1 A fter these things Jesus went away to the other side of the Sea of Galilee (or Tiberias).

Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверіядського моря.

2 A large crowd followed Him, because they saw the signs which He was performing on those who were sick.

А за Ним ішла безліч народу, бо бачили чуда Його, що чинив над недужими.

3 T hen Jesus went up on the mountain, and there He sat down with His disciples.

Ісус же на гору зійшов, і сидів там зо Своїми учнями.

4 N ow the Passover, the feast of the Jews, was near.

Наближалася ж Пасха, свято юдейське.

5 T herefore Jesus, lifting up His eyes and seeing that a large crowd was coming to Him, said to Philip, “Where are we to buy bread, so that these may eat?”

А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка безліч народу до Нього йде, говорить Пилипові: Де ми купимо хліба, щоб вони поживились?

6 T his He was saying to test him, for He Himself knew what He was intending to do.

Він же це говорив, його випробовуючи, бо знав Сам, що Він має робити.

7 P hilip answered Him, “ Two hundred denarii worth of bread is not sufficient for them, for everyone to receive a little.”

Пилип Йому відповідь дав: І за двісті динаріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай трохи дістав.

8 O ne of His disciples, Andrew, Simon Peter’s brother, said to Him,

Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Симона Петра:

9 “ There is a lad here who has five barley loaves and two fish, but what are these for so many people?”

Є тут хлопчина один, що має п'ять ячних хлібів та дві рибі, але що то на безліч таку!

10 J esus said, “Have the people sit down.” Now there was much grass in the place. So the men sat down, in number about five thousand.

А Ісус відказав: Скажіть людям сідати! А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч.

11 J esus then took the loaves, and having given thanks, He distributed to those who were seated; likewise also of the fish as much as they wanted.

А Ісус узяв хліби, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони.

12 W hen they were filled, He said to His disciples, “Gather up the leftover fragments so that nothing will be lost.”

І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: Позбирайте куски позосталі, щоб ніщо не загинуло.

13 S o they gathered them up, and filled twelve baskets with fragments from the five barley loaves which were left over by those who had eaten.

І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдцям із п'яти ячних хлібів.

14 T herefore when the people saw the sign which He had performed, they said, “This is truly the Prophet who is to come into the world.” Jesus Walks on the Water

А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!

15 S o Jesus, perceiving that they were intending to come and take Him by force to make Him king, withdrew again to the mountain by Himself alone.

Спостерігши ж Ісус, що вони мають замір прийти та забрати Його, щоб настановити царем, знов на гору пішов Сам один.

16 N ow when evening came, His disciples went down to the sea,

А як вечір настав, то зійшли Його учні над море.

17 a nd after getting into a boat, they started to cross the sea to Capernaum. It had already become dark, and Jesus had not yet come to them.

І, ввійшовши до човна, на другий бік моря вони попливли, до Капернауму. І темрява вже наступила була, а Ісус ще до них не приходив.

18 T he sea began to be stirred up because a strong wind was blowing.

Від великого ж вітру, що віяв, хвилювалося море.

19 T hen, when they had rowed about three or four miles, they saw Jesus walking on the sea and drawing near to the boat; and they were frightened.

Як вони ж пропливли стадій із двадцять п'ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до човна зближається, і їх страх обгорнув...

20 B ut He said to them, “It is I; do not be afraid.”

Він же каже до них: Це Я, не лякайтесь!

21 S o they were willing to receive Him into the boat, and immediately the boat was at the land to which they were going.

І хотіли вони взяти до човна Його; та човен зараз пристав до землі, до якої пливли.

22 T he next day the crowd that stood on the other side of the sea saw that there was no other small boat there, except one, and that Jesus had not entered with His disciples into the boat, but that His disciples had gone away alone.

А наступного дня той народ, що на тім боці моря стояв, побачив, що там іншого човна, крім одного того, що до нього ввійшли були учні Його, не було, і що до човна не входив Ісус із Своїми учнями, але відпливли самі учні.

23 T here came other small boats from Tiberias near to the place where they ate the bread after the Lord had given thanks.

