1 Г осподь сказал Моисею: – Пойди к фараону. Я сделал его сердце и сердца его приближенных упрямыми, чтобы сотворить среди них знамения,

І сказав Господь до Мойсея: Увійди до фараона, бо Я зробив запеклим серце його та серце рабів його, щоб показати ці ознаки Мої серед нього,

2 ч тобы ты мог потом рассказать детям и внукам, как сурово Я поступил с египтянами и как сотворил знамения среди них, и чтобы вы знали, что Я – Господь.

і щоб ти розповідав в уші сина свого та онука свого, що зробив Я в Єгипті, та про ознаки Мої, що вчинив я серед них. І ви будете знати, що Я Господь!

3 М оисей и Аарон пришли к фараону и сказали ему: – Так говорит Господь, Бог евреев: «Сколько ты будешь отказываться смириться предо Мной? Отпусти Мой народ поклониться Мне.

І ввійшли Мойсей та Аарон до фараона, та й сказали йому: Так сказав Господь, Бог євреїв: Аж доки ти будеш відмовлятися впокоритися передо Мною? Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!

4 Е сли ты откажешься, завтра Я наведу на твою страну саранчу.

Бо коли ти відмовишся відпустити народ Мій, то ось Я взавтра спроваджу сарану на твій край.

5 О на покроет поверхность земли так, что ее не будет видно. Она сожрет все то немногое, что осталось у вас после града, и даже деревья, которые растут у вас в полях.

І покриє вона поверхню землі, і не можна буде бачити землі. І поїсть вона решту вцілілого, позосталого вам від граду, і поїсть вона кожне дерево, що росте вам з землі.

6 О на заполнит твои дворцы, дома твоих приближенных и дома всех египтян; такого не видели ни твои отцы, ни деды с того дня, как поселились в этой земле, и до сегодняшнего дня». Моисей повернулся и ушел от фараона.

І переповняться нею доми ваші, і доми всіх рабів ваших, і доми всього Єгипту, чого не бачили батьки ваші та батьки батьків твоїх від дня існування їх на землі аж до сьогодні! І він відвернувся, і вийшов від фараона.

7 П риближенные фараона сказали ему: – Сколько еще этот человек будет держать нас в своих сетях? Отпусти этих людей поклониться Господу, Богу их. Разве ты все еще не видишь, что Египет гибнет?

І сказали раби фараона до нього: Аж доки цей буде нам пасткою? Відпусти цих людей, і нехай вони служать Господеві, Богові своєму. Чи ти ще не знаєш, що знищений Єгипет?

8 Т огда Моисея и Аарона вернули к фараону. – Пойдите, поклонитесь Господу, вашему Богу, – сказал он. – Только кто же из вас пойдет?

І повернено Мойсея та Аарона до фараона, а він їм сказав: Ідіть, служіть Господеві, Богові вашому. Хто та хто піде?

9 М оисей ответил: – Мы пойдем с детьми и стариками, с сыновьями и дочерьми, с отарами и стадами: ведь у нас праздник Господу.

І відповів Мойсей: Ми підемо з молоддю нашою та з старими нашими, з синами нашими та з дочками нашими, з дрібною нашою худобою та з великою нашою худобою підемо, бо в нас свято Господнє.

10 Ф араон сказал: – Пусть так будет с вами Господь, как я отпущу вас с женщинами и детьми! Берегитесь, вас ждут большие неприятности.

А він відказав: Нехай буде так Господь із вами, як я відпущу вас і дітей ваших!... Та глядіть, бо щось лихе перед вами.

11 Н ет уж! Пусть одни мужчины пойдут поклоняться Господу, раз вы об этом просите. И Моисея с Аароном выгнали от фараона.

Тож нехай ідуть самі чоловіки, та й служіть Господеві, бо того ви бажаєте. І вигнано їх від лиця фараонового.

12 Г осподь сказал Моисею: – Протяни руку над египетской землей – и появится саранча. Она сожрет все, что растет в полях, все то, что уцелело после града.

І сказав Господь до Мойсея: Простягни свою руку на єгипетську землю сараною, і нехай вона найде на єгипетський край, і нехай поїсть усю земну траву, усе, що град позалишав.

13 М оисей простер посох над Египтом, и Господь навел на землю восточный ветер, который дул весь день и всю ночь. К утру ветер принес саранчу.

І простяг Мойсей свою палицю на єгипетську землю, і Господь навів східній вітер на землю, цілий день той і цілу ніч. Настав ранок, і східній вітер наніс сарани!

