1 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона в єгипетськім краї, говорячи:

Now the Lord said to Moses and Aaron in the land of Egypt,

2 О цей місяць для вас початок місяців. Він вам перший між місяцями року.

“ This month shall be the beginning of months for you; it is to be the first month of the year to you.

3 С кажіть усій ізраїльській громаді, говорячи: У десятий день цього місяця нехай візьмуть собі кожен ягня за домом батьків, ягня на дім.

Speak to all the congregation of Israel, saying, ‘On the tenth of this month they are each one to take a lamb for themselves, according to their fathers’ households, a lamb for each household.

4 А коли буде той дім замалий, щоб з'їсти ягня, то нехай візьме він і найближчий до його дому сусід його за числом душ. Кожен згідно з їдою своєю полічиться на те ягня.

Now if the household is too small for a lamb, then he and his neighbor nearest to his house are to take one according to the number of persons in them; according to what each man should eat, you are to divide the lamb.

5 Я гня у вас нехай буде без вади, самець, однорічне. Візьміть його з овечок та з кіз.

Your lamb shall be an unblemished male a year old; you may take it from the sheep or from the goats.

6 І нехай буде воно для вас пильноване аж до чотирнадцятого дня цього місяця. І заколе його цілий збір Ізраїлевої громади на смерканні.

You shall keep it until the fourteenth day of the same month, then the whole assembly of the congregation of Israel is to kill it at twilight.

7 І нехай візьмуть тієї крови, і нехай покроплять на обидва бокові одвірки, і на одвірок верхній у тих домах, що будуть їсти його в них.

Moreover, they shall take some of the blood and put it on the two doorposts and on the lintel of the houses in which they eat it.

8 І нехай їдять тієї ночі те м'ясо, спечене на огні, та опрісноки. Нехай їдять його на гірких травах.

They shall eat the flesh that same night, roasted with fire, and they shall eat it with unleavened bread and bitter herbs.

9 Н е їжте з нього сирового та вареного, звареного в воді, бо до їди тільки спечене на огні, голова його з голінками його та з нутром його.

Do not eat any of it raw or boiled at all with water, but rather roasted with fire, both its head and its legs along with its entrails.

10 І не лишайте з нього нічого до ранку, а полишене з нього до ранку спаліть на огні.

And you shall not leave any of it over until morning, but whatever is left of it until morning, you shall burn with fire.

11 А їсти його будете так: стегна ваші підперезані, взуття ваше на ногах ваших, а палиця ваша в руці вашій, і будете ви їсти його в поспіху. Пасха це для Господа!

Now you shall eat it in this manner: with your loins girded, your sandals on your feet, and your staff in your hand; and you shall eat it in haste—it is the Lord’s Passover.

12 І перейду Я тієї ночі в єгипетськім краї, і повбиваю в єгипетській землі кожного перворідного від людини аж до скотини. А над усіма єгипетськими богами вчиню Я суд. Я Господь!

For I will go through the land of Egypt on that night, and will strike down all the firstborn in the land of Egypt, both man and beast; and against all the gods of Egypt I will execute judgments— I am the Lord.

13 І буде та кров вам знаком на тих домах, що там ви, і побачу ту кров, і обмину вас. І не буде між вами згубної порази, коли Я вбиватиму в єгипетськім краї.

The blood shall be a sign for you on the houses where you live; and when I see the blood I will pass over you, and no plague will befall you to destroy you when I strike the land of Egypt. Feast of Unleavened Bread

14 І стане той день для вас пам'яткою, і будете святкувати його, як свято для Господа на всі роди ваші! Як постанову вічну будете святкувати його!

‘Now this day will be a memorial to you, and you shall celebrate it as a feast to the Lord; throughout your generations you are to celebrate it as a permanent ordinance.

15 С ім днів будете їсти опрісноки. Але першого дня зробите, щоб не було квашеного в ваших домах, бо кожен, хто їстиме квашене, від дня першого аж до дня сьомого, то буде витята душа та з Ізраїля.

Seven days you shall eat unleavened bread, but on the first day you shall remove leaven from your houses; for whoever eats anything leavened from the first day until the seventh day, that person shall be cut off from Israel.

16 А першого дня будуть у вас священні збори, і сьомого дня священні збори. Жодна праця не буде робитися в них, тільки що їсти кожній душі, те єдине робитимете ви.

On the first day you shall have a holy assembly, and another holy assembly on the seventh day; no work at all shall be done on them, except what must be eaten by every person, that alone may be prepared by you.

