1 A s moscas mortas fazem com que o ungüento do perfumista emita mau cheiro; assim um pouco de estultícia pesa mais do que a sabedoria e a honra.

Мертві мухи псують та зашумовують оливу мироварника, так трохи глупоти псує мудрість та славу.

2 O coração do sábio o inclina para a direita, mas o coração do tolo o inclina para a esquerda.

Серце мудрого тягне праворуч, а серце безумного ліворуч.

3 E , até quando o tolo vai pelo caminho, falta-lhe o entendimento, e ele diz a todos que é tolo.

Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.

4 S e se levantar contra ti o espírito do governador, não deixes o teu lugar; porque a deferência desfaz grandes ofensas.

Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, бо лагідність доводить до прощення навіть великих провин.

5 H á um mal que vi debaixo do sol, semelhante a um erro que procede do governador:

Є зло, що я бачив під сонцем, мов помилка, що повстає від володаря:

6 a estultícia está posta em grande dignidade, e os ricos estão assentados em lugar humilde.

на великих висотах глупота буває поставлена, а багаті сидять у низині!

7 T enho visto servos montados a cavalo, e príncipes andando a pé como servos.

Я бачив на конях рабів, князі ж пішки ходили, немов ті раби...

8 A quele que abrir uma cova, nela cairá; e quem romper um muro, uma cobra o morderá.

Хто яму копає, той в неї впаде, а хто валить мура, того гадина вкусить.

9 A quele que tira pedras é maltratado por elas, e o que racha lenha corre perigo nisso.

Хто зносить каміння, пораниться ним; хто дрова рубає, загрожений ними.

10 S e estiver embotado o ferro, e não se afiar o corte, então se deve pôr mais força; mas a sabedoria é proveitosa para dar prosperidade.

Як залізо ступіє, й хтось леза не вигострить, той мусить напружити свою силу, та мудрість зарадить йому!

11 S e a cobra morder antes de estar encantada, não há vantagem no encantador.

Коли вкусить гадюка перед закляттям, тоді ворожбит не потрібний.

12 A s palavras da boca do sábio são cheias de graça, mas os lábios do tolo o devoram.

Слова з уст премудрого милість, а губи безумного нищать його:

13 O princípio das palavras da sua boca é estultícia, e o fim do seu discurso é loucura perversa.

початок слів його уст глупота, а кінець його уст зле шаленство.

14 O tolo multiplica as palavras, todavia nenhum homem sabe o que há de ser; e quem lhe poderá declarar o que será depois dele?

Нерозумний говорить багато, та не знає людина, що буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?

15 O trabalho do tolo o fatiga, de sorte que não sabe ir ã cidade.

Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.

16 A i de ti, ó terra, quando o teu rei é criança, e quando os teus príncipes banqueteiam de manhã!

Горе, краю, тобі, коли цар твій хлопчина, а владики твої спозаранку їдять!

17 B em-aventurada tu, ó terra, quando o teu rei é filho de nobres, e quando os teus príncipes comem a tempo, para refazerem as forças, e não para bebedice!

Щасливий ти, краю, коли син шляхетних у тебе царем, а владики твої своєчасно їдять, як ті мужі, а не як п'яниці!

18 P ela preguiça se enfraquece o teto, e pela frouxidão das mãos a casa tem goteiras.

Від лінощів валиться стеля, а з опущення рук тече дах.

19 P ara rir é que se dá banquete, e o vinho alegra a vida; e por tudo o dinheiro responde.

Гостину справляють для радощів, і вином веселиться життя, а за срібло все це можна мати.

20 N em ainda no teu pensamento amaldições o rei; nem tampouco na tua recâmara amaldiçoes o rico; porque as aves dos céus levarão a voz, e uma criatura alada dará notícia da palavra.

Навіть у думці своїй не злослов на царя, і в спальні своїй не кляни багача, небесний бо птах віднесе твою мову, а крилатий розкаже про слово твоє...