1 Ж ители Кирьят-Иеарима пришли и забрали ковчег Господа. Они принесли его в дом Авинадава на холме и посвятили его сына Элеазара охранять ковчег Господа. Поражение филистимлян в Мицпе

І поприходили люди Кір'ят-Єаріму, та й підняли Господнього ковчега, і внесли його до Авінадавого дому на узгір'ї в Ґів'ї, а сина його Елеазара посвятили стерегти Господнього ковчега.

2 Д олгое время, на протяжении двадцати лет, ковчег оставался в Кирьят-Иеариме, и весь народ Израиля плакал и искал Господа.

І сталося, від дня, коли ковчег полишився у Кір'ят-Єарімі, минуло багато часу, а було його двадцять літ. А ввесь Ізраїлів дім плакав за Господом.

3 С амуил сказал всему дому Израиля: − Если вы обращаетесь к Господу от всего сердца, то избавьтесь от чужеземных богов и Астарт, отдайте себя Господу, служите только Ему, и Он спасет вас от руки филистимлян.

І сказав Самуїл до всього Ізраїлевого дому, говорячи: Якщо ви цілим вашим серцем вертаєтеся до Господа, повикидайте з-поміж себе чужих богів та Астарт, і міцно прихиліть свої серця до Господа, і служіть Самому Йому, і Він спасе вас із руки филистимлян.

4 И израильтяне избавились от своих Баалов и Астарт и служили только Господу.

І повикидали Ізраїлеві сини Ваалів та Астарт, та й служили Господеві, Самому Йому.

5 Т огда Самуил сказал: − Соберите весь Израиль в Мицпе, и я буду просить Господа за вас.

І сказав Самуїл: Зберіть усього Ізраїля до Міцпи, а я буду молитися за вас до Господа!

6 С обравшись в Мицпе, они черпали воду и выливали ее перед Господом. В тот день они постились и каялись: − Мы согрешили против Господа. И Самуил был судьей Израиля в Мицпе.

І зібралися до Міцпи, і черпали воду та лили перед Господнім лицем, і постили того дня, та й казали там: Ми згрішили перед Господом! І судив Самуїл Ізраїлевих синів у Міцпі.

7 К огда филистимляне услышали, что израильтяне собрались в Мицпе, их правители выступили против Израиля. Узнав об этом, израильтяне испугались.

І почули филистимляни, що Ізраїлеві сини зібралися до Міцпи, і піднялися филистимські володарі на Ізраїля. І почули про це Ізраїлеві сини, та й злякалися филистимлян.

8 О ни сказали Самуилу: − Взывай о нас к Господу, нашему Богу, не переставая, чтобы Он избавил нас от руки филистимлян.

І сказали Ізраїлеві сини до Самуїла: Не переставай кликати за нас до Господа, нашого Бога, і нехай Він спасе нас від руки филистимлян.

9 Т огда Самуил взял молочного ягненка и принес его во всесожжение Господу. Он взывал к Господу об Израиле, и Господь ответил ему.

І взяв Самуїл одне молочне ягня, і приніс його повним цілопаленням для Господа. І кликав Самуїл до Господа за Ізраїля, а Господь відповів йому.

10 В то время как Самуил приносил жертву всесожжения, филистимляне приблизились, чтобы напасть на Израиль. Но на этот раз Господь разразился на филистимлян сильным громом и привел их в такой ужас, что они были наголову разбиты израильтянами.

І приносив Самуїл цілопалення, а филистимляни приступили до бою проти Ізраїля. І загримів Господь того дня сильним громом на филистимлян, та й привів їх у замішання, і були вони побиті перед Ізраїлем.

11 М ужчины Израиля выступили из Мицпы и преследовали филистимлян, убивая их вплоть до окрестностей Бет-Кара.

І повиходили Ізраїлеві люди з Міцпи, та й гнали филистимлян, і били їх аж під Бет-Кар.

12 Т огда Самуил взял камень и поставил его между Мицпой и Шеном. Он назвал его Эвен-Езер, говоря: «До этого места Господь помог нам».

І взяв Самуїл одного каменя, і поклав між Міцпою та між Шенам, та й назвав ім'я йому: Евен-Єзер. І він сказав: Аж доти допоміг нам Господь.

13 Т ак филистимляне были побеждены и не вторгались больше в землю израильтян. Пока был жив Самуил, рука Господа была обращена против филистимлян.

І були филистимляни переможені, і далі вже не входили в Ізраїлеві границі. І була Господня рука на филистимлянах за всі дні Самуїлові.

14 Г орода от Экрона до Гата, захваченные филистимлянами у Израиля, возвратились к нему, и Израиль освободил от власти филистимлян прилегающие земли. Между Израилем и аморреями также был мир.

І вернулися до Ізраїля ті міста, що филистимляни забрали були від Ізраїля, від Екрону й аж до Ґату, а їхню границю Ізраїль урятував від руки филистимлян. І був мир між Ізраїлем та між Амореянином.

15 С амуил оставался судьей над Израилем всю свою жизнь.

І судив Самуїл Ізраїля всі дні життя свого.

16 И з года в год он обходил Вефиль, Гилгал и Мицпу и повсюду судил Израиль.

І ходив він рік-річно, і обходив Бет-Ел, і Ґілґал, і Міцпу, і судив Ізраїля по всіх тих місцях.

17 Н о он всегда возвращался в Раму, где был его дом, и там тоже судил Израиль. Там же он построил жертвенник Господу.

І вертався до Рами, бо там був дім його, і там судив Ізраїля. І він збудував там жертівника для Господа.