17 І ви будете додержувати опрісноків, бо саме того дня Я вивів війська ваші з єгипетського краю. І будете додержувати того дня в ваших родах, як постанови вічної.

You shall also observe the Feast of Unleavened Bread, for on this very day I brought your hosts out of the land of Egypt; therefore you shall observe this day throughout your generations as a permanent ordinance.

18 П ершого місяця, чотирнадцятого дня місяця будете їсти опрісноки аж до вечора дня двадцять першого того ж місяця.

In the first month, on the fourteenth day of the month at evening, you shall eat unleavened bread, until the twenty-first day of the month at evening.

19 С ім день квашене не буде знаходитися в ваших домах, бо кожен, хто їстиме квашене, то буде витята душа та з Ізраїльської громади, чи то серед приходьків, чи то тих, хто народився у краї.

Seven days there shall be no leaven found in your houses; for whoever eats what is leavened, that person shall be cut off from the congregation of Israel, whether he is an alien or a native of the land.

20 Ж одного квашеного не будете їсти в усіх ваших оселях, будете їсти опрісноки!

You shall not eat anything leavened; in all your dwellings you shall eat unleavened bread.’”

21 І покликав Мойсей усіх старших Ізраїлевих, та й промовив до них: Спровадьте й візьміть собі дрібну худобину за родинами вашими, і заколіть пасху.

Then Moses called for all the elders of Israel and said to them, “ Go and take for yourselves lambs according to your families, and slay the Passover lamb.

22 І візьміть в'язку ісопу й умочіть у кров, що в посудині, і доторкніться горішнього одвірка й двох одвірків бічних кров'ю, що в посудині. А ви, ніхто не вийдете з дверей дому свого аж до ранку!

You shall take a bunch of hyssop and dip it in the blood which is in the basin, and apply some of the blood that is in the basin to the lintel and the two doorposts; and none of you shall go outside the door of his house until morning. A Memorial of Redemption

23 І перейде Господь ударити Єгипет, і побачить ту кров на одвірку горішнім і на двох одвірках бічних, і обмине Господь ті двері, і не дасть згубникові ввійти до ваших домів, щоб ударити.

For the Lord will pass through to smite the Egyptians; and when He sees the blood on the lintel and on the two doorposts, the Lord will pass over the door and will not allow the destroyer to come in to your houses to smite you.

24 А ви будете дотримувати цю річ, як постанови для себе й для синів своїх аж навіки.

And you shall observe this event as an ordinance for you and your children forever.

25 І станеться, коли ви ввійдете до того Краю, що дасть вам Господь, як Він обіцяв був, то ви будете додержувати цієї служби.

When you enter the land which the Lord will give you, as He has promised, you shall observe this rite.

26 І станеться коли запитають вас ваші сини: Що то за служба ваша?

And when your children say to you, ‘ What does this rite mean to you?’

27 т о відкажете: Це жертва Пасха для Господа, що обминув був доми Ізраїлевих синів в Єгипті, коли побивав Єгипет, а доми наші зберіг. І схилився народ, і вклонивсь до землі.

you shall say, ‘It is a Passover sacrifice to the Lord who passed over the houses of the sons of Israel in Egypt when He smote the Egyptians, but spared our homes.’” And the people bowed low and worshiped.

28 І пішли й учинили сини Ізраїля, як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.

Then the sons of Israel went and did so; just as the Lord had commanded Moses and Aaron, so they did.

29 І сталося в половині ночі, і вдарив Господь в єгипетськім краї кожного перворідного, від перворідного фараона, що сидить на своїм престолі, аж до перворідного полоненого, що у в'язничному домі, і кожного перворідного худоби.

Now it came about at midnight that the Lord struck all the firstborn in the land of Egypt, from the firstborn of Pharaoh who sat on his throne to the firstborn of the captive who was in the dungeon, and all the firstborn of cattle.

30 І встав фараон уночі, він та всі раби його, та ввесь Єгипет. І знявся великий зойк в Єгипті, бо не було дому, щоб не було там померлого!...

Pharaoh arose in the night, he and all his servants and all the Egyptians, and there was a great cry in Egypt, for there was no home where there was not someone dead.

31 І покликав фараон Мойсея та Аарона вночі, та й сказав: Устаньте, вийдіть з-посеред народу мого, і ви, і сини Ізраїлеві. І йдіть, служіть Господеві, як ви казали!

Then he called for Moses and Aaron at night and said, “Rise up, get out from among my people, both you and the sons of Israel; and go, worship the Lord, as you have said.

