1 Н иневия, против тебя поднимается разрушитель. Охраняй крепости, стереги дорогу, укрепляй себя, собери все свои силы.

(2-2) На тебе йде розпорошувач, твердині свої стережи, виглядай на дорогу, зміцняй свої стегна, міцно скріпи свою потугу,

2 Г осподь восстановит величие Иакова подобно величию Израиля, хотя разрушители опустошили их и погубили их виноградные лозы.

(2-3) бо верне Господь велич Якова, як велич Ізраїля, що їхні спустошителі поруйнували, і понищили їхні виноградні галузки.

3 Щ иты бойцов его – красны, его воины в багряных одеждах. Сверкает металл колесниц в день, когда они приготовлены к бою, колышется лес копий.

(2-4) Щит хоробрих його зачервонений, вояки в кармазині; блищить сталь у день зброєння їхнього на колесницях, хвилюються ратища.

4 П роносятся по улицам колесницы, мечутся по площадям. Они подобны пылающим факелам, как сверкающие молнии.

(2-5) Колесниці шалено по вулицях мчать, по майданах гуркочуть, їхній вид немов полум'я те смолоскипів, літають вони, як ті блискавки.

5 Ц арь Ассирии созывает своих лучших воинов, но они спотыкаются на ходу. Они устремляются к городским стенам, но против них уже возведены осадные сооружения.

(2-6) Він згадає шляхетних своїх, та спіткнуться вони у ході своїй; вони поспішають на мури її, і поставлена міцно будівля облоги.

6 Р ечные ворота распахнуты, и враг разрушает царский дворец.

(2-7) Брами річок відчиняються, а палата руйнується.

7 Р ешено: Ниневия будет обнажена и уведена в плен. Рабыни ее стонут, как голубки, и бьют себя в грудь.

(2-8) І постановлено: буде оголена, відведеться в полон, а рабині її голоситимуть, мов ті голубки, що воркують на персах своїх.

8 Н иневия – как убывающий водоем: словно прорвавшаяся вода, бегут из нее люди. «Стойте! Стойте!» – кричат им, но никто не возвращается.

(2-9) І Ніневія як саджавка водна, що води її відпливають. Стійте, стійте! Та немає нікого, хто б їх завернув!

9 Р асхищайте серебро! Расхищайте золото! Нет конца их запасам и богатствам из сокровищниц.

(2-10) Розграбовуйте срібло, розграбовуйте золото, немає кінця наготовленому, багатству коштовних речей.

10 Р азграблен, опустошен и разорен город. Сердца людей замирают от страха, колени трясутся, дрожат тела и у всех бледнеют лица.

(2-11) Знищення та зруйнування й спустошення буде... І серце розтопиться, і ноги дрижатимуть, і корчі по крижах усіх, а обличчя їх всіх на червоно розпаляться.

11 Г де же теперь Ниневия, что была как логово львов, как место, где выкармливают своих львят, по которому бродили лев, львица и львенок, и ничто их не пугало?

(2-12) Де леговище левів, і для левчуків пасовище, що там ходив лев та левиця, та левеня, і ніхто не лякав?

12 Л ев растерзал достаточно добычи для своих детенышей и удавил жертву для своей львицы, наполнил добычею свои пещеры и жертвами – свое логово.

(2-13) Лев грабував для своїх молодят і душив для левиць своїх він, і печери свої переповнював здобиччю, а лігва свої награбованим.

13 – Я – против тебя! – возвещает Господь Сил. – Я сожгу в дыму твои колесницы, и меч истребит твоих молодых львов. Я не оставлю на земле добычи для тебя. И не будет больше слышен голос твоих посланников.

(2-14) Ось Я проти тебе, говорить Господь Саваот, і попалю серед диму твої колесниці, а твоїх левчуків поїсть меч, і повитинаю з землі грабування твої, і вже не почується голос твого посла.