1 S ave me, O God; for the waters are come in unto my soul.
Для дириґетна хору. На спів: „Лелії". Давидів. (69-2) Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!
2 I sink in deep mire, where there is no standing: I am come into deep waters, where the floods overflow me.
(69-3) Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!
3 I am weary of my crying: my throat is dried: mine eyes fail while I wait for my God.
(69-4) Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!...
4 T hey that hate me without a cause are more than the hairs of mine head: they that would destroy me, being mine enemies wrongfully, are mighty: then I restored that which I took not away.
(69-5) Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!
5 O God, thou knowest my foolishness; and my sins are not hid from thee.
(69-6) Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!
6 L et not them that wait on thee, O Lord God of hosts, be ashamed for my sake: let not those that seek thee be confounded for my sake, O God of Israel.
(69-7) Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів,
7 B ecause for thy sake I have borne reproach; shame hath covered my face.
(69-8) бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...
8 I am become a stranger unto my brethren, and an alien unto my mother's children.
(69-9) Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,
9 F or the zeal of thine house hath eaten me up; and the reproaches of them that reproached thee are fallen upon me.
(69-10) бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,
10 W hen I wept, and chastened my soul with fasting, that was to my reproach.
(69-11) і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...
11 I made sackcloth also my garment; and I became a proverb to them.
(69-12) За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:
12 T hey that sit in the gate speak against me; and I was the song of the drunkards.
(69-13) про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває...
13 B ut as for me, my prayer is unto thee, O Lord, in an acceptable time: O God, in the multitude of thy mercy hear me, in the truth of thy salvation.
(69-14) А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,
14 D eliver me out of the mire, and let me not sink: let me be delivered from them that hate me, and out of the deep waters.
(69-15) визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!
15 L et not the waterflood overflow me, neither let the deep swallow me up, and let not the pit shut her mouth upon me.
(69-16) Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!
16 H ear me, O Lord; for thy lovingkindness is good: turn unto me according to the multitude of thy tender mercies.
(69-17) Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,
17 A nd hide not thy face from thy servant; for I am in trouble: hear me speedily.
(69-18) і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,
18 D raw nigh unto my soul, and redeem it: deliver me because of mine enemies.
(69-19) наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...
19 T hou hast known my reproach, and my shame, and my dishonour: mine adversaries are all before thee.
(69-20) Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!
20 R eproach hath broken my heart; and I am full of heaviness: and I looked for some to take pity, but there was none; and for comforters, but I found none.
(69-21) Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!
21 T hey gave me also gall for my meat; and in my thirst they gave me vinegar to drink.
(69-22) і жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували...
22 L et their table become a snare before them: and that which should have been for their welfare, let it become a trap.
(69-23) Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,
23 L et their eyes be darkened, that they see not; and make their loins continually to shake.
(69-24) бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!
24 P our out thine indignation upon them, and let thy wrathful anger take hold of them.
(69-25) Вилий на них Свою ревність, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє!
25 L et their habitation be desolate; and let none dwell in their tents.
(69-26) Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!
26 F or they persecute him whom thou hast smitten; and they talk to the grief of those whom thou hast wounded.
(69-27) Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою...
27 A dd iniquity unto their iniquity: and let them not come into thy righteousness.
(69-28) Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,
28 L et them be blotted out of the book of the living, and not be written with the righteous.
(69-29) нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...
29 B ut I am poor and sorrowful: let thy salvation, O God, set me up on high.
(69-30) А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,
30 I will praise the name of God with a song, and will magnify him with thanksgiving.
(69-31) і я піснею буду хвалити ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму!
31 T his also shall please the Lord better than an ox or bullock that hath horns and hoofs.
(69-32) і буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.
32 T he humble shall see this, and be glad: and your heart shall live that seek God.
(69-33) Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,
33 F or the Lord heareth the poor, and despiseth not his prisoners.
(69-34) бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями Своїми не гордує Він!
34 L et the heaven and earth praise him, the seas, and every thing that moveth therein.
(69-35) Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,
35 F or God will save Zion, and will build the cities of Judah: that they may dwell there, and have it in possession.
(69-36) бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його,
36 T he seed also of his servants shall inherit it: and they that love his name shall dwell therein.
(69-37) і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить ім'я Його, житимуть в нім!