1 P orque o reino dos céus é semelhante a um homem, proprietário, que saiu de madrugada a contratar trabalhadores para a sua vinha.

Бо Царство Небесне подібне одному господареві, що вдосвіта вийшов згодити робітників у свій виноградник.

2 A justou com os trabalhadores o salário de um denário por dia, e mandou-os para a sua vinha.

Згодившися ж він із робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника.

3 C erca da hora terceira saiu, e viu que estavam outros, ociosos, na praça,

А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,

4 e disse-lhes: Ide também vós para a vinha, e dar-vos-ei o que for justo. E eles foram.

та й каже до них: Ідіть і ви до мого виноградника, і що буде належати, дам вам.

5 O utra vez saiu, cerca da hora sexta e da nona, e fez o mesmo.

Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив.

6 I gualmente, cerca da hora undécima, saiu e achou outros que lá estavam, e perguntou-lhes: Por que estais aqui ociosos o dia todo?

А вийшовши коло години одинадцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: Чого тут стоїте цілий день безробітні?

7 R esponderam-lhe eles: Porque ninguém nos contratou. Disse- lhes ele: Ide também vós para a vinha.

Вони кажуть до нього: Бо ніхто не найняв нас. Відказує їм: Ідіть і ви в виноградник.

8 A o anoitecer, disse o senhor da vinha ao seu mordomo: Chama os trabalhadores, e paga-lhes o salário, começando pelos últimos até os primeiros.

Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: Поклич робітників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших.

9 C hegando, pois, os que tinham ido cerca da hora undécima, receberam um denário cada um.

І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по динарію.

10 V indo, então, os primeiros, pensaram que haviam de receber mais; mas do mesmo modo receberam um denário cada um.

Коли ж прийшли перші, то думали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли.

11 E ao recebê-lo, murmuravam contra o proprietário, dizendo:

А взявши, вони почали нарікати на господаря,

12 E stes últimos trabalharam somente uma hora, e os igualastes a nós, que suportamos a fadiga do dia inteiro e o forte calor.

кажучи: Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту...

13 M as ele, respondendo, disse a um deles: Amigo, não te faço injustiça; não ajustaste comigo um denário?

А він відповів і сказав до одного із них: Не кривджу я, друже, тебе, хіба не за динарія згодився зо мною?

14 T oma o que é teu, e vai-te; eu quero dar a este último tanto como a ti.

Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому ось останньому, як і тобі.

15 N ão me é lícito fazer o que quero do que é meu? Ou é mau o teu olho porque eu sou bom?

Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий?

16 A ssim os últimos serão primeiros, e os primeiros serão últimos.

Отак будуть останні першими, а перші останніми!

17 E stando Jesus para subir a Jerusalém, chamou ã parte os doze e no caminho lhes disse:

Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьох, і на дорозі їм сповістив:

18 E is que subimos a Jerusalém, e o Filho do homem será entregue aos principais sacerdotes e aos escribas, e eles o condenarão ã morte,

Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його...

19 e o entregarão aos gentios para que dele escarneçam, e o açoitem e crucifiquem; e ao terceiro dia ressuscitará.

І посганам Його вони видадуть на наругу та на катування, і на розп'яття, але третього дня Він воскресне!

20 A proximou-se dele, então, a mãe dos filhos de Zebedeu, com seus filhos, ajoelhando-se e fazendo-lhe um pedido.

Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.

21 P erguntou-lhe Jesus: Que queres? Ela lhe respondeu: Concede que estes meus dois filhos se sentem, um ã tua direita e outro ã tua esquerda, no teu reino.

А Він їй сказав: Чого хочеш? Вона каже Йому: Скажи, щоб обидва сини мої ці сіли в Царстві Твоїм праворуч один, і ліворуч від Тебе один.

22 J esus, porém, replicou: Não sabeis o que pedis; podeis beber o cálice que eu estou para beber? Responderam-lhe: Podemos.

А Ісус відповів і сказав: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму або христитися хрищенням, що я ним хрищуся? Вони кажуть Йому: Можемо.

23 E ntão lhes disse: O meu cálice certamente haveis de beber; mas o sentar-se ã minha direita e ã minha esquerda, não me pertence concedê-lo; mas isso é para aqueles para quem está preparado por meu Pai.

Він говорить до них: Ви питимете Мою чашу і будете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся. А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вготовано.

24 E ouvindo isso os dez, indignaram-se contra os dois irmãos.

Як почули це десятеро, стали гніватися на обох тих братів.

25 J esus, pois, chamou-os para junto de si e lhes disse: Sabeis que os governadores dos gentios os dominam, e os seus grandes exercem autoridades sobre eles.

А Ісус їх покликав і промовив: Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.

26 N ão será assim entre vós; antes, qualquer que entre vós quiser tornar-se grande, será esse o que vos sirva;

Не так буде між вами, але хто великим із вас хоче бути, хай буде слугою він вам.

27 e qualquer que entre vós quiser ser o primeiro, será vosso servo;

А хто з вас бути першим бажає, нехай буде він вам за раба.

28 a ssim como o Filho do homem não veio para ser servido, mas para servir, e para dar a sua vida em resgate de muitos.

Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!

29 S aindo eles de Jericó, seguiu-o uma grande multidão;

Як вони ж з Єрихону виходили, за Ним ішов натовп великий.

30 e eis que dois cegos, sentados junto do caminho, ouvindo que Jesus passava, clamaram, dizendo: Senhor, Filho de Davi, tem compaixão de nós.

І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!

31 E a multidão os repreendeu, para que se calassem; eles, porém, clamaram ainda mais alto, dizendo: Senhor, Filho de Davi, tem compaixão de nós.

Народ же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!

32 E Jesus, parando, chamou-os e perguntou: Que quereis que vos faça?

Ісус же спинився, покликав їх та й сказав: Що хочете, щоб Я вам зробив?

33 D isseram-lhe eles: Senhor, que se nos abram os olhos.

Вони Йому кажуть: Господи, нехай нам розкриються очі!

34 E Jesus, movido de compaixão, tocou-lhes os olhos, e imediatamente recuperaram a vista, e o seguiram.

І змилосердивсь Ісус, доторкнувся до їхніх очей, і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.