ї в Ґів'ї, а сина його Елеазара посвятили стерегти Господнього ковчега.

And the men of Kiriath-jearim came and took the ark of the Lord and brought it into the house of Abinadab on the hill, and consecrated Eleazar his son to keep the ark of the Lord.

2 І сталося, від дня, коли ковчег полишився у Кір'ят-Єарімі, минуло багато часу, а було його двадцять літ. А ввесь Ізраїлів дім плакав за Господом.

From the day that the ark remained at Kiriath-jearim, the time was long, for it was twenty years; and all the house of Israel lamented after the Lord.

3 І сказав Самуїл до всього Ізраїлевого дому, говорячи: Якщо ви цілим вашим серцем вертаєтеся до Господа, повикидайте з-поміж себе чужих богів та Астарт, і міцно прихиліть свої серця до Господа, і служіть Самому Йому, і Він спасе вас із руки филистимлян.

Then Samuel spoke to all the house of Israel, saying, “ If you return to the Lord with all your heart, remove the foreign gods and the Ashtaroth from among you and direct your hearts to the Lord and serve Him alone; and He will deliver you from the hand of the Philistines.”

4 І повикидали Ізраїлеві сини Ваалів та Астарт, та й служили Господеві, Самому Йому.

So the sons of Israel removed the Baals and the Ashtaroth and served the Lord alone.

5 І сказав Самуїл: Зберіть усього Ізраїля до Міцпи, а я буду молитися за вас до Господа!

Then Samuel said, “Gather all Israel to Mizpah and I will pray to the Lord for you.”

6 І зібралися до Міцпи, і черпали воду та лили перед Господнім лицем, і постили того дня, та й казали там: Ми згрішили перед Господом! І судив Самуїл Ізраїлевих синів у Міцпі.

They gathered to Mizpah, and drew water and poured it out before the Lord, and fasted on that day and said there, “ We have sinned against the Lord.” And Samuel judged the sons of Israel at Mizpah.

7 І почули филистимляни, що Ізраїлеві сини зібралися до Міцпи, і піднялися филистимські володарі на Ізраїля. І почули про це Ізраїлеві сини, та й злякалися филистимлян.

Now when the Philistines heard that the sons of Israel had gathered to Mizpah, the lords of the Philistines went up against Israel. And when the sons of Israel heard it, they were afraid of the Philistines.

8 І сказали Ізраїлеві сини до Самуїла: Не переставай кликати за нас до Господа, нашого Бога, і нехай Він спасе нас від руки филистимлян.

Then the sons of Israel said to Samuel, “ Do not cease to cry to the Lord our God for us, that He may save us from the hand of the Philistines.”

9 І взяв Самуїл одне молочне ягня, і приніс його повним цілопаленням для Господа. І кликав Самуїл до Господа за Ізраїля, а Господь відповів йому.

Samuel took a suckling lamb and offered it for a whole burnt offering to the Lord; and Samuel cried to the Lord for Israel and the Lord answered him.

10 І приносив Самуїл цілопалення, а филистимляни приступили до бою проти Ізраїля. І загримів Господь того дня сильним громом на филистимлян, та й привів їх у замішання, і були вони побиті перед Ізраїлем.

Now Samuel was offering up the burnt offering, and the Philistines drew near to battle against Israel. But the Lord thundered with a great thunder on that day against the Philistines and confused them, so that they were routed before Israel.

11 І повиходили Ізраїлеві люди з Міцпи, та й гнали филистимлян, і били їх аж під Бет-Кар.

The men of Israel went out of Mizpah and pursued the Philistines, and struck them down as far as below Beth-car.

12 І взяв Самуїл одного каменя, і поклав між Міцпою та між Шенам, та й назвав ім'я йому: Евен-Єзер. І він сказав: Аж доти допоміг нам Господь.

Then Samuel took a stone and set it between Mizpah and Shen, and named it Ebenezer, saying, “Thus far the Lord has helped us.”

13 І були филистимляни переможені, і далі вже не входили в Ізраїлеві границі. І була Господня рука на филистимлянах за всі дні Самуїлові.

So the Philistines were subdued and they did not come anymore within the border of Israel. And the hand of the Lord was against the Philistines all the days of Samuel.

14 І вернулися до Ізраїля ті міста, що филистимляни забрали були від Ізраїля, від Екрону й аж до Ґату, а їхню границю Ізраїль урятував від руки филистимлян. І був мир між Ізраїлем та між Амореянином.

The cities which the Philistines had taken from Israel were restored to Israel, from Ekron even to Gath; and Israel delivered their territory from the hand of the Philistines. So there was peace between Israel and the Amorites. Samuel’s Ministry

15 І судив Самуїл Ізраїля всі дні життя свого.

Now Samuel judged Israel all the days of his life.

16 І ходив він рік-річно, і обходив Бет-Ел, і Ґілґал, і Міцпу, і судив Ізраїля по всіх тих місцях.

He used to go annually on circuit to Bethel and Gilgal and Mizpah, and he judged Israel in all these places.

17 І вертався до Рами, бо там був дім його, і там судив Ізраїля. І він збудував там жертівника для Господа.

Then his return was to Ramah, for his house was there, and there he judged Israel; and he built there an altar to the Lord.