1 ( 8-23) Ой, коли б голова моя стала водою, а око моє за джерело сльози, то я плакав би вдень та вночі над побитими доньки народу мого!...

Oh that my head were waters And my eyes a fountain of tears, That I might weep day and night For the slain of the daughter of my people!

2 ( 9-1) Ой, коли б на пустині нічліг подорожніх я мав, тоді б я покинув народа свого, і пішов би від них, бо вони перелюбники всі, збори зрадників!

Oh that I had in the desert A wayfarers’ lodging place; That I might leave my people And go from them! For all of them are adulterers, An assembly of treacherous men.

3 ( 9-2) Вони напинають свого язика, немов лука свого, для неправди, міцніють вони на землі не для правди, бо від злого до злого ідуть і не знають Мене, говорить Господь!

“They bend their tongue like their bow; Lies and not truth prevail in the land; For they proceed from evil to evil, And they do not know Me,” declares the Lord.

4 ( 9-3) Один одного остерігайтесь, і не покладайтесь на жодного брата, кожен бо брат обманити обманить, і приятель кожен обмовник!

“Let everyone be on guard against his neighbor, And do not trust any brother; Because every brother deals craftily, And every neighbor goes about as a slanderer.

5 ( 9-4) Один одного зводить, і правди не кажуть, привчили свого язика говорити неправду, помучилися, лихо чинячи!

“Everyone deceives his neighbor And does not speak the truth, They have taught their tongue to speak lies; They weary themselves committing iniquity.

6 ( 9-5) Серед омани твоє проживання, через оману не хочуть пізнати Мене, говорить Господь.

“Your dwelling is in the midst of deceit; Through deceit they refuse to know Me,” declares the Lord.

7 ( 9-6) Тому так промовляє Господь Саваот: Ось Я їх перетоплюю та випробовую їх, бо що маю вчинити Я ради дочки Свого люду?

Therefore thus says the Lord of hosts, “Behold, I will refine them and assay them; For what else can I do, because of the daughter of My people?

8 ( 9-7) Їхній язик смертоносна стріла, він оману говорить: устами своїми говорить із ближнім про мир, а в нутрі своєму кладе свою засідку...

“Their tongue is a deadly arrow; It speaks deceit; With his mouth one speaks peace to his neighbor, But inwardly he sets an ambush for him.

9 ( 9-8) Чи ж за це Я їх не покараю? говорить Господь. Хіба ж над народом, як цей, непомститься душа Моя?

“ Shall I not punish them for these things?” declares the Lord. “On a nation such as this Shall I not avenge Myself?

10 ( 9-9) Я плач та ридання здійму над оцими горами, і спів жалобний понад степовими лугами, вони бо попалені так, що ними не ходить ніхто, і реву худоби не чути: від птаства небесного й аж до худоби розбіглося все, відійшло!

“For the mountains I will take up a weeping and wailing, And for the pastures of the wilderness a dirge, Because they are laid waste so that no one passes through, And the lowing of the cattle is not heard; Both the birds of the sky and the beasts have fled; they are gone.

11 ( 9-10) І Я Єрусалим на руїни віддам, на мешкання шакалів, а юдські міста на спустошення дам, і не буде мешканця у них!

“I will make Jerusalem a heap of ruins, A haunt of jackals; And I will make the cities of Judah a desolation, without inhabitant.”

12 ( 9-11) Хто муж мудрий, який зрозумів би оце, і до кого Господні уста промовляли, щоб вияснить те, за що згинув цей Край, за що спалений він, як пустиня, і що нею не ходить ніхто?

Who is the wise man that may understand this? And who is he to whom the mouth of the Lord has spoken, that he may declare it? Why is the land ruined, laid waste like a desert, so that no one passes through?

