1 E ntão Jesus tornou a falar-lhes por parábolas, dizendo:

А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм притчами, кажучи:

2 O reino dos céus é semelhante a um rei que celebrou as bodas de seu filho.

Царство Небесне подібне одному цареві, що весілля справляв був для сина свого.

3 E nviou os seus servos a chamar os convidados para as bodas, e estes não quiseram vir.

І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весілля запрошений, та ті не хотіли прийти.

4 D epois enviou outros servos, ordenando: Dizei aos convidados: Eis que tenho o meu jantar preparado; os meus bois e cevados já estão mortos, e tudo está pronto; vinde

Знову послав він інших рабів, наказуючи: Скажіть запрошеним: Ось я приготував обід свій, закололи бики й відгодоване, і все готове. Ідіть на весілля!

5 E les, porém, não fazendo caso, foram, um para o seu campo, outro para o seu negócio;

Та вони злегковажили та порозходились, той на поле своє, а той на свій торг.

6 e os outros, apoderando-se dos servos, os ultrajaram e mataram.

А останні, похапавши рабів його, знущалися, та й повбивали їх.

7 M as o rei encolerizou-se; e enviando os seus exércitos, destruiu aqueles homicidas, e incendiou a sua cidade.

І розгнівався цар, і послав своє військо, і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.

8 E ntão disse aos seus servos: As bodas, na verdade, estão preparadas, mas os convidados não eram dignos.

Тоді каже рабам своїм: Весілля готове, але недостойні були ті покликані.

9 I de, pois, pelas encruzilhadas dos caminhos, e a quantos encontrardes, convidai-os para as bodas.

Тож підіть на роздоріжжя, і кого тільки спіткаєте, кличте їх на весілля.

10 E saíram aqueles servos pelos caminhos, e ajuntaram todos quantos encontraram, tanto maus como bons; e encheu-se de convivas a sala nupcial.

І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, злих і добрих. І весільна кімната гістьми переповнилась.

11 M as, quando o rei entrou para ver os convivas, viu ali um homem que não trajava veste nupcial;

Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весільну не вбраного,

12 e perguntou-lhe: Amigo, como entraste aqui, sem teres veste nupcial? Ele, porém, emudeceu.

та й каже йому: Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної? Той же мовчав.

13 O rdenou então o rei aos servos: Amarrai-o de pés e mãos, e lançai-o nas trevas exteriores; ali haverá choro e ranger de dentes.

Тоді цар сказав своїм слугам: Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів...

14 P orque muitos são chamados, mas poucos escolhidos.

Бо багато покликаних, та вибраних мало.

15 E ntão os fariseus se retiraram e consultaram entre si como o apanhariam em alguma palavra;

Тоді фарисеї пішли й умовлялись, як зловити на слові Його.

16 e enviaram-lhe os seus discípulos, juntamente com os herodianos, a dizer; Mestre, sabemos que és verdadeiro, e que ensinas segundo a verdade o caminho de Deus, e de ninguém se te dá, porque não olhas a aparência dos homens.

І посилають до Нього своїх учнів із іродіянами, і кажуть: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся Ти.

17 D ize-nos, pois, que te parece? É lícito pagar tributo a César, ou não?

Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?

18 J esus, porém, percebendo a sua malícia, respondeu: Por que me experimentais, hipócritas?

А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: Чого ви, лицеміри, Мене випробовуєте?

19 M ostrai-me a moeda do tributo. E eles lhe apresentaram um denário.

Покажіть Мені гріш податковий. І принесли динарія Йому.

20 P erguntou-lhes ele: De quem é esta imagem e inscrição?

А Він каже до них: Чий це образ і напис?

21 R esponderam: De César. Então lhes disse: Dai, pois, a César o que é de César, e a Deus o que é de Deus.

Ті відказують: Кесарів. Тоді каже Він їм: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже.

22 A o ouvirem isso, ficaram admirados; e, deixando-o, se retiraram.

А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.

23 N o mesmo dia vieram alguns saduceus, que dizem não haver ressurreição, e o interrogaram, dizendo:

Того дня приступили до Нього саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його,

24 M estre, Moisés disse: Se morrer alguém, não tendo filhos, seu irmão casará com a mulher dele, e suscitará descendência a seu irmão.

та й сказали: Учителю, Мойсей наказав: Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову його, і відновить насіння для брата свого.

25 O ra, havia entre nós sete irmãos: o primeiro, tendo casado, morreu: e, não tendo descendência, deixou sua mulher a seu irmão;

Було ж у нас сім братів. І перший, одружившись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружину свою братові своєму.

26 d a mesma sorte também o segundo, o terceiro, até o sétimo.

Так само і другий, і третій, аж до сьомого.

27 d epois de todos, morreu também a mulher.

А по всіх вмерла й жінка.

28 P ortanto, na ressurreição, de qual dos sete será ela esposa, pois todos a tiveram?

Отож, у воскресенні котрому з сімох вона дружиною буде? Бо всі мали її.

29 J esus, porém, lhes respondeu: Errais, não compreendendo as Escrituras nem o poder de Deus;

Ісус же промовив у відповідь їм: Помиляєтесь ви, не знавши писання, ні Божої сили.

30 p ois na ressurreição nem se casam nem se dão em casamento; mas serão como os anjos no céu.

Бо в воскресенні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи ті на небі.

31 E , quanto ã ressurreição dos mortos, não lestes o que foi dito por Deus:

А про воскресення померлих хіба не читали прореченого вам від Бога, що каже:

32 E u sou o Deus de Abraão, o Deus de Isaque, e o Deus de Jacó? Ora, ele não é Deus de mortos, mas de vivos.

Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих.

33 E as multidões, ouvindo isso, se maravilhavam da sua doutrina.

А народ, чувши це, дивувався науці Його.

34 O s fariseus, quando souberam, que ele fizera emudecer os saduceus, reuniram-se todos;

Фарисеї ж, почувши, що Він уста замкнув саддукеям, зібралися разом.

35 e um deles, doutor da lei, para o experimentar, interrogou- o, dizendo:

І спитався один із них, учитель Закону, Його випробовуючи й кажучи:

36 M estre, qual é o grande mandamento na lei?

Учителю, котра заповідь найбільша в Законі?

37 R espondeu-lhe Jesus: Amarás ao Senhor teu Deus de todo o teu coração, de toda a tua alma, e de todo o teu entendimento.

Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою.

38 E ste é o grande e primeiro mandamento.

Це найбільша й найперша заповідь.

39 E o segundo, semelhante a este, é: Amarás ao teu próximo como a ti mesmo.

А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе.

40 D estes dois mandamentos dependem toda a lei e os profetas.

На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять.

41 O ra, enquanto os fariseus estavam reunidos, interrogou-os Jesus, dizendo:

Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,

42 Q ue pensais vós do Cristo? De quem é filho? Responderam-lhe: De Davi.

і сказав: Що ви думаєте про Христа? Чий Він син? Вони Йому кажуть: Давидів.

43 R eplicou-lhes ele: Como é então que Davi, no Espírito, lhe chama Senhor, dizendo:

Він до них промовляє: Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:

44 D isse o Senhor ao meu Senhor: Assenta-te ã minha direita, até que eu ponha os teus inimigos de baixo dos teus pés?

Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм.

45 S e Davi, pois, lhe chama Senhor, como é ele seu filho?

Тож, коли Давид зве Його Господом, як же Він йому син?

46 E ninguém podia responder-lhe palavra; nem desde aquele dia jamais ousou alguém interrogá-lo.

І ніхто не спромігся відповісти Йому ані слова... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.