1 N ow it came about after the death of Saul, when David had returned from the slaughter of the Amalekites, that David remained two days in Ziklag.

І сталося по Сауловій смерті, коли Давид вернувся, розбивши Амалика, то він сидів у Ціклаґу два дні.

2 O n the third day, behold, a man came out of the camp from Saul, with his clothes torn and dust on his head. And it came about when he came to David that he fell to the ground and prostrated himself.

І сталося третього дня, аж ось прийшов чоловік із табору від Саула, а одежа його роздерта, і порох на його голові. І сталося, як прийшов він до Давида, то впав на землю й поклонився.

3 T hen David said to him, “From where do you come?” And he said to him, “I have escaped from the camp of Israel.”

І сказав йому Давид: Звідки це ти приходиш? А той відказав: Я втік з Ізраїлевого табору.

4 D avid said to him, “ How did things go? Please tell me.” And he said, “The people have fled from the battle, and also many of the people have fallen and are dead; and Saul and Jonathan his son are dead also.”

І сказав до нього Давид: Що це сталося, розкажи но мені! А той відказав: Народ утік із бою, а також багато з народу попадало й повмирало, і теж Саул та син його Йонатан померли.

5 S o David said to the young man who told him, “How do you know that Saul and his son Jonathan are dead?”

А Давид сказав юнакові, що розповідав йому: Як ти пізнав, що помер Саул та син його Йонатан?

6 T he young man who told him said, “By chance I happened to be on Mount Gilboa, and behold, Saul was leaning on his spear. And behold, the chariots and the horsemen pursued him closely.

І сказав той юнак, що розповідав йому: Припадком натрапив я на горі Ґілбоа, аж ось Саул, настромлений на списа свого, а колесниці та їздці доганяють його.

7 W hen he looked behind him, he saw me and called to me. And I said, ‘Here I am.’

І він обернувся до мене, і побачив мене, та й покликав мене. А я відповів: Ось я!

8 H e said to me, ‘Who are you?’ And I answered him, ‘ I am an Amalekite.’

І сказав він до мене: Хто ти? А я відказав йому: Я амаликитянин.

9 T hen he said to me, ‘Please stand beside me and kill me, for agony has seized me because my life still lingers in me.’

І сказав він до мене: Стань надо мною, та й убий мене, бо схопив мене корч, а вся душа ще в мені!...

10 S o I stood beside him and killed him, because I knew that he could not live after he had fallen. And I took the crown which was on his head and the bracelet which was on his arm, and I have brought them here to my lord.”

І став я при ньому, та й убив його, бо я знав, що він не буде живий по упадку своїм. І взяв я вінця, що на голові його, та наплечника, що на плечі його, і приніс сюди до пана свого.

11 T hen David took hold of his clothes and tore them, and so also did all the men who were with him.

І схопився Давид за одежі свої, та й роздер їх, і теж усі люди, що були з ним.

12 T hey mourned and wept and fasted until evening for Saul and his son Jonathan and for the people of the Lord and the house of Israel, because they had fallen by the sword.

І голосили вони й плакали, та постили аж до вечора за Саулом та за сином його Йонатаном, і за народом Господнім та за Ізраїлевим домом, що попадали від меча.

13 D avid said to the young man who told him, “Where are you from?” And he answered, “ I am the son of an alien, an Amalekite.”

І сказав Давид юнакові, що розповідав йому: Звідки ти? А той відказав: Я син одного приходька, амаликитянина.

14 T hen David said to him, “How is it you were not afraid to stretch out your hand to destroy the Lord’s anointed?”

І сказав йому Давид: Як ти не побоявся простягти руку свою, щоб убити Господнього помазанця?

15 A nd David called one of the young men and said, “Go, cut him down.” So he struck him and he died.

І покликав Давид одного з слуг своїх і сказав: Підійди, убий його! І той ударив його, і він помер.

16 D avid said to him, “ Your blood is on your head, for your mouth has testified against you, saying, ‘I have killed the Lord’s anointed.’” David’s Dirge for Saul and Jonathan

І сказав до нього Давид: Кров твоя на голові твоїй, бо уста твої посвідчили проти тебе, говорячи: Я вбив Господнього помазанця.

17 T hen David chanted with this lament over Saul and Jonathan his son,

І Давид заголосив за Саулом та за його сином Йонатаном такою жалобною піснею,

18 a nd he told them to teach the sons of Judah the song of the bow; behold, it is written in the book of Jashar.

та й сказав навчити Юдиних синів пісні про лука. Ось вона написана в книзі Праведного:

19 “ Your beauty, O Israel, is slain on your high places! How have the mighty fallen!

О пишното Ізраїлева, побита із лука на згір'ях своїх, ой попадали лицарі!

20 “ Tell it not in Gath, Proclaim it not in the streets of Ashkelon, Or the daughters of the Philistines will rejoice, The daughters of the uncircumcised will exult.

Не розказуйте в Ґаті про це, не сповіщайте на вулицях Ашкалону, щоб не тішилися филистимлянські дочки, щоб не раділи дочки необрізаних!

21 “ O mountains of Gilboa, Let not dew or rain be on you, nor fields of offerings; For there the shield of the mighty was defiled, The shield of Saul, not anointed with oil.

Ґілбоавські гори, щоб на вас не було ні роси, ні дощу, ані поля для жертви принесення! Бо сплямлений там щит хоробрих, щит Саулів, як ніби оливою він не помазаний!

22 “ From the blood of the slain, from the fat of the mighty, The bow of Jonathan did not turn back, And the sword of Saul did not return empty.

Від крови забитих, від лою хоробрих не відривався був лук Йонатанів, і не вертався меч Саулів напорожньо!

23 “ Saul and Jonathan, beloved and pleasant in their life, And in their death they were not parted; They were swifter than eagles, They were stronger than lions.

Саул та Йонатан, ці улюблені й милі за свойого життя, і в смерті своїй нерозлучні, прудкіші були від орлів та сильніші від левів!

24 “ O daughters of Israel, weep over Saul, Who clothed you luxuriously in scarlet, Who put ornaments of gold on your apparel.

Дочки Ізраїлеві, за Саулом заплачте, що вас зодягав у багряницю з прикрасами, що оздоблював золотом вашу одежу!

25 “ How have the mighty fallen in the midst of the battle! Jonathan is slain on your high places.

Ой, попадали лицарі посеред бою!... Йонатан на пагірках твоїх ось забитий!

26 “ I am distressed for you, my brother Jonathan; You have been very pleasant to me. Your love to me was more wonderful Than the love of women.

Скорблю по тобі, Йонатане, мій брате! Ти для мене був вельми улюблений, кохання твоє розкішніше для мене було від кохання жіночого!

27 “ How have the mighty fallen, And the weapons of war perished!”

Ой, попадали лицарі, і загинула зброя військова!...