1 Г осподь сказал Моисею:

(17-16) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

2 – Поговори с израильтянами и возьми двенадцать жезлов у вождей, по одному от каждого рода их отцов. Напиши имя каждого человека на его жезле,

(17-17) Промовляй до Ізраїлевих синів, і візьми від них по одній палиці для батьківського дому, від усіх їхніх начальників для дому їхніх батьків, дванадцять палиць; і напиши ймення кожного на палиці його.

3 а на жезле Левия напиши имя Аарона. На каждого из вождей рода отцов должно быть по жезлу.

(17-18) А Ааронове ймення напишеш на Левієвій палиці, бо одна палиця для голови дому батьків їх.

4 П оложи их в шатре собрания перед ковчегом свидетельства, где Я встречаюсь с тобой.

(17-19) І покладеш їх у скинії заповіту перед ковчегом свідоцтва, де Я, за умовою, буду являтися вам.

5 Ж езл Моего избранника даст ростки, и Я прекращу нескончаемый ропот израильтян на вас.

(17-20) І станеться, той чоловік, що Я виберу його, його палиця зацвіте. І Я відхилю від Себе нарікання Ізраїлевих синів, що вони нарікають на вас.

6 М оисей поговорил с израильтянами, и их вожди дали ему двенадцать жезлов – по жезлу на каждый род отцов. Среди них был и жезл Аарона.

(17-21) І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів, і дали йому всі їхні начальники по палиці від кожного начальника для дому їхніх батьків, дванадцять палиць. А палиця Ааронова серед їхніх палиць.

7 М оисей положил жезлы перед Господом в шатер свидетельства.

(17-22) І поклав Мойсей ті палиці перед Господнім лицем у скинії заповіту.

8 Н а другой день Моисей вошел в шатер свидетельства и увидел, что жезл Аарона, который представлял дом Левия, не только дал ростки, но и выпустил почки, расцвел и принес миндаль.

(17-23) І сталося назавтра, і ввійшов Мойсей до скинії заповіту, аж ось зацвіла Ааронова палиця для Левієвого дому, і пустила пуп'янки, і зацвіла квіткою, і випустила дозрілі мигдалі!

9 Т огда Моисей вынес все жезлы от Господа к израильтянам. Они осмотрели их, и каждый взял свой жезл.

(17-24) І виніс Мойсей усі ті палиці з-перед Господнього лиця до всіх Ізраїлевих синів, і вони побачили, і взяли кожен свою палицю.

10 Г осподь сказал Моисею: – Положи жезл Аарона обратно перед ковчегом свидетельства. Пусть он хранится как память непокорным. Пусть это положит конец их ропоту на Меня, чтобы им не умереть.

(17-25) І сказав Господь до Мойсея: Верни Ааронову палицю до ковчегу свідоцтва, щоб берегти на ознаку для неслухняних синів, і спиниш їхні нарікання проти Мене, щоб не повмирали вони.

11 М оисей сделал точно так, как повелел ему Господь.

(17-26) І зробив так Мойсей, як Господь наказав був йому, так він і зробив.

12 И зраильтяне сказали Моисею: – Мы погибаем! Мы пропали, мы все пропали!

(17-27) І сказали Ізраїлеві сини до Мойсея, говорячи: Тож ми повмираємо, погинемо, усі ми погинемо!

13 Л юбой, кто даже приблизится к скинии Господа, умрет. Неужели мы все погибнем?

(17-28) Кожен, хто наблизиться до Господньої скинії, помре. Чи ж ми дорешти вимремо?