1 Q uão formosos são os teus pés nas sandálias, ó filha de príncipe! Os contornos das tuas coxas são como jóias, obra das mãos de artista.

(7-2) Хороші які стали ноги твої в черевичках, князівно моя! Заокруглення стегон твоїх мов намисто, руками мистецькими виточене!

2 O teu umbigo como uma taça redonda, a que não falta bebida; o teu ventre como montão de trigo, cercado de lírios.

(7-3) Твоє лоно немов круглоточена чаша, в якій не забракне вина запашного! Твій живіт сніп пшениці, оточений тими лілеями!

3 O s teus seios são como dois filhos gêmeos da gazela.

(7-4) Два перса твої немов двоє сарняток близнят!

4 O teu pescoço como a torre de marfim; os teus olhos como as piscinas de Hesbom, junto ã porta de Bate-Rabim; o teu nariz é como torre do Líbano, que olha para Damasco.

(7-5) Твоя шия як башта із кости слонової, твої очі озерця в Хешбоні при брамі того Бат-Рабіму, в тебе ніс немов башта ливанська, що дивиться все в бік Дамаску!

5 A tua cabeça sobre ti é como o monte Carmelo, e os cabelos da tua cabeça como a púrpura; o rei está preso pelas tuas tranças.

(7-6) Голівка твоя на тобі мов Кармел, а коса на голівці твоїй немов пурпур, полонений цар тими кучерями!

6 Q uão formosa, e quão aprazível és, ó amor em delícias!

(7-7) Яка ти прекрасна й приємна яка, о кохання в розкошах!

7 E ssa tua estatura é semelhante ã palmeira, e os teus seios aos cachos de uvas.

(7-8) Став подібний до пальми твій стан, твої ж перса до грон виноградних!

8 D isse eu: Subirei ã palmeira, pegarei em seus ramos; então sejam os teus seios como os cachos da vide, e o cheiro do teu fôlego como o das maçãs,

(7-9) Я подумав: виберуся на цю пальму, схоплюся за віття її, і нехай стануть перса твої, немов виноградні ті грона, а пахощ дихання твого як яблука!...

9 e os teus beijos como o bom vinho para o meu amado, que se bebe suavemente, e se escoa pelos lábios e dentes.

(7-10) А уста твої як найліпше вино: простує воно до мого коханого, чинить промовистими й уста сплячих!

10 E u sou do meu amado, e o seu amor é por mim.

(7-11) Я належу своєму коханому, а його пожадання до мене!

11 V em, ó amado meu, saiamos ao campo, passemos as noites nas aldeias.

(7-12) Ходи ж, мій коханий, та вийдемо в поле, переночуємо в селах!

12 L evantemo-nos de manhã para ir

(7-13) Устанемо рано, й ходім у сади-виногради, подивимося, чи зацвів виноград, чи квітки розцвілись, чи гранатові яблуні порозцвітали?... Там кохання своє тобі дам!

13 A s mandrágoras exalam perfume, e

(7-14) Видадуть пах мандрагори, при наших же входах всілякі коштовні плоди, нові та старі, що я їх заховала для тебе, коханий ти мій!