1 Р ано утром в первый день недели, женщины, взяв приготовленные душистые мази, пришли к гробнице.

А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гробу, несучи наготовані пахощі,

2 З десь они обнаружили, что камень от входа в пещеру отвален.

та й застали, що камінь від гробу відвалений був.

3 В ойдя внутрь, они не нашли тела Господа Иисуса.

А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса.

4 С тоя в недоумении, они увидели, что рядом с ними вдруг появились два человека в сияющих одеждах.

І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі в одежах блискучих з'явились при них.

5 В испуге женщины опустили свои лица к земле, но те сказали им: – Что вы ищете живого среди мертвых?

А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: Чого ви шукаєте Живого між мертвими?

6 Е го здесь нет, Он воскрес! Вспомните, что Он говорил вам еще в Галилее:

Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї.

7 « Сын Человеческий должен быть предан в руки грешников, распят, и на третий день воскреснуть».

Він казав: Сину Людському треба бути виданому до рук грішних людей, і розп'ятому бути, і воскреснути третього дня.

8 Т огда они вспомнили слова Иисуса

І згадали вони ті слова Його!

9 и , вернувшись от гробницы, рассказали обо всем одиннадцати и всем остальным.

А вернувшись від гробу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.

10 С реди тех, кто рассказал это апостолам, были Мария Магдалина, Иоанна, Мария – мать Иакова и другие женщины.

То були: Марія Магдалина, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, і вони розповіли апостолам це.

11 Н о они не поверили рассказу женщин, им казалось, что это лишь пустые слова.

Та слова їхні здалися їм вигадкою, і не повірено їм.

12 П етр, однако же, побежал к гробнице. Он наклонился, заглянул внутрь и увидел только льняные полотна. Он вернулся к себе, удивляясь всему случившемуся. Иисус является ученикам на дороге в Эммаус

Петро ж устав та до гробу побіг, і, нахилившися, бачить лежать самі тільки покривала... І вернувсь він до себе, і дивувався, що сталось...

13 В тот же день двое из учеников шли в селение Эммаус, что расположено стадий на шестьдесят от Иерусалима,

І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я Еммаус, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдесят.

14 и говорили обо всем, что произошло.

І розмовляли вони між собою про все те, що сталося.

15 И когда они разговаривали и спорили, вдруг Сам Иисус подошел и присоединился к ним,

І ото, як вони розмовляли, і розпитували один одного, підійшов Сам Ісус, і пішов разом із ними.

16 н о они были словно в ослеплении и не узнали Его.

Очі ж їхні були стримані, щоб Його не пізнали.

17 И исус спросил их: – О чем это вы говорите между собой по дороге? Они остановились с мрачными лицами.

І спитався Він їх: Що за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні?

18 О дин из них, которого звали Клеопа, ответил: – Ты, видно, единственный из пришедших в Иерусалим, кто не знает о том, что произошло в эти дни.

І озвався один, йому ймення Клеопа, та й промовив до Нього: Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що сталося в нім цими днями?

19 – О чем? – спросил Он. – О том, что произошло с Иисусом из Назарета, – ответили они. – Он был пророком, сильным перед Богом и перед людьми в словах и делах.

І спитався Він їх: Що таке? А вони розповіли Йому: Про Ісуса Назарянина, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім народом.

20 П ервосвященники и наши вожди осудили Его на смерть и распяли.

Як первосвященики й наша старшина Його віддали на суд смертний, і Його розп'яли...

21 А мы надеялись, что Он Тот, Кто должен освободить Израиль. Но вот уже третий день, как все это произошло.

А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося...

22 О днако некоторые из наших женщин удивили нас. Они пошли сегодня рано утром к гробнице

А дехто з наших жінок, що рано були коло гробу, нас здивували:

23 и , не найдя там Его тела, вернулись и рассказали нам, что им явились ангелы и сказали, что Он жив.

вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'явлення Анголів, які кажуть, що живий Він...

24 П отом некоторые из наших друзей пошли к гробнице и нашли там все, как рассказали женщины, но Его они не видели.

І пішли дехто з наших до гробу, і знайшли так, як казали й жінки; та Його не побачили...

