1 O ra, estava enfermo um homem chamado Lázaro, de Betânia, aldeia de Maria e de sua irmã Marta.

Був же хворий один, Лазар у Віфанії, із села Марії й сестри її Марти.

2 E Maria, cujo irmão Lázaro se achava enfermo, era a mesma que ungiu o Senhor com bálsamo, e lhe enxugou os pés com os seus cabelos.

А Марія, що брат її Лазар був хворий, була та, що помазала Господа миром, і волоссям своїм Йому ноги обтерла.

3 M andaram, pois, as irmãs dizer a Jesus: Senhor, eis que está enfermo aquele que tu amas.

Тоді сестри послали до Нього, говорячи: Ось нездужає, Господи, той, що кохаєш його!...

4 J esus, porém, ao ouvir isto, disse: Esta enfermidade não é para a morte, mas para glória de Deus, para que o Filho de Deus seja glorificado por ela.

Як почув же Ісус, то промовив: Не на смерть ця недуга, а на Божу славу, щоб Син Божий прославився нею.

5 O ra, Jesus amava a Marta, e a sua irmã, e a Lázaro.

А Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря.

6 Q uando, pois, ouviu que estava enfermo, ficou ainda dois dias no lugar onde se achava.

А коли Він почув, що нездужає той, то зостався два дні на тім місці, де був.

7 D epois disto, disse a seus discípulos: Vamos outra vez para Judéia.

Після ж того говорить до учнів: Ходімо знову в Юдею.

8 D isseram-lhe eles: Rabi, ainda agora os judeus procuravam apedrejar-te, e voltas para lá?

Йому учні сказали: Учителю, таж допіру юдеї хотіли камінням побити Тебе, а Ти знов туди підеш?

9 R espondeu Jesus: Não são doze as horas do dia? Se alguém andar de dia, não tropeça, porque vê a luz deste mundo;

Ісус відповів: Хіба дня не дванадцять годин? Як хто ходить за дня, не спіткнеться, цьогосвітнє бо світло він бачить.

10 m as se andar de noite, tropeça, porque nele não há luz.

А хто ходить нічної пори, той спіткнеться, бо немає в нім світла.

11 E , tendo assim falado, acrescentou: Lázaro, o nosso amigo, dorme, mas vou despertá-lo do sono.

Оце Він сказав, а по тому говорить до них: Друг наш Лазар заснув, та піду розбудити Його.

12 D isseram-lhe, pois, os discípulos: Senhor, se dorme, ficará bom.

А учні сказали Йому: Як заснув, то він, Господи, видужає.

13 M as Jesus falara da sua morte; eles, porém, entenderam que falava do repouso do sono.

Та про смерть його мовив Ісус, вони ж думали, що про сонний спочинок Він каже.

14 E ntão Jesus lhes disse claramente: Lázaro morreu;

Тоді просто сказав їм Ісус: Умер Лазар.

15 e , por vossa causa, folgo de que eu lá não estivesse, para para que creiais; mas vamos ter com ele.

І Я тішусь за вас, що там Я не був, щоб повірили ви. Та ходімо до нього.

16 D isse, pois, Tomé, chamado Dídimo, aos seus condiscípulos: Vamos nós também, para morrermos com ele.

Сказав же Хома, називаний Близнюк, до співучнів: Ходімо й ми, щоб із Ним повмирати.

17 C hegando pois Jesus, encontrou-o já com quatro dias de sepultura.

Як прибув же Ісус, то знайшов, що чотири вже дні той у гробі.

18 O ra, Betânia distava de Jerusalém cerca de quinze estádios.

А Віфанія поблизу Єрусалиму була, яких стадій з п'ятнадцять.

19 E muitos dos judeus tinham vindo visitar Marta e Maria, para as consolar acerca de seu irmão.

І багато з юдеїв до Марти й Марії прийшли, щоб за брата розважити їх.

20 M arta, pois, ao saber que Jesus chegava, saiu-lhe ao encontro; Maria, porém, ficou sentada em casa.

Тоді Марта, почувши, що надходить Ісус, побігла зустріти Його, Марія ж удома сиділа.

21 D isse, pois, Marta a Jesus: Senhor, se meu irmão não teria morrido.

І Марта сказала Ісусові: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат...

