1 І знов я побачив всі утиски, що чинились під сонцем, і сльоза ось утискуваних, та немає для них потішителя, і насилля з руки, що їх гноблять, і немає для них потішителя...

Then I looked again at all the acts of oppression which were being done under the sun. And behold I saw the tears of the oppressed and that they had no one to comfort them; and on the side of their oppressors was power, but they had no one to comfort them.

2 І я похвалив тих померлих, що давно повмирали, більш від живих, що живуть дотепер...

So I congratulated the dead who are already dead more than the living who are still living.

3 А краще від них від обох тій людині, що досі іще не була, що не бачила чину лихого, що робився під сонцем!

But better off than both of them is the one who has never existed, who has never seen the evil activity that is done under the sun.

4 І я бачив ввесь труд та ввесь успіх учинку, викликає заздрість одного до одного, і це все марнота та ловлення вітру!...

I have seen that every labor and every skill which is done is the result of rivalry between a man and his neighbor. This too is vanity and striving after wind.

5 Н ерозумний сидить, склавши руки свої, та жере своє тіло,

The fool folds his hands and consumes his own flesh.

6 к раща повна долоня спокою за повні дві жмені клопоту та за ловлення вітру!...

One hand full of rest is better than two fists full of labor and striving after wind.

7 І знову я бачив марноту під сонцем:

Then I looked again at vanity under the sun.

8 Б уває самотній, і не має нікого він іншого, сина чи брата у нього нема, та немає кінця всьому зусиллю його, і не насититься око багатством його, і він не повість: Та для кого дбаю і позбавляю добра свою душу? Марнота й оце, і даремна робота воно...

There was a certain man without a dependent, having neither a son nor a brother, yet there was no end to all his labor. Indeed, his eyes were not satisfied with riches and he never asked, “And for whom am I laboring and depriving myself of pleasure?” This too is vanity and it is a grievous task.

9 К раще двом, як одному, бо мають хорошу заплату за труд свій,

Two are better than one because they have a good return for their labor.

10 і якби вони впали, підійме одне свого друга! Та горе одному, як він упаде, й нема другого, щоб підвести його...

For if either of them falls, the one will lift up his companion. But woe to the one who falls when there is not another to lift him up.

11 Т акож коли вдвох покладуться, то тепло їм буде, а як же зогрітись одному?

Furthermore, if two lie down together they keep warm, but how can one be warm alone ?

12 А коли б хто напав на одного, то вдвох вони стануть на нього, і нитка потрійна не скоро пірветься!

And if one can overpower him who is alone, two can resist him. A cord of three strands is not quickly torn apart.

13 Л іпший убогий та мудрий юнак, аніж цар старий та нерозумний, що вже осторог не приймає,

A poor yet wise lad is better than an old and foolish king who no longer knows how to receive instruction.

14 б о виходить юнак і з в'язниці, щоб зацарювати, хоч у царстві своїм народивсь він убогим!

For he has come out of prison to become king, even though he was born poor in his kingdom.

15 Я бачив усіх живих, що ходять під сонцем, на боці цього юнака, цього другого, що став він на місце його.

I have seen all the living under the sun throng to the side of the second lad who replaces him.

16 Н емає кінця всьому людові, всьому, що був перед ним, та й наступні не втішаться ним, бо й це теж марнота та ловлення вітру!...

There is no end to all the people, to all who were before them, and even the ones who will come later will not be happy with him, for this too is vanity and striving after wind.