1 А Бен-Гадад, цар сирійский, зібрав усе своє військо та тридцять і два царі з ним, і коні, і колесниці. І пішов він, і обліг Самарію та й воював проти неї.

Now Ben-hadad king of Aram gathered all his army, and there were thirty-two kings with him, and horses and chariots. And he went up and besieged Samaria and fought against it.

2 І послав він послів до Ахава, царя Ізраїлевого, до міста,

Then he sent messengers to the city to Ahab king of Israel and said to him, “Thus says Ben-hadad,

3 т а й сказав йому: Так сказав Бен-Гадад: Срібло твоє та золото твоє моє воно, а жінки твої та сини твої, ці найліпші, мої вони!

‘Your silver and your gold are mine; your most beautiful wives and children are also mine.’”

4 І відповів Ізраїлів цар та й сказав: Буде за словом твоїм, пане мій царю! Твій я та все, що моє!

The king of Israel replied, “It is according to your word, my lord, O king; I am yours, and all that I have.”

5 І знову вернулися ті посли та й сказали: Так сказав Бен-Гадад, говорячи: Я посилав до тебе, говорячи: Ти даси мені срібло своє, і золото своє, і жінок своїх, і синів своїх.

Then the messengers returned and said, “Thus says Ben-hadad, ‘Surely, I sent to you saying, “You shall give me your silver and your gold and your wives and your children,”

6 А взавтра цього часу пошлю я своїх рабів до тебе, і вони перешукають дім твій та доми твоїх рабів. І станеться, на все, що сподобається їм, вони накладуть свої руки, та й заберуть...

but about this time tomorrow I will send my servants to you, and they will search your house and the houses of your servants; and whatever is desirable in your eyes, they will take in their hand and carry away.’”

7 І скликав Ізраїлів цар усіх старших Краю та й сказав: Довідайтеся й побачите, що він шукає зла, бо послав до мене по жінок моїх, і по синів моїх, і по срібло моє, і по золото моє, і я йому не відмовив.

Then the king of Israel called all the elders of the land and said, “Please observe and see how this man is looking for trouble; for he sent to me for my wives and my children and my silver and my gold, and I did not refuse him.”

8 І сказали до нього всі старші та ввесь народ: Не слухай, і не погоджуйся!

All the elders and all the people said to him, “Do not listen or consent.”

9 І сказав він до послів Бен-Гадада: Скажіть моєму панові цареві: Усе, про що посилав ти до свого раба напочатку, я зроблю, а цієї речі зробити не можу. І пішли посли, і віднесли йому відповідь.

So he said to the messengers of Ben-hadad, “Tell my lord the king, ‘All that you sent for to your servant at the first I will do, but this thing I cannot do.’” And the messengers departed and brought him word again.

10 І послав до нього Бен-Гадад та й сказав: Нехай так зроблять мені боги, і нехай так додадуть, якщо самарійського пороху вистачить по жмені всьому народові, що стоїть при мені!...

Ben-hadad sent to him and said, “May the gods do so to me and more also, if the dust of Samaria will suffice for handfuls for all the people who follow me.”

11 І відповів Ізраїлів цар та й сказав: Кажіть: Хай не хвалиться той, хто меча припинає, а той, хто розв'язує!

Then the king of Israel replied, “Tell him, ‘ Let not him who girds on his armor boast like him who takes it off.’”

12 І сталося, як почув він цю відповідь, а він пив, він та царі в шатрах, то сказав до своїх рабів: Пустіть тарани! І вони пустили тарани на місто.

When Ben-hadad heard this message, as he was drinking with the kings in the temporary shelters, he said to his servants, “Station yourselves.” So they stationed themselves against the city. Ahab Victorious

13 А ж ось один пророк підійшов до Ахава, Ізраїлевого царя, та й сказав: Так сказав Господь: Чи бачив ти ввесь оцей великий натовп? Ось Я даю його сьогодні в руку твою, і ти пізнаєш, що Я Господь!

Now behold, a prophet approached Ahab king of Israel and said, “Thus says the Lord, ‘Have you seen all this great multitude? Behold, I will deliver them into your hand today, and you shall know that I am the Lord.’”

14 І сказав Ахав: Ким? А той відказав: Так сказав Господь: Слугами начальників округ. І сказав: Хто розпічне війну? А той відказав: Ти.

Ahab said, “By whom?” So he said, “Thus says the Lord, ‘By the young men of the rulers of the provinces.’” Then he said, “Who shall begin the battle?” And he answered, “You.”

15 І перелічив він слуг начальників судових округ, і було дві сотні й тридцять два. А по них перелічив увесь народ, усіх Ізраїлевих синів, сім тисяч.

