1 У Ноемини был родственник со стороны мужа из того же клана, что и Элимелеха, богатый и влиятельный человек, по имени Боаз.

А Ноомі мала родича свого чоловіка, мужа багатого, з Елімелехового роду, а ім'я йому Боаз.

2 Р уфь моавитянка сказала Ноемини: – Отпусти меня в поля, подбирать оставшееся зерно за тем, в чьих глазах найду расположение. Ноеминь сказала ей: – Иди, моя дочь.

І сказала моавітянка Рут до Ноомі: Піду но я на поле, і назбираю колосся за тим, у кого в очах знайду милість. А та їй сказала: Іди, моя дочко!

3 О на вышла и начала подбирать в полях за жнецами. И случилось так, что она пришла на ту часть поля, которая принадлежала Боазу из клана Элимелеха.

І пішла вона, і прийшла та й збирала за женцями. А припадок навів її на ділянку поля Боаза, що з Елімелехового роду.

4 К ак раз тогда из Вифлеема пришел Боаз и приветствовал жнецов: – Пусть будет с вами Господь! – Благослови тебя Господь, – откликнулись они.

Аж ось прийшов із Віфлеєму Боаз, та й сказав до женців: Господь з вами! А вони відказали йому: Нехай поблагословить тебе Господь!

5 Б оаз спросил старосту своих жнецов: – Чья та молодая женщина?

І сказав Боаз до слуги свого, поставленого над женцями: Чия це дівчина?

6 С тароста ответил: – Это та моавитянка, что вернулась из Моава с Ноеминью.

І відповів той слуга, поставлений над женцями, і сказав: Дівчина моавітянка вона, що вернулася з Ноомі з моавських піль.

7 О на сказала: «Пожалуйста, позволь мне подбирать колосья следом за жнецами». Она пришла на поле и находится здесь с утра до этого времени; мало бывает она дома.

А вона сказала: Нехай я збиратиму, та назбираю між снопами за женцями! І прийшла вона, і стала від самого ранку й аж дотепер; а вдома вона була мало.

8 Б оаз сказал Руфи: – Послушай меня, моя дочь. Не ходи подбирать на другое поле и не удаляйся отсюда. Оставайся здесь с моими служанками.

І сказав Боаз до Рут: Ото чуєш, дочко моя, не ходи збирати на іншому полі, і не йди звідси, і так пристань до моїх дівчат.

9 С мотри, на каком поле жнут мои слуги, и держись вместе с моими служанками. Я велел своим слугам не трогать тебя. И всякий раз, когда ты захочешь пить, иди и пей из кувшинов, которые наполняют мои слуги.

Доглядай цього поля, де будуть жати, і ти підеш за ними. Ось я наказав слугам не займати тебе. А як спрагнеш, то підеш до начинь, та й нап'єшся з того, що поначерпують слуги!

10 О на поклонилась, коснувшись лицом земли, и воскликнула: – За что ты так добр ко мне, почему ты проявляешь такую заботу о чужестранке?

І впала вона на обличчя своє, та й вклонилася до землі, і сказала йому: Чому знайшла я милість в очах твоїх, що ти прихилився до мене, хоч я чужа?

11 Б оаз ответил: – Мне рассказали обо всем, что ты сделала для своей свекрови после смерти твоего мужа: как ты оставила отца и мать и свою родину и пришла жить к народу, которого ты прежде не знала.

І відповів Боаз і сказав їй: Докладно розповіджено мені все, що зробила ти з своєю свекрухою по смерті твого чоловіка, і ти кинула батька свого й матір свою та край свого народження, і пішла до народу, якого не знала вчора-позавчора.

12 П усть Господь воздаст тебе за то, что ты сделала. Да получишь ты богатую награду от Господа, Бога Израиля, к Которому ты пришла, чтобы найти прибежище под Его крыльями.

