1 Б ратья, хочу еще раз напомнить вам Радостную Весть, которую я вам возвещал, которую вы приняли и в которой вы утвердились.

Звіщаю ж вам, браття, Євангелію, яку я вам благовістив, і яку прийняли ви, в якій і стоїте,

2 О на спасительна для вас, если только твердо придерживаетесь того, что я вам возвещал, а иначе ваша вера напрасна.

Якою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовістив вам, якщо тільки ви ввірували не наосліп.

3 С амое важное, что я получил, я передал вам: Христос умер за наши грехи согласно Писаниям.

Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос був умер ради наших гріхів за Писанням,

4 О н был погребен и был воскрешен на третий день согласно Писаниям.

і що Він був похований, і що третього дня Він воскрес за Писанням,

5 О н явился Кифе и потом двенадцати ученикам.

і що з'явився Він Кифі, потім Дванадцятьом.

6 П осле этого Он явился еще более чем пятистам братьям одновременно. Большинство из них еще живы, а некоторые уже умерли.

А потім з'явився нараз більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочили.

7 З атем Он явился Иакову, потом всем апостолам,

Потому з'явився Він Якову, опісля усім апостолам.

8 и последнему из всех явился мне, жалкому недоноску.

А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недородкові.

9 В едь я самый наименьший из апостолов и даже не заслуживаю чести называться апостолом, потому что я преследовал церковь Божью.

Я бо найменший з апостолів, що негідний зватись апостолом, бо я переслідував був Божу Церкву.

10 Н о по благодати Божьей я есть тот, кто я есть, и Его благодать во мне была не напрасной: я трудился больше, чем все остальные, впрочем, не я, а благодать Божья, которая со мной.

Та благодаттю Божою я те, що є, і благодать Його, що в мені, не даремна була, але я працював більше всіх їх, правда не я, але Божа благодать, що зо мною вона.

11 Н е имеет значения, кто возвещает: я или они. Главное – вы поверили в то, что мы возвещаем. Воскресение мертвых

Тож чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і так ви ввірували.

12 С кажите мне, если о Христе возвещается, что Он был воскрешен из мертвых, то как это некоторые из вас могут утверждать, что нет воскресения мертвых?

Коли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, як же дехто між вами говорять, що немає воскресення мертвих?

13 Е сли воскресения мертвых нет, то и Христос не был воскрешен.

Як немає ж воскресення мертвих, то й Христос не воскрес!

14 А если Христос не воскрес, то и все, что мы возвещаем, не имеет смысла, равно как и ваша вера.

оли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша!

15 М ы сами в таком случае оказываемся лжесвидетелями о Боге, так как мы засвидетельствовали о том, что Бог воскресил Христа, Которого Он не воскрешал, если, конечно, мертвых вообще нельзя воскресить.

Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми свідчили, що воскресив Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі.

16 В едь если мертвых нельзя воскресить, то и Христос не был воскрешен.

Бо як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес!

17 А если Христос не был воскрешен, то и вера ваша напрасна и ваши грехи по-прежнему на вас.

Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, ви в своїх ще гріхах,

18 Т огда и те, кто умер в Христе, погибли.

тоді то загинули й ті, що в Христі упокоїлись!

19 Е сли мы надеемся на Христа лишь в этой жизни, то мы находимся в более жалком положении, чем все прочие люди.

Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші від усіх людей!

20 Н о Христос действительно воскрес из мертвых! Он – первый плод среди тех, кто умер.

Та нині Христос воскрес із мертвих, первісток серед покійних.

21 И как смерть пришла в этот мир через одного человека, так через одного Человека пришло и воскресение мертвых.

Смерть бо через людину, і через Людину воскресення мертвих.

22 К ак все умирают в Адаме, так все будут оживлены в Христе.

Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть,

23 Н о каждый в своем порядке: вначале Христос, а потом, когда Он вернется, будем воскрешены и мы, принадлежащие Ему.

кожен у своєму порядку: первісток Христос, потім ті, що Христові, під час Його приходу.

24 И потом наступит конец, когда Он, уничтожив всякое начальство, всякую власть и силу, передаст Царство Богу Отцу.

А потому кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уряд, і владу всяку та силу.

25 Х ристу предназначено царствовать до тех пор, пока Бог не повергнет всех врагов к Его ногам.

Бо належить Йому царювати, аж доки Він не покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми!

26 П оследний враг, который будет уничтожен, – это смерть.

Як ворог останній смерть знищиться,

27 В едь Бог «все подчинил под ноги Его». Когда говорится, что «все подчинил», то, конечно же, это «все» не включает в себя Того, Кто и подчинил Ему все.

бо під ноги Його Він усе впокорив. Коли ж каже, що впокорено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокорив Йому все.

28 К огда же все будет Ему подчинено, тогда и Сам Сын будет подчинен Тому, Кто все подчинил Ему, чтобы Бог был все во всем.

А коли Йому все Він упокорить, тоді й Сам Син упокориться Тому, Хто все впокорив Йому, щоб Бог був у всьому все.

