1 У видев множество народа, Иисус поднялся на склон горы и сел там. К Нему подошли Его ученики,

І, побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього.

2 и Он начал их учить такими словами:

І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи:

3 – Блаженны нищие духом, потому что им принадлежит Небесное Царство.

Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне.

4 Б лаженны плачущие, потому что они будут утешены.

Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені.

5 Б лаженны кроткие, потому что они наследуют землю.

Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони.

6 Б лаженны те, кто ощущает голод и жажду по праведности, потому что они насытятся.

Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.

7 Б лаженны милосердные, потому что и к ним будет проявлено милосердие.

Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть.

8 Б лаженны чистые сердцем, потому что они увидят Бога.

Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога.

9 Б лаженны миротворцы, потому что они будут названы сынами Божьими.

Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.

10 Б лаженны те, кого преследуют за праведность, потому что Небесное Царство принадлежит им.

Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне.

11 Б лаженны вы, когда из-за Меня люди оскорбляют и преследуют вас и говорят о вас всякую ложь.

Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене.

12 Л икуйте и веселитесь, потому что вас ждет великая награда на небесах! Ведь точно так же преследовали и пророков, бывших прежде вас. Соль и свет (Мк. 9: 50; Лк. 11: 33; Лк. 14: 34-35)

Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.

13 В ы – соль земли. Если соль потеряет свой вкус, то что может опять сделать ее соленой? Она уже ни к чему не пригодна, останется лишь выбросить ее вон, под ноги людям.

Ви сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.

14 В ы – свет мира. Город, стоящий на вершине холма, невозможно скрыть.

Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори.

15 З ажженный светильник не ставят под сосуд, наоборот, его ставят на подставку, чтобы светил всем в доме.

І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі.

16 П усть так же свет ваш светит людям, чтобы они видели ваши добрые дела и славили вашего Небесного Отца. О Законе (Лк. 16: 17)

Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.

17 Н е думайте, что Я пришел отменить Закон или пророков; Я пришел, чтобы исполнить, а не отменить.

Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, Я не руйнувати прийшов, але виконати.

18 Г оворю вам истину: пока небо и земля не исчезнут, ни одна малейшая буква, ни одна черточка не исчезнет из Закона – все сбудется.

Поправді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться, ані йота єдина, ані жаден значок із Закону не минеться, аж поки не збудеться все.

19 К то нарушит даже самую маленькую заповедь и научит других нарушать ее, тот в Небесном Царстве будет наименьшим, а кто исполнит заповеди и научит этому людей – будет велик в Царстве Небесном.

Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчить, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчить, той стане великим у Царстві Небеснім.

20 Г оворю вам, что если ваша праведность не превзойдет праведности фарисеев и учителей Закона, вы не войдете в Небесное Царство. О злобе (Лк. 12: 58-59)

Кажу бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не ввійдете в Царство Небесне!

21 В ы знаете, что людям еще в древности было сказано: «Не убивай», и что каждый убийца будет судим.

Ви чули, що було стародавнім наказане: Не вбивай, а хто вб'є, підпадає він судові.

22 Я же говорю вам, что если человек затаил злобу на брата, он будет судим. Кто назовет своего брата ничтожеством, тот будет отвечать перед Высшим Советом, а того, кто обзовет своего брата глупцом, – ждет огонь ада.

А Я вам кажу, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: рака, підпадає верховному судові, а хто скаже дурний, підпадає геєнні огненній.

23 П оэтому если ты приносишь в дар Богу свою жертву и перед жертвенником вспомнишь, что твой брат обижен на тебя,

Тому, коли принесеш ти до жертівника свого дара, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе,

24 т о оставь свой дар перед жертвенником и пойди вначале помирись с братом, а потом приходи и приноси жертву.

залиши отут дара свого перед жертівником, і піди, примирись перше з братом своїм, і тоді повертайся, і принось свого дара.

25 П оторопись помириться со своим обвинителем еще по дороге, до того, как он приведет тебя в суд, иначе тебя передадут судье, тот отдаст тебя под стражу, и тебя заключат в тюрьму.

Зо своїм супротивником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супротивник судді не віддав, а суддя щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язниці не вкинули.

