1 ( 8-23) Бо не буде темноти для того, хто утискуваний. Перша пора злегковажила була край Завулонів та край Нефталимів, а остання прославить дорогу приморську, другий бік Йордану, округу поганів.

But there will be no more gloom for her who was in anguish; in earlier times He treated the land of Zebulun and the land of Naphtali with contempt, but later on He shall make it glorious, by the way of the sea, on the other side of Jordan, Galilee of the Gentiles.

2 ( 9-1) Народ, який в темряві ходить, Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерти, Світло засяє над ними!

The people who walk in darkness Will see a great light; Those who live in a dark land, The light will shine on them.

3 ( 9-2) Ти помножиш народ цей, Ти збільшиш йому радість. Вони перед лицем Твоїм будуть радіти, як радіють в жнива, як тішаться в час, коли ділять здобич!

You shall multiply the nation, You shall increase their gladness; They will be glad in Your presence As with the gladness of harvest, As men rejoice when they divide the spoil.

4 ( 9-3) Бо зламав Ти ярмо тягару його, і кия з рамена його, жезло його пригнобителя, як за днів Мадіяма.

For You shall break the yoke of their burden and the staff on their shoulders, The rod of their oppressor, as at the battle of Midian.

5 ( 9-4) Усякий бо чобіт військовий, що гупає гучно, та одежа, поплямлена кров'ю, стане все це пожежею, за їжу огню!

For every boot of the booted warrior in the battle tumult, And cloak rolled in blood, will be for burning, fuel for the fire.

6 ( 9-5) Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім'я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру.

For a child will be born to us, a son will be given to us; And the government will rest on His shoulders; And His name will be called Wonderful Counselor, Mighty God, Eternal Father, Prince of Peace.

7 ( 9-6) Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки, ревність Господа Саваота це зробить!

There will be no end to the increase of His government or of peace, On the throne of David and over his kingdom, To establish it and to uphold it with justice and righteousness From then on and forevermore. The zeal of the Lord of hosts will accomplish this. God’s Anger with Israel’s Arrogance

8 ( 9-7) Проти Якова слово послав був Господь, а впало воно на Ізраїля,

The Lord sends a message against Jacob, And it falls on Israel.

9 ( 9-8) і пізнає народ, увесь він, Єфрем та мешканець Самарії, що говорять з пихою й надутістю серця:

And all the people know it, That is, Ephraim and the inhabitants of Samaria, Asserting in pride and in arrogance of heart:

10 ( 9-9) Попадали цегли, а ми побудуємо з каменя тесаного, сікомори позрубувано, та замінимо їх кедрами!

“The bricks have fallen down, But we will rebuild with smooth stones; The sycamores have been cut down, But we will replace them with cedars.”

11 ( 9-10) Та над ним Господь зміцнив противників Реціна, а його ворогів нацькував:

Therefore the Lord raises against them adversaries from Rezin And spurs their enemies on,

12 ( 9-11) Арама попереду, а филистимлян позаду, і пожерли Ізраїля цілою пащею... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!

The Arameans on the east and the Philistines on the west; And they devour Israel with gaping jaws. In spite of all this, His anger does not turn away And His hand is still stretched out.

13 ( 9-12) Та народ не звернувся до Того, Хто вразив його, і не шукали Господа Саваота...

Yet the people do not turn back to Him who struck them, Nor do they seek the Lord of hosts.

14 ( 9-13) Тому то Господь відсік від Ізраїля голову й хвіст, пальму й очеретину за одного дня.

So the Lord cuts off head and tail from Israel, Both palm branch and bulrush in a single day.

15 ( 9-14) Старий та поважаний це та голова, а пророк, що навчає неправди, це хвіст.

The head is the elder and honorable man, And the prophet who teaches falsehood is the tail.

16 ( 9-15) І сталося, що поводатарі цього народу зробилися звідниками, і гинуть проваджені ними.

For those who guide this people are leading them astray; And those who are guided by them are brought to confusion.

17 ( 9-16) Тому то його юнаками радіти не буде Господь, а до сиріт його й його вдів милосердя не матиме, бо кожен безбожний й злочинець, і злобне всі уста говорять. При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!...

Therefore the Lord does not take pleasure in their young men, Nor does He have pity on their orphans or their widows; For every one of them is godless and an evildoer, And every mouth is speaking foolishness. In spite of all this, His anger does not turn away And His hand is still stretched out.

18 ( 9-17) Бо злоба горить, як огонь, пожирає тернину й будяччя, і палає по запустах лісу, і крутяться вверх стовпи диму...

For wickedness burns like a fire; It consumes briars and thorns; It even sets the thickets of the forest aflame And they roll upward in a column of smoke.

19 ( 9-18) Від лютости Господа Саваота земля загориться, і стане народ, як пожива огню, і не пощадить жоден брата свого!...

By the fury of the Lord of hosts the land is burned up, And the people are like fuel for the fire; No man spares his brother.

20 ( 9-19) І різати буде праворуч, та буде голодний, і жертиме зліва, але не насититься, кожен жертиме тіло рамена свого:

They slice off what is on the right hand but still are hungry, And they eat what is on the left hand but they are not satisfied; Each of them eats the flesh of his own arm.

21 ( 9-20) Манасія Єфрема, а Єфрем Манасію, разом обоє на Юду... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!...

Manasseh devours Ephraim, and Ephraim Manasseh, And together they are against Judah. In spite of all this, His anger does not turn away And His hand is still stretched out.