1 H elp, Lord, for the godly man ceases to be, For the faithful disappear from among the sons of men.

Для дириґетна хору. На октаву. Псалом Давидів. (12-2) Спаси мене, Господи, бо нема вже побожного, з-поміж людських синів позникали вже вірні!

2 T hey speak falsehood to one another; With flattering lips and with a double heart they speak.

(12-3) Марноту говорять один до одного, їхні уста облесні, і серцем подвійним говорять...

3 M ay the Lord cut off all flattering lips, The tongue that speaks great things;

(12-4) Нехай підітне Господь уста облесливі та язика чванькуватого

4 W ho have said, “With our tongue we will prevail; Our lips are our own; who is lord over us?”

(12-5) тим, хто говорить: Своїм язиком будем сильні, наші уста при нас, хто ж буде нам пан?

5 “ Because of the devastation of the afflicted, because of the groaning of the needy, Now I will arise,” says the Lord; “I will set him in the safety for which he longs.”

(12-6) Через утиск убогих, ради стогону бідних тепер Я повстану, говорить Господь, поставлю в безпеці того, на кого розтягують сітку!

6 T he words of the Lord are pure words; As silver tried in a furnace on the earth, refined seven times.

(12-7) Господні слова слова чисті, як срібло, очищене в глинянім горні, сім раз перетоплене!

7 Y ou, O Lord, will keep them; You will preserve him from this generation forever.

(12-8) Ти, Господи, їх пильнуватимеш, і будеш навіки нас стерегти перед родом оцим!

8 T he wicked strut about on every side When vileness is exalted among the sons of men.

(12-9) Безбожні кружляють навколо, бо нікчемність між людських синів підіймається.