Provérbios 1 ~ Приповісті 1

picture

1 P rovérbios de Salomão, filho de Davi, rei de Israel:

Приповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,

2 P ara se conhecer a sabedoria e a instrução; para se entenderem as palavras de inteligência;

щоб пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова,

3 p ara se instruir em sábio procedimento, em retidão, justiça e eqüidade;

щоб прийняти напоумлення мудрости, праведности, і права й простоти,

4 p ara se dar aos simples prudência, e aos jovens conhecimento e bom siso.

щоб мудрости дати простодушним, юнакові пізнання й розважність.

5 O uça também, o sábio e cresça em ciência, e o entendido adquira habilidade,

Хай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок,

6 p ara entender provérbios e parábolas, as palavras dos sábios, e seus enigmas.

щоб пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки.

7 O temor do Senhor é o princípio do conhecimento; mas os insensatos desprezam a sabedoria e a instrução.

Страх Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.

8 F ilho meu, ouve a instrução de teu pai, e não deixes o ensino de tua mãe.

Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,

9 P orque eles serão uma grinalda de graça para a tua cabeça, e colares para o teu pescoço.

вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою.

10 F ilho meu, se os pecadores te quiserem seduzir, não consintas.

Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!

11 S e disserem: Vem conosco; embosquemo-nos para derramar sangue; espreitemos sem razão o inocente;

Якщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,

12 t raguemo-los vivos, como o Seol, e inteiros como os que descem ã cova;

живих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!

13 a charemos toda sorte de bens preciosos; encheremos as nossas casas de despojos;

Ми знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.

14 l ançarás a tua sorte entre nós; teremos todos uma só bolsa;

Жеребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас,

15 f ilho meu, não andes no caminho com eles; guarda da sua vereda o teu pé,

сину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки,

16 p orque os seus pés correm para o mal, e eles se apressam a derramar sangue.

бо біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!

17 P ois debalde se estende a rede ã vista de qualquer ave.

Бож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого:

18 M as estes se põem em emboscadas contra o seu próprio sangue, e as suas próprias vidas espreitam.

то вони на кров власну чатують, засідають на душу свою!

19 T ais são as veredas de todo aquele que se entrega ã cobiça; ela tira a vida dos que a possuem.

Такі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!

20 A suprema sabedoria altissonantemente clama nas ruas; nas praças levanta a sua voz.

Кличе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає,

21 D o alto dos muros clama;

на шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої:

22 A té quando, ó estúpidos, amareis a estupidez? e até quando se deleitarão no escárnio os escarnecedores, e odiarão os insensatos o conhecimento?

Доки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?

23 C onvertei-vos pela minha repreensão; eis que derramarei sobre vós o meu; espírito e vos farei saber as minhas palavras.

Зверніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!

24 M as, porque clamei, e vós recusastes; porque estendi a minha mão, e nao houve quem desse atenção;

Бо кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався!

25 a ntes desprezastes todo o meu conselho, e não fizestes caso da minha repreensão;

І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!

26 t ambém eu me rirei no dia da vossa calamidade; zombarei, quando sobrevier o vosso terror,

Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.

27 q uando o terror vos sobrevier como tempestade, e a vossa calamidade passar como redemoinho, e quando vos sobrevierem aperto e angústia.

Коли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,

28 E ntão a mim clamarão, mas eu não responderei; diligentemente me buscarão, mas não me acharão.

тоді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,

29 P orquanto aborreceram o conhecimento, e não preferiram o temor do Senhor;

за те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,

30 n ão quiseram o meu conselho e desprezaram toda a minha repreensão;

не хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!

31 p ortanto comerão do fruto do seu caminho e se fartarão dos seus próprios conselhos.

І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,

32 P orque o desvio dos néscios os matará, e a prosperidade dos loucos os destruirá.

бо відступство безумних заб'є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!

33 M as o que me der ouvidos habitará em segurança, e estará tranqüilo, sem receio do mal.

А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!