1 P orque sabemos que, se a nossa casa terrestre deste tabernáculo se desfizer, temos de Deus um edifício, uma casa não feita por mãos, eterna, nos céus.

Знаємо бо, коли земний мешкальний намет наш зруйнується, то маємо будівлю від Бога на небі, дім нерукотворний та вічний.

2 P ois neste tabernáculo nós gememos, desejando muito ser revestidos da nossa habitação que é do céu,

Тому то й зідхаємо, бажаючи приодягтися будівлею нашею, що з неба,

3 s e é que, estando vestidos, não formos achados nus.

коли б тільки й одягнені ми не знайшлися нагі!

4 P orque, na verdade, nós, os que estamos neste tabernáculo, gememos oprimidos, porque não queremos ser despidos, mas sim revestidos, para que o mortal seja absorvido pela vida.

Бо ми, знаходячися в цьому наметі, зідхаємо під тягарем, бо не хочемо роздягтися, але одягтися, щоб смертне пожерлось життям.

5 O ra, quem para isto mesmo nos preparou foi Deus, o qual nos deu como penhor o Espírito.

А Той, Хто на це саме й створив нас, то Бог, що й дав нам завдаток Духа.

6 T emos, portanto, sempre bom ânimo, sabendo que, enquanto estamos presentes no corpo, estamos ausentes do Senhor

Отож, бувши відважні постійно, та знаючи, що, мавши дім у тілі, ми не перебуваємо в домі Господньому,

7 ( porque andamos por fé, e não por vista);

бо ходимо вірою, а не видінням,

8 t emos bom ânimo, mas desejamos antes estar ausentes deste corpo, para estarmos presentes com o Senhor.

ми ж відважні, і бажаємо краще покинути дім тіла й мати дім у Господа.

9 P elo que também nos esforçamos para ser-lhe agradáveis, quer presentes, quer ausentes.

Тому ми й пильнуємо, чи зостаємося в домі тіла, чи виходимо з дому, бути Йому любими.

10 P orque é necessário que todos nós sejamos manifestos diante do tribunal de Cristo, para que cada um receba o que fez por meio do corpo, segundo o que praticou, o bem ou o mal.

Бо мусимо всі ми з'явитися перед судовим престолом Христовим, щоб кожен прийняв згідно з тим, що в тілі робив він, чи добре, чи лихе.

11 P ortanto, conhecendo o temor do Senhor, procuramos persuadir os homens; mas, a Deus já somos manifestos, e espero que também nas vossas consciências sejamos manifestos.

Отже, відаючи страх Господній, ми людей переконуємо, а Богові явні; але маю надію, що й у ваших сумліннях ми явні.

12 N ão nos recomendamos outra vez a vós, mas damo-vos ocasião de vos gloriardes por nossa causa, a fim de que tenhais resposta para os que se gloriam na aparência, e não no coração.

Бо не знову себе ми доручуємо вам, але даємо вам привід хвалитися нами, щоб мали ви що проти тих, що хваляться обличчям, а не серцем.

13 P orque, se enlouquecemos, é para Deus; se conservamos o juízo, é para vós.

Коли бо ми з розуму сходимо, то Богові, коли ж при здоровому розумі, то для вас.

14 P ois o amor de Cristo nos constrange, porque julgamos assim: se um morreu por todos, logo todos morreram;

Бо Христова любов спонукує нас, що думають так, що коли вмер Один за всіх, то всі померли.

15 e ele morreu por todos, para que os que vivem não vivam mais para si, mas para aquele que por eles morreu e ressuscitou.

А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес.

16 P or isso daqui por diante a ninguém conhecemos segundo a carne; e, ainda que tenhamos conhecido Cristo segundo a carne, contudo agora já não o conhecemos desse modo.

Через те відтепер ми нікого не знаємо за тілом; коли ж і знали за тілом Христа, то тепер ми не знаємо вже!

17 P elo que, se alguém está em Cristo, nova criatura é; as coisas velhas já passaram; eis que tudo se fez novo.

Тому то, коли хто в Христі, той створіння нове, стародавнє минуло, ото сталось нове!

18 M as todas as coisas provêm de Deus, que nos reconciliou consigo mesmo por Cristo, e nos confiou o ministério da reconciliação;

Усе ж від Бога, що нас примирив із Собою Ісусом Христом і дав нам служіння примирення,

19 p ois que Deus estava em Cristo reconciliando consigo o mundo, não imputando aos homens as suas transgressões; e nos encarregou da palavra da reconciliação.

бо Бог у Христі примирив світ із Собою Самим, не зважавши на їхні провини, і поклав у нас слово примирення.

20 D e sorte que somos embaixadores por Cristo, como se Deus por nós vos exortasse. Rogamo-vos, pois, por Cristo que vos reconcilieis com Deus.

Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом!

21 Â quele que não conheceu pecado, Deus o fez pecado por nós; para que nele fôssemos feitos justiça de Deus.

Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім!