1 S alva-me, ó Deus, pois as águas me sobem até o pescoço.

Для дириґетна хору. На спів: „Лелії". Давидів. (69-2) Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!

2 A tolei-me em profundo lamaçal, onde não se pode firmar o pé; entrei na profundeza das águas, onde a corrente me submerge.

(69-3) Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!

3 E stou cansado de clamar; secou-se-me a garganta; os meus olhos desfalecem de esperar por meu Deus.

(69-4) Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!...

4 A queles que me odeiam sem causa são mais do que os cabelos da minha cabeça; poderosos são aqueles que procuram destruir-me, que me atacam com mentiras; por isso tenho de restituir o que não extorqui.

(69-5) Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!

5 T u, ó Deus, bem conheces a minha estultícia, e as minhas culpas não são ocultas.

(69-6) Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!

6 N ão sejam envergonhados por minha causa aqueles que esperam em ti, ó Senhor Deus dos exércitos; não sejam confundidos por minha causa aqueles que te buscam, ó Deus de Israel.

(69-7) Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів,

7 P orque por amor de ti tenho suportado afrontas; a confusão me cobriu o rosto.

(69-8) бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...

8 T ornei-me como um estranho para os meus irmãos, e um desconhecido para os filhos de minha mãe.

(69-9) Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,

9 P ois o zelo da tua casa me devorou, e as afrontas dos que te afrontam caíram sobre mim.

(69-10) бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,

10 Q uando chorei e castiguei com jejum a minha alma, isto se me tornou em afrontas.

(69-11) і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...

11 Q uando me vesti de cilício, fiz-me para eles um provérbio.

(69-12) За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:

12 A queles que se sentem ã porta falam de mim; e sou objeto das cantigas dos bêbedos.

(69-13) про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває...

13 E u, porém, faço a minha oração a ti, ó Senhor, em tempo aceitável; ouve-me, ó Deus, segundo a grandeza da tua benignidade, segundo a fidelidade da tua salvação.

(69-14) А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,

14 T ira-me do lamaçal, e não me deixes afundar; seja eu salvo dos meus inimigos, e das profundezas das águas.

(69-15) визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!

15 N ão me submerja a corrente das águas e não me trague o abismo, nem cerre a cova a sua boca sobre mim.

(69-16) Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!

16 O uve-me, Senhor, pois grande é a tua benignidade; volta-te para mim segundo a tua muitíssima compaixão.

(69-17) Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,

17 N ão escondas o teu rosto do teu servo; ouve-me depressa, pois estou angustiado.

(69-18) і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,

18 A proxima-te da minha alma, e redime-a; resgata-me por causa dos meus inimigos.

(69-19) наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...

19 T u conheces o meu opróbrio, a minha vergonha, e a minha ignomínia; diante de ti estão todos os meus adversários.

(69-20) Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!

20 A frontas quebrantaram-me o coração, e estou debilitado. Esperei por alguém que tivesse compaixão, mas não houve nenhum; e por consoladores, mas não os achei.

(69-21) Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!

21 D eram-me fel por mantimento, e na minha sede me deram a beber vinagre.

(69-22) і жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували...

22 T orne-se a sua mesa diante deles em laço, e sejam-lhes as suas ofertas pacíficas uma armadilha.

(69-23) Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,

23 O bscureçam-se-lhes os olhos, para que não vejam, e faze com que os seus lombos tremam constantemente.

(69-24) бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!

24 D errama sobre eles a tua indignação, e apanhe-os o ardor da tua ira.

(69-25) Вилий на них Свою ревність, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє!

25 F ique desolada a sua habitação, e não haja quem habite nas suas tendas.

(69-26) Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!

26 P ois perseguem a quem afligiste, e aumentam a dor daqueles a quem feriste.

(69-27) Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою...

27 A crescenta iniqüidade ã iniqüidade deles, e não encontrem eles absolvição na tua justiça.

(69-28) Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,

28 S ejam riscados do livro da vida, e não sejam inscritos com os justos.

(69-29) нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...

29 E u, porém, estou aflito e triste; a tua salvação, ó Deus, me ponha num alto retiro.

(69-30) А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,

30 L ouvarei o nome de Deus com um cântico, e engrandecê-lo-ei com ação de graças.

(69-31) і я піснею буду хвалити ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму!

31 I sto será mais agradável ao Senhor do que um boi, ou um novilho que tem pontas e unhas.

(69-32) і буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.

32 V ejam isto os mansos, e se alegrem; vós que buscais a Deus reviva o vosso coração.

(69-33) Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,

33 P orque o Senhor ouve os necessitados, e não despreza os seus, embora sejam prisioneiros.

(69-34) бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями Своїми не гордує Він!

34 L ouvem-no os céus e a terra, os mares e tudo quanto neles se move.

(69-35) Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,

35 P orque Deus salvará a Sião, e edificará as cidades de Judá, e ali habitarão os seus servos e a possuirão.

(69-36) бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його,

36 E herdá-la-á a descendência de seus servos, e os que amam o seu nome habitarão nela.

(69-37) і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить ім'я Його, житимуть в нім!