32 І дрібну вашу худобу, і худобу вашу велику візьміть, як ви казали, та й ідіть. І поблагословіть і мене!

Take both your flocks and your herds, as you have said, and go, and bless me also.” Exodus of Israel

33 І квапили єгиптяни народ той, щоб спішно відпустити їх із краю, бо казали: Усі ми помремо!

The Egyptians urged the people, to send them out of the land in haste, for they said, “We will all be dead.”

34 І поніс той народ тісто своє, поки воно вкисло, діжки свої, зав'язані в їхні одежі, на плечах своїх.

So the people took their dough before it was leavened, with their kneading bowls bound up in the clothes on their shoulders.

35 І Ізраїлеві сини вчинили за словом Мойсеєвим, і позичили від єгиптян посуд срібний і посуд золотий та шати.

Now the sons of Israel had done according to the word of Moses, for they had requested from the Egyptians articles of silver and articles of gold, and clothing;

36 А Господь дав милість тому народові в очах Єгипту, і вони позичили і забрали здобич від Єгипту.

and the Lord had given the people favor in the sight of the Egyptians, so that they let them have their request. Thus they plundered the Egyptians.

37 І вирушили Ізраїлеві сини з Рамесесу до Суккоту, близько шости сот тисяч чоловіка піхоти, крім дітей,

Now the sons of Israel journeyed from Rameses to Succoth, about six hundred thousand men on foot, aside from children.

38 а також багато різного люду піднялися з ними, і дрібна худоба й велика худоба, маєток дуже великий.

A mixed multitude also went up with them, along with flocks and herds, a very large number of livestock.

39 І пекли вони те тісто, що винесли з Єгипту, на прісні коржі, бо не вкисло воно, бо вони були вигнані з Єгипту, і не могли баритися, а поживи на дорогу не приготовили собі.

They baked the dough which they had brought out of Egypt into cakes of unleavened bread. For it had not become leavened, since they were driven out of Egypt and could not delay, nor had they prepared any provisions for themselves.

40 А перебування Ізраїлевих синів, що сиділи в Єгипті, чотириста років і тридцять років.

Now the time that the sons of Israel lived in Egypt was four hundred and thirty years.

41 І сталося в кінці чотирьохсот років і тридцяти років, і сталося саме того дня, вийшли всі Господні війська з єгипетського краю.

And at the end of four hundred and thirty years, to the very day, all the hosts of the Lord went out from the land of Egypt. Ordinance of the Passover

42 Ц е ніч сторожі для Господа, бо Він вивів їх з єгипетського краю. Ця сама ніч сторожа для Господа всім синам Ізраїля на їхні покоління.

It is a night to be observed for the Lord for having brought them out from the land of Egypt; this night is for the Lord, to be observed by all the sons of Israel throughout their generations.

43 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: Це постанова про Пасху: жоден чужинець не буде їсти її.

The Lord said to Moses and Aaron, “This is the ordinance of the Passover: no foreigner is to eat of it;

44 А кожен раб людський куплений за срібло, коли обріжеш його, тоді він буде їсти її.

but every man’s slave purchased with money, after you have circumcised him, then he may eat of it.

45 П риходько та наймит не буде їсти її.

A sojourner or a hired servant shall not eat of it.

46 В самому домі буде вона їстися, не винесеш із дому назовні того м'яса, а костей його не зламаєте.

It is to be eaten in a single house; you are not to bring forth any of the flesh outside of the house, nor are you to break any bone of it.

47 У ся громада Ізраїлева буде справляти її.

All the congregation of Israel are to celebrate this.

48 А коли буде мешкати з тобою приходько, і схоче справляти Пасху Господеві, то нехай буде обрізаний в нього кожен чоловічої статі, а тоді він приступить справляти її, і він буде, як народжений в Краї. А кожен необрізаний не буде їсти її.

But if a stranger sojourns with you, and celebrates the Passover to the Lord, let all his males be circumcised, and then let him come near to celebrate it; and he shall be like a native of the land. But no uncircumcised person may eat of it.

49 О дин закон буде для тубільця й для приходька, що мешкає серед вас.

The same law shall apply to the native as to the stranger who sojourns among you.”

50 І вчинили всі Ізраїлеві сини, як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.

Then all the sons of Israel did so; they did just as the Lord had commanded Moses and Aaron.

51 І сталося того саме дня, вивів Господь Ізраїлевих синів з єгипетського краю за їхніми відділами.

And on that same day the Lord brought the sons of Israel out of the land of Egypt by their hosts.