1 S álvame, oh Dios, porque las aguas me han llegado hasta el cuello.

Для дириґетна хору. На спів: „Лелії". Давидів. (69-2) Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!

2 M e encuentro hundido en profundo pantano, y no hallo dónde poner el pie. He caído en aguas abismales, y me cubre la corriente.

(69-3) Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!

3 Y a me canso de llamar; ronca está mi garganta; mis ojos desfallecen en espera de mi Dios.

(69-4) Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!...

4 S on más los que me odian sin motivo, que los cabellos de mi cabeza. Son muy poderosos mis enemigos, los que sin razón quieren destruirme. ¿Acaso he de pagar lo que no he robado?

(69-5) Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!

5 T ú, mi Dios, sabes que soy un insensato; mis pecados no son para ti un secreto.

(69-6) Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!

6 S eñor, Dios de los ejércitos y Dios de Israel, ¡no permitas que por mi culpa sean avergonzados los que en ti confían! ¡No permitas que por mi culpa sean confundidos los que te buscan!

(69-7) Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів,

7 P or ti he sido objeto de insultos; ¡mi rostro se ha cubierto de confusión!

(69-8) бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...

8 S oy un extraño para mis propios hermanos; ¡los hijos de mi madre me desconocen!

(69-9) Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,

9 Y es que mi amor por tu casa me consume; ¡caen sobre mí los insultos de los que te ofenden!

(69-10) бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,

10 A flijo mi cuerpo con ayunos y sollozos, y por esto la gente me insulta.

(69-11) і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...

11 D ejé mi ropa y me vestí de cilicio, y ahora soy para la gente motivo de burla.

(69-12) За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:

12 L os consejeros del pueblo hablan mal de mí, ¡y hasta los borrachos me componen parodias!

(69-13) про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває...

13 P ero yo oro a ti, Señor, en el momento de tu buena voluntad; ¡escúchame, Dios mío, por tu gran misericordia y por la verdad de tu salvación!

(69-14) А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,

14 ¡ Sácame del lodo! ¡No dejes que me hunda! ¡Líbrame de los que me odian, y de las aguas profundas!

(69-15) визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!

15 ¡ No dejes que me ahogue la corriente! ¡No permitas que me trague el abismo, ni que este pozo cierre sobre mí sus fauces!

(69-16) Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!

16 S eñor, por tu bondad y misericordia, ¡respóndeme! Por tu infinita piedad, ¡dígnate mirarme!

(69-17) Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,

17 ¡ No le vuelvas la espalda a este siervo tuyo! ¡Date prisa, y escúchame, que estoy angustiado!

(69-18) і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,

18 ¡ Acércate, y ven a salvarme la vida! ¡Líbrame, por causa de mis enemigos!

(69-19) наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...

19 T ú sabes de mi afrenta, mi confusión y mi oprobio; ante ti están todos mis adversarios.

(69-20) Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!

20 L as burlas me han roto el corazón, y estoy acongojado. Esperaba compasión, y nadie me la tuvo; alguien que me consolara, y a nadie hallé.

(69-21) Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!

21 C uando tuve hambre, me dieron ajenjo; cuando tuve sed, me dieron vinagre.

(69-22) і жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували...

22 ¡ Que sean sus banquetes una trampa para ellos! ¡Que sus sacrificios de paz les sean un tropiezo!

(69-23) Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,

23 ¡ Que sus ojos se nublen y pierdan la vista! ¡Haz que pierdan para siempre su vigor!

(69-24) бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!

24 ¡ Descarga tu enojo sobre ellos! ¡Que el furor de tu enojo los alcance!

(69-25) Вилий на них Свою ревність, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє!

25 ¡ Que sea destruido su campamento, y no haya en sus tiendas quien las habite!

(69-26) Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!

26 P orque persiguen al que tú has herido, y divulgan el dolor de los que tú has golpeado.

(69-27) Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою...

27 A ñade maldad a su maldad; ¡no les concedas tu perdón!

(69-28) Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,

28 ¡ Bórralos del libro de la vida! ¡Que no queden registrados entre los justos!

(69-29) нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...

29 P ero a mí, que estoy pobre y afligido, ¡ponme, oh Dios, en alto con tu salvación!

(69-30) А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,

30 A sí alabaré entre cánticos tu nombre; ¡te exaltaré con alabanzas!

(69-31) і я піснею буду хвалити ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму!

31 A sí, Señor, te agradarás de mí más que si te ofreciera un toro o un becerro.

(69-32) і буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.

32 A l ver esto, los oprimidos se alegrarán. Busquen a Dios, y vivirá su corazón;

(69-33) Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,

33 p orque el Señor escucha a los menesterosos, y no rechaza a los que están prisioneros.

(69-34) бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями Своїми не гордує Він!

34 ¡ Que lo alaben los cielos y la tierra, los mares y todo lo que hay en ellos!

(69-35) Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,

35 D ios salvará a Sión, y reconstruirá las ciudades de Judá, y su pueblo las recuperará y las habitará.

(69-36) бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його,

36 L os descendientes de sus siervos las heredarán, y los que aman su nombre habitarán en ellas.

(69-37) і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить ім'я Його, житимуть в нім!