1 P roverbios de Salomón, hijo de David, rey de Israel.

Приповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,

2 P ara entender sabiduría y doctrina, y conocer razones prudentes.

щоб пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова,

3 P ara recibir prudentes consejos, y justicia, juicio y equidad.

щоб прийняти напоумлення мудрости, праведности, і права й простоти,

4 P ara dar sagacidad a los incautos, e inteligencia y cordura a los jóvenes.

щоб мудрости дати простодушним, юнакові пізнання й розважність.

5 Q ue lo oiga el sabio, y aumente su saber, y que el entendido reciba consejo

Хай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок,

6 p ara entender proverbios y enigmas, y palabras sabias y profundas.

щоб пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки.

7 E l principio de la sabiduría es el temor al Señor; Los necios desprecian la sabiduría y la enseñanza. Amonestaciones de la Sabiduría

Страх Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.

8 A tiende, hijo mío, las correcciones de tu padre, y no menosprecies las enseñanzas de tu madre;

Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,

9 A dorno de gracia serán sobre tu cabeza, y collares alrededor de tu cuello.

вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою.

10 H ijo mío, si los pecadores quisieran engañarte, no te dejes llevar por ellos.

Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!

11 T al vez te digan: «¡Ven con nosotros! Estemos al acecho para derramar sangre. Acechemos sin motivo a los incautos.

Якщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,

12 S eamos como el sepulcro, como el abismo, y traguémonos viva y entera a la gente.

живих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!

13 H allaremos toda clase de riquezas y llenaremos con despojos nuestras casas.

Ми знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.

14 C omparte tu destino con nosotros, y compartiremos todos una misma bolsa.»

Жеребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас,

15 P ero, hijo mío, no vayas por su camino; ¡aleja tus pasos de sus veredas!

сину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки,

16 S us pies corren hacia el mal, ¡se apresuran a derramar sangre!

бо біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!

17 N o tiene caso tender una trampa a la vista de todas las aves;

Бож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого:

18 p ero ellos atentan contra su propia vida; ¡ellos mismos se tienden la trampa!

то вони на кров власну чатують, засідають на душу свою!

19 A sí son las sendas de la gente ambiciosa: ¡su propia ambición les quita la vida!

Такі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!

20 L a sabiduría clama en las calles, y deja oír su voz por las plazas.

Кличе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає,

21 C lama en los principales puntos de encuentro; a la entrada de la ciudad expone sus razones:

на шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої:

22 « Ustedes, muchachos inexpertos y burlones, ¿hasta cuándo seguirán amando la simpleza? ¿Hasta cuándo seguirán burlándose de todo? ¿Hasta cuando aborrecerán el conocimiento?

Доки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?

23 ¡ Presten atención a mis reprensiones! Yo derramaré mi espíritu sobre ustedes, y les daré a conocer mis argumentos.

Зверніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!

24 » Pero yo los llamé, y nadie quiso oírme; les tendí la mano, y nadie me hizo caso;

Бо кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався!

25 A l contrario, desecharon todos mis consejos y no quisieron recibir mi reprensión.

І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!

26 P or eso, yo me burlaré de ustedes cuando les sobrevenga la temida calamidad,

Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.

27 c uando la calamidad que tanto temen les sobrevenga como un torbellino; ¡cuando les sobrevengan tribulaciones y angustias.

Коли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,

28 E ntonces me llamarán, y no les responderé; me buscarán de mañana, y no me hallarán.

тоді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,

29 P uesto que aborrecen la sabiduría, y no optaron por temer al Señor

за те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,

30 n i quisieron seguir mis consejos, sino que menospreciaron todas mis reprensiones,

не хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!

31 c omerán los frutos de sus andanzas y se hartarán con sus propios consejos.

І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,

32 L os incautos mueren por sus propios desvíos; a los necios los destruye su autosuficiencia.

бо відступство безумних заб'є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!

33 P ero los que me oyen vivirán tranquilos, sin sobresaltos ni temor de ningún mal.»

А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!