14 О на напала на Египет, опустившись на страну в огромном количестве. Такого нашествия саранчи не бывало прежде и не будет впредь.

І найшла сарана на всю єгипетську землю, і залягла в усім єгипетськім краї, дуже багато! Перед нею не було такої сарани, як вона, і по ній не буде такої!

15 О на покрыла всю землю так, что земля почернела. Она сожрала все, что осталось после града – все, что росло в полях, и плоды на деревьях. Ни на дереве, ни на каком другом растении во всем Египте не осталось зелени.

І покрила вона поверхню всієї землі, і потемніла земля! І поїла вона всю земну траву та ввесь плід дерева, що град позоставив. І не зосталось ніякої зелені ані на дереві, ані на польовій рослинності в усім єгипетськім краї!

16 Ф араон спешно позвал Моисея и Аарона и сказал: – Я согрешил перед Господом, вашим Богом, и перед вами.

І поспішив фараон покликати Мойсея та Аарона, та й сказав: Згрішив я Господеві, Богові вашому, та вам!

17 П ростите мой грех всего лишь еще один раз. Помолитесь Господу, вашему Богу, чтобы Он избавил меня от этого несчастья.

А тепер пробач же мій гріх тільки цього разу, і помоліться до Господа, вашого Бога, і нехай тільки відверне від мене цю смерть!

18 М оисей ушел от фараона и помолился Господу.

І він вийшов від фараона й молився до Господа.

19 Г осподь переменил ветер на очень сильный морской ветер, который подхватил саранчу и унес в Красное море. В Египте совсем не осталось саранчи.

І повернув Господь західній дуже сильний вітер назад, і він поніс сарану, та й укинув її до Червоного моря. Не позосталась жодна сарана в усім єгипетськім краї.

20 Н о Господь сделал сердце фараона упрямым, и он не отпустил израильтян. Девятое наказание: тьма

Та Господь учинив запеклим фараонове серце, і він знов не відпустив Ізраїлевих синів.

21 Г осподь сказал Моисею: – Подними руку к небу – и на Египет ляжет тьма, осязаемая тьма.

І сказав Господь до Мойсея: Простягни свою руку до Неба, і станеться темрява на єгипетській землі, і нехай буде темрява, щоб відчули її.

22 М оисей поднял руку к небу, и непроницаемая тьма покрыла Египет на три дня.

І простяг Мойсей свою руку до неба, і сталася густа темрява по всій єгипетській землі три дні.

23 Л юди не могли ни видеть друг друга, ни передвигаться в течение трех дней. А у израильтян, там, где они жили, был свет.

Не бачили один одного, і ніхто не вставав з свого місця три дні! А Ізраїлевим синам було світло в їхніх садибах.

24 Т огда фараон позвал Моисея и сказал: – Идите, поклонитесь Господу. Оставьте здесь лишь ваши отары и стада, а женщины и дети пусть идут с вами.

І покликав фараон Мойсея, та й сказав: Ідіть, служіть Господеві! Тільки дрібна ваша худоба та ваша худоба велика нехай позостанеться. Також дітвора ваша нехай іде з вами!

25 М оисей сказал: – Ты должен отпустить с нами скот, чтобы мы принесли жертвы и всесожжения Господу, нашему Богу!

Та Мойсей відказав: Дай в наші руки також жертви та цілопалення, і ми спорядимо жертву Господеві, Богові нашому.

26 В есь наш скот должен пойти с нами, не останется и копыта. Там мы отберем животных для жертвы Господу, нашему Богу, а пока мы не придем туда, мы не будем знать, каких животных следует принести в жертву Господу.

І також худоба наша піде з нами, не зостанеться ані копита, бо з нього ми візьмемо на служення Господеві, Богові нашому. Бо ми не знаємо, поки прибудемо туди, чим будемо служити Господеві.

27 Г осподь сделал сердце фараона упрямым, и он не захотел отпускать их.

І вчинив запеклим Господь фараонове серце, і він не хотів відпустити їх.

28 О н сказал Моисею: – Прочь с глаз моих! Не смей являться пред лицо мое! В тот день, когда ты увидешь мое лицо, ты умрешь.

І сказав йому фараон: Іди від мене! Стережися, щоб ти не бачив більше лиця мого, бо того дня, коли побачиш лице моє, ти помреш!

29 – Верно, – ответил Моисей. – Больше я не увижу твоего лица.

А Мойсей відказав: Так сказав ти... Я більш уже не побачу лиця твого!