25 И исус сказал им: – Как же вы глупы, как медленно вы соображаете, чтобы верить всему, что предсказали пророки!

Тоді Він сказав їм: О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки!

26 Р азве не должен был Христос пройти через все эти страдания и затем войти в Свою славу?

Чи ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу?

27 И начав от Моисея и всех пророков, Он объяснил им, что было сказано о Нем во всех Писаниях.

І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було.

28 К огда они подходили к селению, Иисус сделал вид, что хочет идти дальше,

І наблизились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.

29 н о они стали уговаривать Его: – Останься с нами, ведь уже вечер, день почти окончился. И Он вошел в дом и остался с ними.

А вони не пускали Його й намовляли: Зостанься з нами, бо вже вечоріє, і кінчається день. І Він увійшов, щоб із ними побути.

30 З а столом Иисус взял хлеб, благословил его, разломил и дал им.

І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав...

31 Т огда их глаза открылись, и они узнали Его. Но Он стал невидим для них.

Тоді очі відкрилися їм, і пізнали Його. Але Він став для них невидимий...

32 О ни стали говорить друг другу: – Разве не горело в нас сердце, когда Он говорил с нами по дороге и объяснял нам Писания?!

І говорили вони один одному: Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?...

33 О ни встали и сразу же пошли обратно в Иерусалим. Там они нашли одиннадцать и тех, кто был вместе с ними.

І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьох, і тих, що з ними були,

34 Т е сказали им, что Господь действительно воскрес и явился Симону.

які розповідали, що Господь дійсно воскрес, і з'явився був Симонові.

35 З атем эти двое рассказали все, что произошло с ними по дороге, и то, как они узнали Иисуса, когда Он разламывал хлеб. Явление Иисуса ученикам (Ин. 20: 19-23)

А вони розповіли, що сталось було на дорозі, і як пізнали Його в ламанні хліба.

36 О ни еще говорили, когда Иисус Сам появился среди них и сказал: – Мир вам!

І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: Мир вам!

37 О ни замерли в испуге, думая, что видят призрак.

А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа.

38 О н же сказал им: – Что вы так испуганы? Почему вы сомневаетесь?

Він же промовив до них: Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять?

39 П осмотрите на Мои руки и на Мои ноги. Это же Я! Потрогайте Меня и рассмотрите. У духов ведь не бывает ни тела, ни костей, а у Меня, как видите, есть.

Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю.

40 С казав это, Он показал им Свои руки и ноги.

І, промовивши це, показав Він їм руки та ноги.

41 Н о они, радуясь и изумляясь, еще не могли поверить. Тогда Иисус спросил их: – У вас есть что-нибудь поесть?

І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: Чи не маєте тут чогось їсти?

42 О ни дали Ему печеной рыбы.

Вони ж подали Йому кусника риби печеної та стільника медового.

43 О н взял и ел перед ними.

І, взявши, Він їв перед ними.

44 – Об этом Я и говорил вам, когда был еще с вами, – сказал Он. – Все записанное обо Мне в Законе Моисея, у Пророков и в Псалмах должно исполниться.

І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане.

45 З атем Он раскрыл их умы к пониманию Писаний.

Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання.

46 – Написано, что Христос должен пострадать и на третий день воскреснуть из мертвых, – сказал Он им.

І сказав Він до них: Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього,

47 – Во Имя Его всем народам, начиная от Иерусалима, будет проповедано покаяние и прощение грехов.

і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши.

48 В ы свидетели этому.

А ви свідки того.

49 Я же пошлю вам обещанное Моим Отцом, но пока вы не получите силу свыше, оставайтесь в городе. Вознесение Иисуса

І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти.

50 П отом Он вывел их из города до Вифании и, подняв руки, благословил их.

І Він вивів за місто їх аж до Віфанії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх.

51 И в то время как Он благословлял их, Он стал отдаляться от них и поднялся на небеса.

І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступати від них, і на небо возноситись.

52 У ченики поклонились Ему и, безмерно радуясь, возвратились в Иерусалим,

А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю.

53 г де постоянно находились в храме, славя Бога.

І постійно вони перебували в храмі, переславляючи й хвалячи Бога. Амінь.