А тим часом із Тіверіяди припливли човни інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку.

24 S o when the crowd saw that Jesus was not there, nor His disciples, they themselves got into the small boats, and came to Capernaum seeking Jesus.

Отож, як побачили люди, що Ісуса та учнів Його там нема, то в човни посідали самі й прибули до Капернауму, і шукали Ісуса.

25 W hen they found Him on the other side of the sea, they said to Him, “ Rabbi, when did You get here?” Words to the People

І, на тім боці моря знайшовши Його, сказали Йому: Коли Ти прибув сюди, Учителю?

26 J esus answered them and said, “Truly, truly, I say to you, you seek Me, not because you saw signs, but because you ate of the loaves and were filled.

Відповів їм Ісус і сказав: Поправді, поправді кажу вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наситились.

27 D o not work for the food which perishes, but for the food which endures to eternal life, which the Son of Man will give to you, for on Him the Father, God, has set His seal.”

Пильнуйте не про поживу, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть нам Син Людський, бо відзначив Його Бог Отець.

28 T herefore they said to Him, “What shall we do, so that we may work the works of God?”

Сказали ж до Нього вони: Що ми маємо почати, щоб робити діла Божі?

29 J esus answered and said to them, “This is the work of God, that you believe in Him whom He has sent.”

Ісус відповів і сказав їм: Оце діло Боже, щоб у Того ви вірували, Кого Він послав.

30 S o they said to Him, “ What then do You do for a sign, so that we may see, and believe You? What work do You perform?

А вони відказали Йому: Яке ж знамено Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли Тобі віри? Що Ти робиш?

31 O ur fathers ate the manna in the wilderness; as it is written, ‘ He gave them bread out of heaven to eat.’”

Наші отці їли манну в пустині, як написано: Хліб із неба їм дав на поживу.

32 J esus then said to them, “Truly, truly, I say to you, it is not Moses who has given you the bread out of heaven, but it is My Father who gives you the true bread out of heaven.

А Ісус їм сказав: Поправді, поправді кажу вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба.

33 F or the bread of God is that which comes down out of heaven, and gives life to the world.”

Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові.

34 T hen they said to Him, “Lord, always give us this bread.”

А вони відказали до Нього: Давай, Господи, хліба такого нам завжди!

35 J esus said to them, “ I am the bread of life; he who comes to Me will not hunger, and he who believes in Me will never thirst.

Ісус же сказав їм: Я хліб життя. Хто до Мене приходить, не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, ніколи не прагнутиме.

36 B ut I said to you that you have seen Me, and yet do not believe.

Але Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте.

37 A ll that the Father gives Me will come to Me, and the one who comes to Me I will certainly not cast out.

Усе прийде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть.

38 F or I have come down from heaven, not to do My own will, but the will of Him who sent Me.

Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене.

39 T his is the will of Him who sent Me, that of all that He has given Me I lose nothing, but raise it up on the last day.

Оце ж воля Того, Хто послав Мене, щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскресив те останнього дня.

40 F or this is the will of My Father, that everyone who beholds the Son and believes in Him will have eternal life, and I Myself will raise him up on the last day.” Words to the Jews

Оце ж воля Мого Отця, щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.

41 T herefore the Jews were grumbling about Him, because He said, “I am the bread that came down out of heaven.”

Тоді стали юдеї ремствувати на Нього, що сказав: Я той хліб, що з неба зійшов.

42 T hey were saying, “ Is not this Jesus, the son of Joseph, whose father and mother we know? How does He now say, ‘ I have come down out of heaven’ ?”

І казали вони: хіба Він не Ісус, син Йосипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов?

43 J esus answered and said to them, “Do not grumble among yourselves.

А Ісус відповів і промовив до них: Не ремствуйте ви між собою!

44 N o one can come to Me unless the Father who sent Me draws him; and I will raise him up on the last day.

Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, і того воскрешу Я останнього дня.

45 I t is written in the prophets, ‘ And they shall all be taught of God.’ Everyone who has heard and learned from the Father, comes to Me.

