1 M as já no primeiro dia da semana, bem de madrugada, foram elas ao sepulcro, levando as especiarias que tinham preparado.

А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гробу, несучи наготовані пахощі,

2 E acharam a pedra revolvida do sepulcro.

та й застали, що камінь від гробу відвалений був.

3 E ntrando, porém, não acharam o corpo do Senhor Jesus.

А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса.

4 E , estando elas perplexas a esse respeito, eis que lhes apareceram dois varões em vestes resplandecentes;

І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі в одежах блискучих з'явились при них.

5 e ficando elas atemorizadas e abaixando o rosto para o chão, eles lhes disseram: Por que buscais entre os mortos aquele que vive?

А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: Чого ви шукаєте Живого між мертвими?

6 E le não está aqui, mas ressurgiu. Lembrai-vos de como vos falou, estando ainda na Galiléia.

Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї.

7 d izendo: Importa que o Filho do homem seja entregue nas mãos de homens pecadores, e seja crucificado, e ao terceiro dia ressurja.

Він казав: Сину Людському треба бути виданому до рук грішних людей, і розп'ятому бути, і воскреснути третього дня.

8 L embraram-se, então, das suas palavras;

І згадали вони ті слова Його!

9 e , voltando do sepulcro, anunciaram todas estas coisas aos onze e a todos os demais.

А вернувшись від гробу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.

10 E eram Maria Madalena, e Joana, e Maria, mãe de Tiago; também as outras que estavam com elas relataram estas coisas aos apóstolos.

То були: Марія Магдалина, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, і вони розповіли апостолам це.

11 E pareceram-lhes como um delírio as palavras das mulheres e não lhes deram crédito.

Та слова їхні здалися їм вигадкою, і не повірено їм.

12 M as Pedro, levantando-se, correu ao sepulcro; e, abaixando-se, viu somente os panos de linho; e retirou-se, admirando consigo o que havia acontecido.

Петро ж устав та до гробу побіг, і, нахилившися, бачить лежать самі тільки покривала... І вернувсь він до себе, і дивувався, що сталось...

13 N esse mesmo dia, iam dois deles para uma aldeia chamada Emaús, que distava de Jerusalém sessenta estádios;

І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я Еммаус, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдесят.

14 e iam comentando entre si tudo aquilo que havia sucedido.

І розмовляли вони між собою про все те, що сталося.

15 E nquanto assim comentavam e discutiam, o próprio Jesus se aproximou, e ia com eles;

І ото, як вони розмовляли, і розпитували один одного, підійшов Сам Ісус, і пішов разом із ними.

16 m as os olhos deles estavam como que fechados, de sorte que não o reconheceram.

Очі ж їхні були стримані, щоб Його не пізнали.

17 E ntão ele lhes perguntou: Que palavras são essas que, caminhando, trocais entre vós? Eles então pararam tristes.

І спитався Він їх: Що за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні?

18 E um deles, chamado Cleopas, respondeu-lhe: És tu o único peregrino em Jerusalém que não soube das coisas que nela têm sucedido nestes dias?

І озвався один, йому ймення Клеопа, та й промовив до Нього: Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що сталося в нім цими днями?

19 A o que ele lhes perguntou: Quais? Disseram-lhe: As que dizem respeito a Jesus, o nazareno, que foi profeta, poderoso em obras e palavras diante de Deus e de todo o povo.

І спитався Він їх: Що таке? А вони розповіли Йому: Про Ісуса Назарянина, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім народом.

20 e como os principais sacerdotes e as nossas autoridades e entregaram para ser condenado ã morte, e o crucificaram.

Як первосвященики й наша старшина Його віддали на суд смертний, і Його розп'яли...

21 O ra, nós esperávamos que fosse ele quem havia de remir Israel; e, além de tudo isso, é já hoje o terceiro dia desde que essas coisas aconteceram.

А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося...

22 V erdade é, também, que algumas mulheres do nosso meio nos encheram de espanto; pois foram de madrugada ao sepulcro

А дехто з наших жінок, що рано були коло гробу, нас здивували:

23 e , não achando o corpo dele voltaram, declarando que tinham tido uma visão de anjos que diziam estar ele vivo.

вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'явлення Анголів, які кажуть, що живий Він...

24 A lém disso, alguns dos que estavam conosco foram ao sepulcro, e acharam ser assim como as mulheres haviam dito; a ele, porém, não o viram.