Then he mustered the young men of the rulers of the provinces, and there were 232; and after them he mustered all the people, even all the sons of Israel, 7, 000.

16 І вийшли вони опівдні, а Бен-Гадад пив п'яний у шатрах, він та царі, тридцять і два царі, що допомагали йому.

They went out at noon, while Ben-hadad was drinking himself drunk in the temporary shelters with the thirty-two kings who helped him.

17 І вийшли напочатку слуги начальників округ. І послав Бен-Гадад, і донесли йому, кажучи: Ось повиходили люди з Самарії.

The young men of the rulers of the provinces went out first; and Ben-hadad sent out and they told him, saying, “Men have come out from Samaria.”

18 А він відказав: Якщо на мир вийшли вони, схопіть їх живих, а якщо на війну повиходили, теж живими схопіть їх у неволю!

Then he said, “If they have come out for peace, take them alive; or if they have come out for war, take them alive.”

19 А то вийшли з міста слуги начальників округ та військо, що йшло за ними.

So these went out from the city, the young men of the rulers of the provinces, and the army which followed them.

20 І побивали вони один одного, і побігли сиріяни, а Ізраїль їх гнав. Та втік Бен-Гадад, сирійський цар, на коні та з верхівцями.

They killed each his man; and the Arameans fled and Israel pursued them, and Ben-hadad king of Aram escaped on a horse with horsemen.

21 І вийшов Ізраїлів цар, та й побив коні та колесниці, і завдав в Сирії великої поразки.

The king of Israel went out and struck the horses and chariots, and killed the Arameans with a great slaughter.

22 І підійшов пророк до Ізраїлевого царя та й сказав йому: Іди, тримайся мужньо, і пізнай та побач, що ти зробиш, бо, як мине рік, сирійський цар знову піде на тебе.

Then the prophet came near to the king of Israel and said to him, “Go, strengthen yourself and observe and see what you have to do; for at the turn of the year the king of Aram will come up against you.”

23 А слуги сирійського царя сказали йому: Бог гір їхній Бог, тому вони були сильніші від нас. Але воюймо з ними на рівнині, присягаємо, що будемо сильніші від них!

Now the servants of the king of Aram said to him, “ Their gods are gods of the mountains, therefore they were stronger than we; but rather let us fight against them in the plain, and surely we will be stronger than they.

24 І зроби цю річ: Поскидай тих царів, кожного з його місця, і понаставляй намісників замість них.

Do this thing: remove the kings, each from his place, and put captains in their place,

25 А ти збереш собі військо, як те, що відпало від тебе, і коней, скільки було коней, і колесниць, скільки було колесниць, і будемо воювати з ними на рівнині. Присягаємо, що ми будемо сильніші від них! І він послухався їхнього голосу, і зробив так.

and muster an army like the army that you have lost, horse for horse, and chariot for chariot. Then we will fight against them in the plain, and surely we will be stronger than they.” And he listened to their voice and did so. Another Aramean War

26 І сталося по році, і Бен-Гадад переглянув Сирію, і пішов до Афеку на війну з Ізраїлем.

At the turn of the year, Ben-hadad mustered the Arameans and went up to Aphek to fight against Israel.

27 А Ізраїлеві сини були переглянені й забезпечені живністю, та й вийшли навпроти них. І таборували Ізраїлеві сини навпроти них, як дві отарі кіз, а сиріяни наповнили Край.

The sons of Israel were mustered and were provisioned and went to meet them; and the sons of Israel camped before them like two little flocks of goats, but the Arameans filled the country.

28 І підійшов Божий чоловік, і говорив до Ізраїлевого царя та й сказав: Так сказав Господь: Тому, що сказали сиріяни: Господь Бог гір, а не Бог долин Він, то дам увесь цей великий натовп у твою руку, і ви пізнаєте, що Я Господь!

Then a man of God came near and spoke to the king of Israel and said, “Thus says the Lord, ‘Because the Arameans have said, “ The Lord is a god of the mountains, but He is not a god of the valleys,” therefore I will give all this great multitude into your hand, and you shall know that I am the Lord.’”

29 І таборували ті навпроти тих сім день. І сталося сьомого дня, і розпалився бій, і побили Ізраїлеві сини Сирію, сто тисяч піхоти, одного дня.

So they camped one over against the other seven days. And on the seventh day the battle was joined, and the sons of Israel killed of the Arameans 100, 000 foot soldiers in one day.

30 А позосталі повтікали до Афеку, до міста, та впав мур на двадцять і сім тисяч позосталих чоловіка. А Бен-Гадад утік і ввійшов до міста, до внутрішньої кімнати.

