1 І сталося по Сауловій смерті, коли Давид вернувся, розбивши Амалика, то він сидів у Ціклаґу два дні.

Now it came about after the death of Saul, when David had returned from the slaughter of the Amalekites, that David remained two days in Ziklag.

2 І сталося третього дня, аж ось прийшов чоловік із табору від Саула, а одежа його роздерта, і порох на його голові. І сталося, як прийшов він до Давида, то впав на землю й поклонився.

On the third day, behold, a man came out of the camp from Saul, with his clothes torn and dust on his head. And it came about when he came to David that he fell to the ground and prostrated himself.

3 І сказав йому Давид: Звідки це ти приходиш? А той відказав: Я втік з Ізраїлевого табору.

Then David said to him, “From where do you come?” And he said to him, “I have escaped from the camp of Israel.”

4 І сказав до нього Давид: Що це сталося, розкажи но мені! А той відказав: Народ утік із бою, а також багато з народу попадало й повмирало, і теж Саул та син його Йонатан померли.

David said to him, “ How did things go? Please tell me.” And he said, “The people have fled from the battle, and also many of the people have fallen and are dead; and Saul and Jonathan his son are dead also.”

5 А Давид сказав юнакові, що розповідав йому: Як ти пізнав, що помер Саул та син його Йонатан?

So David said to the young man who told him, “How do you know that Saul and his son Jonathan are dead?”

6 І сказав той юнак, що розповідав йому: Припадком натрапив я на горі Ґілбоа, аж ось Саул, настромлений на списа свого, а колесниці та їздці доганяють його.

The young man who told him said, “By chance I happened to be on Mount Gilboa, and behold, Saul was leaning on his spear. And behold, the chariots and the horsemen pursued him closely.

7 І він обернувся до мене, і побачив мене, та й покликав мене. А я відповів: Ось я!

When he looked behind him, he saw me and called to me. And I said, ‘Here I am.’

8 І сказав він до мене: Хто ти? А я відказав йому: Я амаликитянин.

He said to me, ‘Who are you?’ And I answered him, ‘ I am an Amalekite.’

9 І сказав він до мене: Стань надо мною, та й убий мене, бо схопив мене корч, а вся душа ще в мені!...

Then he said to me, ‘Please stand beside me and kill me, for agony has seized me because my life still lingers in me.’

10 І став я при ньому, та й убив його, бо я знав, що він не буде живий по упадку своїм. І взяв я вінця, що на голові його, та наплечника, що на плечі його, і приніс сюди до пана свого.

So I stood beside him and killed him, because I knew that he could not live after he had fallen. And I took the crown which was on his head and the bracelet which was on his arm, and I have brought them here to my lord.”

11 І схопився Давид за одежі свої, та й роздер їх, і теж усі люди, що були з ним.

Then David took hold of his clothes and tore them, and so also did all the men who were with him.

12 І голосили вони й плакали, та постили аж до вечора за Саулом та за сином його Йонатаном, і за народом Господнім та за Ізраїлевим домом, що попадали від меча.

They mourned and wept and fasted until evening for Saul and his son Jonathan and for the people of the Lord and the house of Israel, because they had fallen by the sword.

13 І сказав Давид юнакові, що розповідав йому: Звідки ти? А той відказав: Я син одного приходька, амаликитянина.

David said to the young man who told him, “Where are you from?” And he answered, “ I am the son of an alien, an Amalekite.”

14 І сказав йому Давид: Як ти не побоявся простягти руку свою, щоб убити Господнього помазанця?

Then David said to him, “How is it you were not afraid to stretch out your hand to destroy the Lord’s anointed?”

15 І покликав Давид одного з слуг своїх і сказав: Підійди, убий його! І той ударив його, і він помер.

And David called one of the young men and said, “Go, cut him down.” So he struck him and he died.

16 І сказав до нього Давид: Кров твоя на голові твоїй, бо уста твої посвідчили проти тебе, говорячи: Я вбив Господнього помазанця.

David said to him, “ Your blood is on your head, for your mouth has testified against you, saying, ‘I have killed the Lord’s anointed.’” David’s Dirge for Saul and Jonathan

17 І Давид заголосив за Саулом та за його сином Йонатаном такою жалобною піснею,

Then David chanted with this lament over Saul and Jonathan his son,

18 т а й сказав навчити Юдиних синів пісні про лука. Ось вона написана в книзі Праведного:

and he told them to teach the sons of Judah the song of the bow; behold, it is written in the book of Jashar.

19 О пишното Ізраїлева, побита із лука на згір'ях своїх, ой попадали лицарі!

“ Your beauty, O Israel, is slain on your high places! How have the mighty fallen!

20 Н е розказуйте в Ґаті про це, не сповіщайте на вулицях Ашкалону, щоб не тішилися филистимлянські дочки, щоб не раділи дочки необрізаних!

“ Tell it not in Gath, Proclaim it not in the streets of Ashkelon, Or the daughters of the Philistines will rejoice, The daughters of the uncircumcised will exult.

21 Ґ ілбоавські гори, щоб на вас не було ні роси, ні дощу, ані поля для жертви принесення! Бо сплямлений там щит хоробрих, щит Саулів, як ніби оливою він не помазаний!

“ O mountains of Gilboa, Let not dew or rain be on you, nor fields of offerings; For there the shield of the mighty was defiled, The shield of Saul, not anointed with oil.

22 В ід крови забитих, від лою хоробрих не відривався був лук Йонатанів, і не вертався меч Саулів напорожньо!

“ From the blood of the slain, from the fat of the mighty, The bow of Jonathan did not turn back, And the sword of Saul did not return empty.

23 С аул та Йонатан, ці улюблені й милі за свойого життя, і в смерті своїй нерозлучні, прудкіші були від орлів та сильніші від левів!

“Saul and Jonathan, beloved and pleasant in their life, And in their death they were not parted; They were swifter than eagles, They were stronger than lions.

24 Д очки Ізраїлеві, за Саулом заплачте, що вас зодягав у багряницю з прикрасами, що оздоблював золотом вашу одежу!

“O daughters of Israel, weep over Saul, Who clothed you luxuriously in scarlet, Who put ornaments of gold on your apparel.

25 О й, попадали лицарі посеред бою!... Йонатан на пагірках твоїх ось забитий!

“ How have the mighty fallen in the midst of the battle! Jonathan is slain on your high places.

26 С корблю по тобі, Йонатане, мій брате! Ти для мене був вельми улюблений, кохання твоє розкішніше для мене було від кохання жіночого!

“I am distressed for you, my brother Jonathan; You have been very pleasant to me. Your love to me was more wonderful Than the love of women.

27 О й, попадали лицарі, і загинула зброя військова!...

“ How have the mighty fallen, And the weapons of war perished!”