Нехай Господь заплатить за чин твій, і нехай буде нагорода твоя повна від Господа, Бога Ізраїлевого, що ти прийшла сховатися під крильми Його!

13 – Да буду я и дальше находить милость в твоих глазах, мой господин, – сказала она. – Ты утешил меня и говорил с твоей служанкой по-доброму, несмотря на то, что я не стою ни одной из твоих служанок.

А вона сказала: Нехай я знайду милість в очах твоїх, пане мій, бо ти потішив мене, і говорив до серця своєї невільниці. А я не є навіть як одна з твоїх невільниць!

14 В о время обеда Боаз сказал ей: – Подойди сюда. Возьми хлеб и обмакивай его в уксус. Когда она села рядом со жнецами, он предложил ей жареного зерна. Она съела столько, сколько хотела, и еще осталось.

І сказав їй Боаз у час їди: Підійди сюди, та з'їж хліба й замочи у квасі шматок свій. І сіла вона збоку женців, а він подав їй праженого зерна. І їла вона й наситилася, і ще й позоставила.

15 К огда она встала, чтобы подбирать дальше, Боаз приказал своим слугам: – Даже если она будет собирать среди снопов, не обижайте ее.

І встала вона збирати. А Боаз наказав слугам своїм, говорячи: І між снопами нехай збирає, і не кривдьте її.

16 Н аоборот, отбрасывайте для нее колосья из вязанок и оставляйте ей подбирать, и не попрекайте ее.

І також конче киньте їй зо снопів, і позоставте, і буде вона збирати, а ви не лайте її.

17 И так Руфь подбирала на поле до вечера. Когда она вымолотила ячмень, который собрала, получилось около ефы.

І збирала вона на полі аж до вечора, і вимолотила те, що назбирала, і було близько ефи ячменю.

18 О на принесла его в город, и ее свекровь увидела, как много она собрала. Еще Руфь вытащила и дала ей то, что осталось у нее после обеда.

І понесла вона, і ввійшла до міста, і її свекруха побачила, що вона назбирала. А вона вийняла, і дала їй, що позоставила по своїй їжі.

19 С векровь спросила ее: – Где ты собирала сегодня? Где ты работала? Пусть будет благословен тот человек, который позаботился о тебе! Руфь рассказала своей свекрови, у кого она работала. – Человека, у которого я сегодня работала, зовут Боаз, – сказала она.

І сказала їй свекруха її: Де ти збирала сьогодні, і де ти робила? Нехай буде благословенний, хто прийняв тебе! І вона розповіла своїй свекрусі, у кого працювала, та й сказала: Ім'я того чоловіка, що я сьогодні робила в нього, Боаз.

20 – Благослови его Господь! – сказала Ноеминь своей снохе. – Он не оставил без милости ни живых, ни умерших. Затем прибавила – Этот человек с нами в близком родстве.

І сказала Ноомі до невістки своєї: Благословенний він у Господа, що не позбавив милости своєї ані живих, ані померлих. І сказала їй Ноомі: Близький нам той чоловік, він із наших родичів.

21 Р уфь моавитянка сказала: – Он даже сказал мне: «Оставайся с моими работниками до тех пор, пока они не закончат убирать все мое зерно».

І сказала моавітянка Рут: Він також сказав мені: Пристань до моїх слуг, аж поки не скінчать моїх жнив.

22 Н оеминь сказала своей снохе Руфи: – Это хорошо, моя дочь, что ты будешь ходить с его служанками, потому что на чьем-нибудь другом поле тебя могли бы обидеть.

І сказала Ноомі до своєї невістки Рут: Добре, дочко моя, що ти вийдеш з його служницями, щоб не чіпали тебе на іншому полі.

23 Р уфь держалась со служанками Боаза и подбирала колосья, пока не кончилась жатва ячменя и пшеницы. А жила она у своей свекрови.

І вона пристала до Боазових служниць, щоб збирати аж до закінчення жнив ячменю та жнив пшениці. І вона жила з своєю свекрухою.