У Пророків написано: І всі будуть від Бога навчені. Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене.

46 N ot that anyone has seen the Father, except the One who is from God; He has seen the Father.

Це не значить, щоб хтось Отця бачив, тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога.

47 T ruly, truly, I say to you, he who believes has eternal life.

Поправді, поправді кажу Вам: Хто вірує в Мене, життя вічне той має.

48 I am the bread of life.

Я хліб життя!

49 Y our fathers ate the manna in the wilderness, and they died.

Отці ваші в пустині їли манну, і померли.

50 T his is the bread which comes down out of heaven, so that one may eat of it and not die.

То є хліб, Який сходить із неба, щоб не вмер, хто Його споживає.

51 I am the living bread that came down out of heaven; if anyone eats of this bread, he will live forever; and the bread also which I will give for the life of the world is My flesh.”

Я хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам.

52 T hen the Jews began to argue with one another, saying, “How can this man give us His flesh to eat?”

Тоді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: Як же Він може дати нам тіла спожити?

53 S o Jesus said to them, “Truly, truly, I say to you, unless you eat the flesh of the Son of Man and drink His blood, you have no life in yourselves.

І сказав їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя.

54 H e who eats My flesh and drinks My blood has eternal life, and I will raise him up on the last day.

Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.

55 F or My flesh is true food, and My blood is true drink.

Бо тіло Моє то правдиво пожива, Моя ж кров то правдиво пиття.

56 H e who eats My flesh and drinks My blood abides in Me, and I in him.

Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебуває, а Я в ньому.

57 A s the living Father sent Me, and I live because of the Father, so he who eats Me, he also will live because of Me.

Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною.

58 T his is the bread which came down out of heaven; not as the fathers ate and died; he who eats this bread will live forever.” Words to the Disciples

То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли манну й померли, хто цей хліб споживає, той жити буде повік!

59 T hese things He said in the synagogue as He taught in Capernaum.

Оце Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі.

60 T herefore many of His disciples, when they heard this said, “ This is a difficult statement; who can listen to it?”

А багато-хто з учнів Його, як почули оце, гомоніли: Жорстока це мова! Хто слухати може її?

61 B ut Jesus, conscious that His disciples grumbled at this, said to them, “Does this cause you to stumble?

А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його на те ремствують, промовив до них: Чи оце вас спокушує?

62 W hat then if you see the Son of Man ascending to where He was before?

А що ж, як побачите Людського Сина, що сходить туди, де перше Він був?

63 I t is the Spirit who gives life; the flesh profits nothing; the words that I have spoken to you are spirit and are life.

То дух, що оживлює, тіло ж не помагає нічого. Слова, що їх Я говорив вам, то дух і життя.

64 B ut there are some of you who do not believe.” For Jesus knew from the beginning who they were who did not believe, and who it was that would betray Him.

Але є дехто з вас, хто не вірує. Бо Ісус знав спочатку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його.

65 A nd He was saying, “For this reason I have said to you, that no one can come to Me unless it has been granted him from the Father.” Peter’s Confession of Faith

І сказав Він: Я тому й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця дане те.

66 A s a result of this many of His disciples withdrew and were not walking with Him anymore.

Із того часу відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним.

67 S o Jesus said to the twelve, “You do not want to go away also, do you?”

І сказав Ісус Дванадцятьом: Чи не хочете й ви відійти?

68 S imon Peter answered Him, “Lord, to whom shall we go? You have words of eternal life.

Відповів Йому Симон Петро: До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова життя вічного.

69 W e have believed and have come to know that You are the Holy One of God.”

Ми ж увірували та пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого!

70 J esus answered them, “ Did I Myself not choose you, the twelve, and yet one of you is a devil?”

Відповів їм Ісус: Чи не Дванадцятьох Я вас вибрав? Та один із вас диявол...

71 N ow He meant Judas the son of Simon Iscariot, for he, one of the twelve, was going to betray Him.

Це сказав Він про Юду, сина Симонового, Іскаріота. Бо цей мав Його видати, хоч він був один із Дванадцятьох.