But the rest fled to Aphek into the city, and the wall fell on 27, 000 men who were left. And Ben-hadad fled and came into the city into an inner chamber.

31 І сказали до нього його слуги: Ось ми чули, що царі Ізраїлевого дому вони царі милостиві. Покладім веретища на стегна свої, а шнури на свої голови, і вийдім до Ізраїлевого царя, може він пощадить твою душу.

His servants said to him, “Behold now, we have heard that the kings of the house of Israel are merciful kings, please let us put sackcloth on our loins and ropes on our heads, and go out to the king of Israel; perhaps he will save your life.”

32 І підперезали вони веретищами стегна свої, а шнури на свої голови, і прийшли до Ізраїлевого царя та й сказали: Твій раб Бен-Гадад сказав: Нехай живе душа моя! А той відказав: Чи він іще живий? Він мій брат!

So they girded sackcloth on their loins and put ropes on their heads, and came to the king of Israel and said, “ Your servant Ben-hadad says, ‘Please let me live.’” And he said, “Is he still alive? He is my brother.”

33 А ті люди взяли це за натяка, і поспішили скористатися з того й сказали: Брат твій Бен-Гадад! І той відказав: Підіть, приведіть його! І вийшов до нього Бен-Гадад, а той посадив його на колесницю.

Now the men took this as an omen, and quickly catching his word said, “Your brother Ben-hadad.” Then he said, “Go, bring him.” Then Ben-hadad came out to him, and he took him up into the chariot.

34 І сказав до нього Бен-Гадад: Ті міста, що батько мій був забрав від твого батька, я поверну. І ти урядиш собі в Дамаску вулиці, як мій батько урядив був у Самарії. А Я сказав Ахав по умові відпущу тебе. І він склав з ним умову, та й відпустив його.

Ben-hadad said to him, “ The cities which my father took from your father I will restore, and you shall make streets for yourself in Damascus, as my father made in Samaria.” Ahab said, “And I will let you go with this covenant.” So he made a covenant with him and let him go.

35 Т оді один чоловік із пророчих синів сказав до свого ближнього за Господнім словом: Удар мене! Та відмовився той чоловік ударити його.

Now a certain man of the sons of the prophets said to another by the word of the Lord, “Please strike me.” But the man refused to strike him.

36 І сказав він йому: За те, що ти не послухався Господнього голосу, то ось ти підеш від мене і вб'є тебе лев! І пішов той від нього, і спіткав його лев та й забив.

Then he said to him, “Because you have not listened to the voice of the Lord, behold, as soon as you have departed from me, a lion will kill you.” And as soon as he had departed from him a lion found him and killed him.

37 І знайшов він іншого чоловіка та й сказав: Удар мене! І той чоловік ударив його, ударив та й зранив.

Then he found another man and said, “Please strike me.” And the man struck him, wounding him.

38 І пішов той пророк, і став цареві на дорозі, і перебрався, і закрив хусткою очі свої.

So the prophet departed and waited for the king by the way, and disguised himself with a bandage over his eyes.

39 І сталося, цар проходив, а він кричав до царя й говорив: Раб твій ввійшов у середину бою. Аж ось один чоловік відійшов, і підвів до мене мужа й сказав: Пильнуй цього мужа! Якщо його не стане, то буде твоє життя замість його життя, або відважиш таланта срібла.

As the king passed by, he cried to the king and said, “Your servant went out into the midst of the battle; and behold, a man turned aside and brought a man to me and said, ‘Guard this man; if for any reason he is missing, then your life shall be for his life, or else you shall pay a talent of silver.’

40 І сталося, раб твій робив тут та тут, а він зник. І сказав до нього Ізраїлів цар: Такий твій присуд, ти сам проказав.

While your servant was busy here and there, he was gone.” And the king of Israel said to him, “So shall your judgment be; you yourself have decided it.”

41 А той спішно зняв хустку з-над очей своїх, і пізнав його Ізраїлів цар, що він із пророків.

Then he hastily took the bandage away from his eyes, and the king of Israel recognized him that he was of the prophets.

42 А той йому сказав: Так сказав Господь: Тому, що ти випустив із руки чоловіка, Мені призначеного, то буде життя твоє за його життя, а народ твій за його народ!...

He said to him, “Thus says the Lord, ‘Because you have let go out of your hand the man whom I had devoted to destruction, therefore your life shall go for his life, and your people for his people.’”

43 І пішов Ізраїлів цар до свого дому незадоволений та гнівний, і прибув у Самарію.

So the king of Israel went to his house sullen and vexed, and came to Samaria.