І пішли дехто з наших до гробу, і знайшли так, як казали й жінки; та Його не побачили...

25 E ntão ele lhes disse: Ó néscios, e tardos de coração para crerdes tudo o que os profetas disseram!

Тоді Він сказав їм: О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки!

26 P orventura não importa que o Cristo padecesse essas coisas e entrasse na sua glória?

Чи ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу?

27 E , começando por Moisés, e por todos os profetas, explicou-lhes o que dele se achava em todas as Escrituras.

І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було.

28 Q uando se aproximaram da aldeia para onde iam, ele fez como quem ia para mais longe.

І наблизились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.

29 E les, porém, o constrangeram, dizendo: Fica conosco; porque é tarde, e já declinou o dia. E entrou para ficar com eles.

А вони не пускали Його й намовляли: Зостанься з нами, бо вже вечоріє, і кінчається день. І Він увійшов, щоб із ними побути.

30 E stando com eles ã mesa, tomou o pão e o abençoou; e, partindo-o, lho dava.

І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав...

31 A briram-se-lhes então os olhos, e o reconheceram; nisto ele desapareceu de diante deles.

Тоді очі відкрилися їм, і пізнали Його. Але Він став для них невидимий...

32 E disseram um para o outro: Porventura não se nos abrasava o coração, quando pelo caminho nos falava, e quando nos abria as Escrituras?

І говорили вони один одному: Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?...

33 E na mesma hora levantaram-se e voltaram para Jerusalém, e encontraram reunidos os onze e os que estavam com eles,

І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьох, і тих, що з ними були,

34 o s quais diziam: Realmente o Senhor ressurgiu, e apareceu a Simão.

які розповідали, що Господь дійсно воскрес, і з'явився був Симонові.

35 E ntão os dois contaram o que acontecera no caminho, e como se lhes fizera conhecer no partir do pão.

А вони розповіли, що сталось було на дорозі, і як пізнали Його в ламанні хліба.

36 E nquanto ainda falavam nisso, o próprio Jesus se apresentou no meio deles, e disse-lhes: Paz seja convosco.

І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: Мир вам!

37 M as eles, espantados e atemorizados, pensavam que viam algum espírito.

А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа.

38 E le, porém, lhes disse: Por que estais perturbados? e por que surgem dúvidas em vossos corações?

Він же промовив до них: Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять?

39 O lhai as minhas mãos e os meus pés, que sou eu mesmo; apalpai-me e vede; porque um espírito não tem carne nem ossos, como percebeis que eu tenho.

Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю.

40 E , dizendo isso, mostrou-lhes as mãos e os pés.

І, промовивши це, показав Він їм руки та ноги.

41 N ão acreditando eles ainda por causa da alegria, e estando admirados, perguntou-lhes Jesus: Tendes aqui alguma coisa que comer?

І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: Чи не маєте тут чогось їсти?

42 E ntão lhe deram um pedaço de peixe assado,

Вони ж подали Йому кусника риби печеної та стільника медового.

43 o qual ele tomou e comeu diante deles.

І, взявши, Він їв перед ними.

44 D epois lhe disse: São estas as palavras que vos falei, estando ainda convosco, que importava que se cumprisse tudo o que de mim estava escrito na Lei de Moisés, nos Profetas e nos Salmos.

І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане.

45 E ntão lhes abriu o entendimento para compreenderem as Escrituras;

Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання.

46 e disse-lhes: Assim está escrito que o Cristo padecesse, e ao terceiro dia ressurgisse dentre os mortos;

І сказав Він до них: Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього,

47 e que em seu nome se pregasse o arrependimento para remissão dos pecados, a todas as nações, começando por Jerusalém.

і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши.

48 V ós sois testemunhas destas coisas.

А ви свідки того.

49 E eis que sobre vós envio a promessa de meu Pai; ficai porém, na cidade, até que do alto sejais revestidos de poder.

І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти.

50 E ntão os levou fora, até Betânia; e levantando as mãos, os abençoou.

І Він вивів за місто їх аж до Віфанії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх.

51 E aconteceu que, enquanto os abençoava, apartou-se deles; e foi elevado ao céu.

І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступати від них, і на небо возноситись.

52 E , depois de o adorarem, voltaram com grande júbilo para Jerusalém;

А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю.

53 e estavam continuamente no templo, bendizendo a Deus.

І постійно вони перебували в храмі, переславляючи й хвалячи Бога. Амінь.