22 E mesmo agora sei que tudo quanto pedires a Deus, Deus to concederá.

Та й тепер, знаю я, що чого тільки в Бога попросиш, то дасть Тобі Бог!

23 R espondeu-lhe Jesus: Teu irmão há de ressurgir.

Промовляє до неї Ісус: Воскресне твій брат!

24 D isse-lhe Marta: Sei que ele há de ressurgir na ressurreição, no último dia.

Відказує Марта Йому: Знаю, що в воскресення останнього дня він воскресне.

25 D eclarou-lhe Jesus: Eu sou a ressurreição e a vida; quem crê em mim, ainda que morra, viverá;

Промовив до неї Ісус: Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити.

26 e todo aquele que vive, e crê em mim, jamais morrerá. Crês isto?

І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре. Чи ти віруєш в це?

27 R espondeu-lhe Marta: Sim, Senhor, eu creio que tu és o Cristo, o Filho de Deus, que havia de vir ao mundo.

Вона каже Йому: Так, Господи! Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, що має прийти на цей світ.

28 D ito isto, retirou-se e foi chamar em segredo a Maria, sua irmã, e lhe disse: O Mestre está aí, e te chama.

І промовивши це, відійшла, та й покликала нишком Марію, сестру свою, кажучи: Учитель тут, і Він кличе тебе!

29 E la, ouvindo isto, levantou-se depressa, e foi ter com ele.

А та, як зачула, квапливо встала й до Нього пішла.

30 P ois Jesus ainda não havia entrado na aldeia, mas estava no lugar onde Marta o encontrara.

А Ісус не ввійшов був іще до села, а знаходивсь на місці, де Марта зустріла Його.

31 E ntão os judeus que estavam com Maria em casa e a consolavam, vendo-a levantar-se apressadamente e sair, seguiram-na, pensando que ia ao sepulcro para chorar ali.

Юдеї тоді, що були з нею в домі й її розважали, як побачили, що Марія квапливо встала й побігла, подалися за нею, гадаючи, що до гробу пішла вона, плакати там.

32 T endo, pois, Maria chegado ao lugar onde Jesus estava, e vendo-a, lançou-se-lhe aos pés e disse: Senhor, se tu estiveras aqui, meu irmão não teria morrido.

Як Марія ж прийшла туди, де був Ісус, і Його вгледіла, то припала до ніг Йому та й говорила до Нього: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат!

33 J esus, pois, quando a viu chorar, e chorarem também os judeus que com ela vinham, comoveu-se em espírito, e perturbou-se,

А Ісус, як побачив, що плаче вона, і плачуть юдеї, що з нею прийшли, то в дусі розжалобився та й зворушився Сам,

34 e perguntou: Onde o puseste? Responderam-lhe: Senhor, vem e vê.

і сказав: Де його ви поклали? Говорять Йому: Іди, Господи, та подивися!

35 J esus chorou.

І закапали сльози Ісусові...

36 D isseram então os judeus: Vede como o amava.

А юдеї казали: Дивись, як кохав Він його!

37 M as alguns deles disseram: Não podia ele, que abriu os olhos ao cego, fazer também que este não morreste?

А з них дехто сказали: Чи не міг же зробити Отой, Хто очі сліпому відкрив, щоб і цей не помер?

38 J esus, pois, comovendo-se outra vez, profundamente, foi ao sepulcro; era uma gruta, e tinha uma pedra posta sobre ela.

Ісус же розжалобивсь знову в Собі, і до гробу прийшов. Була ж то печера, і камінь на ній налягав.

39 D isse Jesus: Tirai a pedra. Marta, irmã do defunto, disse- lhe: Senhor, já cheira mal, porque está morto há quase quatro dias.

Промовляє Ісус: Відваліть цього каменя! Сестра вмерлого Марта говорить до Нього: Уже, Господи, чути, бо чотири вже дні він у гробі...

40 R espondeu-lhe Jesus: Não te disse que, se creres, verás a glória de Deus?

Ісус каже до неї: Чи тобі не казав Я, що як будеш ти вірувати, славу Божу побачиш?

41 T iraram então a pedra. E Jesus, levantando os olhos ao céu, disse: Pai, graças te dou, porque me ouviste.

І зняли тоді каменя. А Ісус ізвів очі до неба й промовив: Отче, дяку приношу Тобі, що Мене Ти почув.