29 Ч то же тогда делают те, кто принимает крещение за мертвых? Если мертвых нельзя воскрешать, зачем люди принимают крещение за них?

Бо що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то нащо вони ради мертвих і христяться?

30 З ачем и нам каждый час рисковать своей жизнью?

Для чого й ми повсякчас наражаємось на небезпеки?

31 Я каждый день стою перед лицом смерти. Это верно, братья, как и то, что я хвалюсь вами перед Иисусом Христом, нашим Господом!

Я щодень умираю. Так свідчу, браття, вашою хвалою, що маю її в Христі Ісусі, Господі нашім.

32 Е сли я только из человеческих побуждений боролся с дикими зверями в Эфесе, что я этим приобрел? Если мертвые не воскрешают, тогда что же: «Давайте будем есть и пить, потому что завтра умрем»?

Коли я зо звірами боровся в Ефесі, яка мені по-людському користь, коли мертві не воскресають? Будем їсти та пити, бо ми взавтра вмрем!...

33 С мотрите, чтобы вам не оказаться обманутыми: «Плохая компания развращает добрые нравы».

Не дайте себе звести, товариство лихе псує добрі звичаї!

34 О трезвитесь, как вам и должно, и перестаньте грешить, ведь некоторые из вас не знают Бога, – я говорю это к вашему стыду. Земное и небесное тело

Протверезіться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають, говорю вам на сором!

35 М ожет, кто-то спросит: «Как воскреснут мертвые? Какое у них тогда будет тело?»

Але дехто скаже: Як мертві воскреснуть? І в якім тілі прийдуть?

36 С прашивать об этом неразумно. Ведь каждому семени для того, чтобы прорасти, надо сначала умереть!

Нерозумний, що ти сієш, те не оживе, як не вмре.

37 К огда ты сеешь, ты же сеешь не само растение, а лишь семя, пшеничное или какое-либо другое.

І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зерно, яке трапиться, пшениці або чого іншого,

38 А Бог по Своему усмотрению дает ему тело – каждому семени свое.

і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зерняті тіло його.

39 Н е все тела одинаковы: у людей не такое тело, как у зверей, у зверей не такое, как у птиц, а у птиц не такое, как у рыб.

Не кожне тіло однакове тіло, але ж інше в людей, та інше тіло в скотини, та інше тіло в пташок, та інше у риб.

40 Е сть тела небесные и тела земные. У небесных тел своя красота, и у земных тел своя.

Є небесні тіла й тіла земні, але ж інша слава небесним, а інша земним.

41 У солнца тоже свое сияние, у луны свое, у звезд свое. Звезды, в свою очередь, тоже отличаются по яркости друг от друга.

Інша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, бо зоря від зорі відрізняється славою!

42 Т ак же будет и при воскресении мертвых. Тело сеется в тлении, а воскресает нетленное.

Так само й воскресення мертвих: сіється в тління, в нетління встає,

43 С еется бесславно, а воскресает славно. Сеется в слабости, а воскресает в силе,

сіється в неславу, у славі встає, сіється в немочі, у силі встає,

44 с еется физическое тело, а воскресает – духовное. Если есть тело физическое, то есть и тело духовное.

сіється тіло звичайне, встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне.

45 П исание говорит, что первый человек, Адам, стал живым существом, но последний Адам, духом животворящим.

Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.

46 С начала приходит не духовное, а физическое, и лишь потом – духовное.

Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.

47 П ервый человек был сотворен из праха земли, а второй Человек – это Человек с небес.

Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.

48 З емные люди подобны первому земному человеку, а небесные будут такими же, как Человек, пришедший с небес.

Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.

49 И как сейчас мы носим образ земного человека, точно так же мы будем похожи на Человека небесного.

І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.

50 Я говорю вам, братья, что плоть и кровь не могут стать наследниками Божьего Царства; ничто тленное не может стать наследником нетленного.

І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде.

51 П ослушайте, я открою вам тайну: мы не все умрем, но все будем изменены,

Ось кажу я вам таємницю: не всі ми заснемо, та всі перемінимось,

52 в незапно, во мгновение ока, когда прозвучит последняя труба. По сигналу трубы мертвые воскреснут нетленными, а мы будем изменены.

раптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!...

53 В се тленное должно превратиться в нетленное, и все смертное – в бессмертное.

Мусить бо тлінне оце зодягнутись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя.

54 К огда тленное облечется в нетленное и смертное – в бессмертное, тогда исполнятся слова: «Смерть поглощена победой!»

А коли оце тлінне в нетління зодягнеться, і оце смертне в безсмертя зодягнеться, тоді збудеться слово написане: Поглинута смерть перемогою!

55 « О смерть, где твоя победа? О смерть, где твое жало?»

Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало?

56 Ж ало смерти – грех, а сила греха – Закон.

Жало ж смерти то гріх, а сила гріха то Закон.

57 Н о благодарение Богу! Он дает нам победу через нашего Господа Иисуса Христа!

А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав.

58 П оэтому, мои любимые братья, стойте твердо. Ничто не должно вас поколебать. Всегда отдавайте себя полностью на служение Господу и знайте, что ваш труд для Господа не напрасен.

Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна у Господі!