13 ( 9-12) А Господь відказав: За те, що вони покинули Закона Мого, що Я дав перед ними, і не слухалися Мого голосу, і не ходили за ним, за Законом,

The Lord said, “Because they have forsaken My law which I set before them, and have not obeyed My voice nor walked according to it,

14 ( 9-13) а ходили за впертістю серця свого й за Ваалами, що навчили про них їхні батьки...

but have walked after the stubbornness of their heart and after the Baals, as their fathers taught them,”

15 ( 9-14) Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я їх, цей народ, полином нагодую й водою отруйною їх напою!

therefore thus says the Lord of hosts, the God of Israel, “behold, I will feed them, this people, with wormwood and give them poisoned water to drink.

16 ( 9-15) І розпорошу Я їх серед народів, яких ні вони, ні батьки їхні не знали, і пошлю Я за ними меча, аж поки не вигублю їх!

I will scatter them among the nations, whom neither they nor their fathers have known; and I will send the sword after them until I have annihilated them.”

17 ( 9-16) Так говорить Господь Саваот: Розгляньтеся та голосільниць покличте, і нехай вони прийдуть, і пошліте до мудрих жінок, і вони поприходять!

Thus says the Lord of hosts, “Consider and call for the mourning women, that they may come; And send for the wailing women, that they may come!

18 ( 9-17) І хай поспішають, і хай спів жалоби над ними підіймуть, і хай наші очі зайдуться сльозою, а з наших повіків вода хай тече!

“Let them make haste and take up a wailing for us, That our eyes may shed tears And our eyelids flow with water.

19 ( 9-18) Бо почується голос жалобного співу з Сіону: Як ми попустошені, як посоромлені дуже!... Бо ми покинули свій край, бо покинули місце свого пробування...

“For a voice of wailing is heard from Zion, ‘ How are we ruined! We are put to great shame, For we have left the land, Because they have cast down our dwellings.’”

20 ( 9-19) Тож почуйте, жінки, слово Господа, і хай ваше ухо візьме слово уст Його, і навчіть дочок ваших жалобного співу, й одна одну жалобної пісні!

Now hear the word of the Lord, O you women, And let your ear receive the word of His mouth; Teach your daughters wailing, And everyone her neighbor a dirge.

21 ( 9-20) Бо смерть увійшла в наші вікна, до наших палат увійшла, щоб вирізати дітей з вулиці, із площ юнаків...

For death has come up through our windows; It has entered our palaces To cut off the children from the streets, The young men from the town squares.

22 ( 9-21) Кажи так: Говорить Господь: І нападає людського трупа, мов гною на полі, і мов тих снопів за женцем, і не буде кому позбирати!...

Speak, “Thus says the Lord, ‘The corpses of men will fall like dung on the open field, And like the sheaf after the reaper, But no one will gather them.’”

23 ( 9-22) Так говорить Господь: Хай не хвалиться мудрий своєю премудрістю, і хай не хвалиться лицар своєю хоробрістю, багатий багатством своїм хай не хвалиться!

Thus says the Lord, “ Let not a wise man boast of his wisdom, and let not the mighty man boast of his might, let not a rich man boast of his riches;

24 ( 9-23) Бо хто буде хвалитись, хай хвалиться тільки оцим: що він розуміє та знає Мене, що Я то Господь, Який на землі чинить милість, правосуддя та правду, бо в цьому Моє уподобання, каже Господь!

but let him who boasts boast of this, that he understands and knows Me, that I am the Lord who exercises lovingkindness, justice and righteousness on earth; for I delight in these things,” declares the Lord.

25 ( 9-24) Ось дні наступають, говорить Господь, і Я навіщу всіх обрізаних та необрізаних,

“Behold, the days are coming,” declares the Lord, “that I will punish all who are circumcised and yet uncircumcised—

26 ( 9-25) Єгипет та Юду, й Едома та Аммонових синів, і Моава та всіх, хто волосся довкола стриже, хто сидить на пустині, бо всі оці люди необрізані, а ввесь дім Ізраїлів необрізаносердий!...

Egypt and Judah, and Edom and the sons of Ammon, and Moab and all those inhabiting the desert who clip the hair on their temples; for all the nations are uncircumcised, and all the house of Israel are uncircumcised of heart.”