42 E u sabia que sempre me ouves; mas por causa da multidão que está em redor é que assim falei, para que eles creiam que tu me enviaste.

Та Я знаю, що Ти завжди почуєш Мене, але ради народу, що довкола стоїть, Я сказав, щоб увірували, що послав Ти Мене.

43 E , tendo dito isso, clamou em alta voz: Lázaro, vem para fora!

І, промовивши це, Він скричав гучним голосом: Лазарю, вийди сюди!

44 S aiu o que estivera morto, ligados os pés e as mãos com faixas, e o seu rosto envolto num lenço. Disse-lhes Jesus: Desligai-o e deixai-o ir.

І вийшов померлий, по руках і ногах обв'язаний пасами, а обличчя у нього було перев'язане хусткою... Ісус каже до них: Розв'яжіть його та й пустіть, щоб ходив...

45 M uitos, pois, dentre os judeus que tinham vindo visitar Maria, e que tinham visto o que Jesus fizera, creram nele.

І багато з юдеїв, що посходилися до Марії, та бачили те, що Він учинив, у Нього ввірували.

46 M as alguns deles foram ter com os fariseus e disseram-lhes o que Jesus tinha feito.

А деякі з них пішли до фарисеїв, і їм розповіли, що Ісус учинив.

47 E ntão os principais sacerdotes e os fariseus reuniram o sinédrio e diziam: Que faremos? porquanto este homem vem operando muitos sinais.

Тоді первосвященики та фарисеї скликали раду й казали: Що маємо робити, бо Цей Чоловік пребагато чуд чинить?

48 S e o deixarmos assim, todos crerão nele, e virão os romanos, e nos tirarão tanto o nosso lugar como a nossa nação.

Якщо так позоставимо Його, то всі в Нього ввірують, і прийдуть римляни, та й візьмуть нам і Край, і народ!

49 U m deles, porém, chamado Caifás, que era sumo sacerdote naquele ano, disse-lhes: Vós nada sabeis,

А один із них, Кайяфа, що був первосвящеником року того, промовив до них: Ви нічого не знаєте,

50 n em considerais que vos convém que morra um só homem pelo povo, e que não pereça a nação toda.

і не поміркуєте, що краще для вас, щоб один чоловік прийняв смерть за людей, аніж щоб увесь народ мав загинути!

51 O ra, isso não disse ele por si mesmo; mas, sendo o sumo sacerdote naquele ano, profetizou que Jesus havia de morrer pela nação,

А того не сказав сам від себе, але, первосвящеником бувши в тім році, пророкував, що Ісус за народ мав умерти,

52 e não somente pela nação, mas também para congregar num só corpo os filhos de Deus que estão dispersos.

і не лише за народ, але й щоб сполучити в одне розпорошених Божих дітей.

53 D esde aquele dia, pois, tomavam conselho para o matarem.

Отож, від того дня вони змовилися, щоб убити Його.

54 D e sorte que Jesus já não andava manifestamente entre os judeus, mas retirou-se dali para a região vizinha ao deserto, a uma cidade chamada Efraim; e ali demorou com os seus discípulos.

І тому не ходив більш Ісус між юдеями явно, але звідти вдавсь до околиць поближче пустині, до міста, що зветься Єфрем, і тут залишався з Своїми учнями.

55 O ra, estava próxima a páscoa dos judeus, e dessa região subiram muitos a Jerusalém, antes da páscoa, para se purificarem.

Наближалася ж Пасха юдейська, і багато-хто з Краю вдались перед Пасхою в Єрусалим, щоб очистити себе.

56 B uscavam, pois, a Jesus e diziam uns aos outros, estando no templo: Que vos parece? Não virá ele ã festa?

І шукали Ісуса вони, а в храмі стоявши, гомоніли один до одного: А як вам здається? Хіба Він не прийде на свято?

57 O ra, os principais sacerdotes e os fariseus tinham dado ordem que, se alguém soubesse onde ele estava, o denunciasse, para que o prendessem.

А первосвященики та фарисеї наказа дали: як дізнається хто, де Він перебуватиме, нехай донесе, щоб схопити Його.