26 Г оворю тебе истину, что ты не выйдешь оттуда, пока не выплатишь все, до последнего гроша. О супружеской верности (Мат. 18: 8-9; Мк. 9: 43-48)

Поправді кажу тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси ти й останнього шеляга!

27 В ы слышали, что было сказано: «Не нарушай супружескую верность».

Ви чули, що сказано: Не чини перелюбу.

28 Я же говорю вам, что тот, кто лишь смотрит на женщину с вожделением, уже нарушил супружескую верность в своем сердце.

А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм.

29 Е сли твой правый глаз влечет тебя ко греху, вырви его и отбрось прочь. Лучше тебе потерять часть тела, чем всему телу быть брошенным в ад.

Коли праве око твоє спокушає тебе, його вибери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.

30 И если твоя правая рука влечет тебя ко греху, то отсеки ее и отбрось прочь. Лучше тебе потерять часть тела, чем все твое тело пойдет в ад. О разводе (Мат. 19: 9; Мк. 10: 11-12; Лк. 16: 18)

І як правиця твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.

31 В ам было сказано: «Кто разводится с женой, тот должен выдать ей разводное письмо».

Також сказано: Хто дружину свою відпускає, нехай дасть їй листа розводового.

32 Я же говорю вам, что каждый, кто разводится со своей женой не по причине ее измены, толкает ее к нарушению супружеской верности, и всякий, кто женится на разведенной женщине, также нарушает супружескую верность. О клятвах

А Я вам кажу, що кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той чинить перелюб.

33 В ы слышали, что еще в древности людям было сказано: «Не нарушайте своей клятвы и выполняйте все, в чем вы поклялись Господу».

Ще ви чули, що було стародавнім наказане: Не клянись неправдиво, але виконуй клятви свої перед Господом.

34 Я же говорю вам: не клянитесь вовсе. Не клянитесь ни небом, потому что оно – престол Божий,

А Я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий;

35 н и землей, потому что она – подножие Его, ни Иерусалимом, потому что это город великого Царя.

ні землею, бо підніжок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;

36 Н е клянись своей головой, потому что сам ты даже одного волоска не можешь сделать белым или черным.

не клянись головою своєю, бо навіть однієї волосинки ти не можеш учинити білою чи чорною.

37 П усть ваше «да» будет действительно «да» и ваше «нет» – действительно «нет». Все же, что к этому добавлено, – от лукавого. О мщении (Лк. 6: 29-30)

Ваше ж слово хай буде: так-так, ні-ні. А що більше над це, то те від лукавого.

38 В ы слышали, что было сказано: «Глаз за глаз и зуб за зуб».

Ви чули, що сказано: Око за око, і зуб за зуба.

39 Я же говорю вам: не мсти сделавшему тебе зло. Кто ударит тебя в правую щеку, то поверни к нему и другую.

А Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, підстав йому й другу.

40 Е сли кто захочет с тобой судиться, чтобы отнять у тебя рубаху, то отдай ему и верхнюю одежду.

А хто хоче тебе позивати й забрати сорочку твою, віддай і плаща йому.

41 Е сли же кто принудит тебя идти вместе с ним одну милю, иди две.

А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну, іди з ним навіть дві.

42 Т ому же, кто у тебя просит, – дай, и от просящего у тебя в долг – не отворачивайся. Любовь к врагам (Лк. 6: 27-28, 32-36)

Хто просить у тебе то дай, а хто хоче позичити в тебе не відвертайсь від нього.

43 В ы слышали, что было сказано: «Люби ближнего твоего» и «Ненавидь врага твоего».

Ви чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога.

44 Я же говорю вам: любите ваших врагов и молитесь о тех, кто преследует вас,

А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,

45 ч тобы вам быть истинными сынами вашего Небесного Отца. Ведь Он повелевает солнцу светить и злым, и добрым и посылает дождь как на праведных, так и на неправедных.

щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.

46 Е сли вы любите тех, кто любит вас, то какая вам за это награда? Не делают ли то же самое даже сборщики налогов?

Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й митники роблять?

47 Е сли вы приветствуете только ваших братьев, то что в этом особенного? Разве язычники не делают того же?

І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що ж особливого робите? Чи й погани не чинять отак?

48 П оэтому будьте совершенны, как совершенен ваш Небесный Отец.

Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!