1 S alva-nos, Senhor, pois não existe mais o piedoso; os fiéis desapareceram dentre os filhos dos homens.

Для дириґетна хору. На октаву. Псалом Давидів. (12-2) Спаси мене, Господи, бо нема вже побожного, з-поміж людських синів позникали вже вірні!

2 C ada um fala com falsidade ao seu próximo; falam com lábios lisonjeiros e coração dobre.

(12-3) Марноту говорять один до одного, їхні уста облесні, і серцем подвійним говорять...

3 C orte o Senhor todos os lábios lisonjeiros e a língua que fala soberbamente,

(12-4) Нехай підітне Господь уста облесливі та язика чванькуватого

4 o s que dizem: Com a nossa língua prevaleceremos; os nossos lábios a nós nos pertecem; quem sobre nós é senhor?

(12-5) тим, хто говорить: Своїм язиком будем сильні, наші уста при нас, хто ж буде нам пан?

5 P or causa da opressão dos pobres, e do gemido dos necessitados, levantar-me-ei agora, diz o Senhor; porei em segurança quem por ela suspira.

(12-6) Через утиск убогих, ради стогону бідних тепер Я повстану, говорить Господь, поставлю в безпеці того, на кого розтягують сітку!

6 A s palavras do Senhor são palavras puras, como prata refinada numa fornalha de barro, purificada sete vezes.

(12-7) Господні слова слова чисті, як срібло, очищене в глинянім горні, сім раз перетоплене!

7 G uarda-nos, ó Senhor; desta geração defende-nos para sempre.

(12-8) Ти, Господи, їх пильнуватимеш, і будеш навіки нас стерегти перед родом оцим!

8 O s ímpios andam por toda parte, quando a vileza se exalta entre os filhos dos homens.

(12-9) Безбожні кружляють навколо, бо нікчемність між людських синів підіймається.