1 И исус встал и направился оттуда в Иудею и в земли за Иорданом. К Нему опять сходились толпы, и Он, как обычно, учил их.

І, вийшовши звідти, Він приходить у землю Юдейську, на той бік Йордану. І знову зібралися юрби до Нього, і знов Він навчав їх, звичаєм Своїм.

2 К Нему подошли фарисеи и, чтобы поймать Его на слове, спросили: – Разрешено ли мужу разводиться с женой?

І підійшли фарисеї й спитали, Його випробовуючи: Чи дозволено чоловікові дружину свою відпустити?

3 – А что вам повелел Моисей? – спросил в ответ Иисус.

А Він відповів і сказав їм: Що Мойсей заповів вам?

4 О ни ответили: – Моисей разрешил давать жене разводное письмо и отпускать ее.

Вони ж відказали: Мойсей заповів написати листа розводового, та й відпустити.

5 – Это повеление дано вам из-за жестокости ваших сердец, – ответил Иисус. –

Ісус же промовив до них: То за ваше жорстокосердя він вам написав оцю заповідь.

6 А в начале творения Бог «сотворил их мужчиной и женщиной».

Бог же з початку творіння створив чоловіком і жінкою їх.

7 « Поэтому оставит человек отца и мать и соединится со своей женой,

Покине тому чоловік свого батька та матір,

8 и двое станут одной плотью». Так что их уже не двое, они – одна плоть.

і стануть обоє вони одним тілом, тим то немає вже двох, але одне тіло.

9 И так, что Бог соединил, то человек не должен разделять.

Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує!

10 П озже, в доме, ученики опять спросили Иисуса об этом.

А вдома про це учні знов запитали Його.

11 О н ответил им так: – Каждый, кто разводится со своей женой и женится на другой, нарушает супружескую верность.

І Він їм відказав: Хто дружину відпустить свою, та й одружиться з іншою, той чинить перелюб із нею.

12 И если жена разводится со своим мужем и выходит замуж за другого, она также нарушает супружескую верность. Иисус благословляет маленьких детей (Мат. 19: 13-15; Лк. 18: 15-17)

І коли дружина покине свого чоловіка, і вийде заміж за іншого, то чинить перелюб вона.

13 К Иисусу приносили детей, чтобы Он прикоснулся к ним. А ученики их бранили.

Тоді поприносили діток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоряли.

14 Н о когда Иисус это увидел, Он рассердился и сказал: – Пусть дети приходят ко Мне, не запрещайте им, потому что таким, как они, принадлежит Божье Царство.

А коли спостеріг це Ісус, то обурився, та й промовив до них: Пустіть діток до Мене приходити, і не бороніть їм, бо таких Царство Боже!

15 Г оворю вам истину: кто не примет Божье Царство, как ребенок, тот не войдет в него.

Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, немов те дитя, той у нього не ввійде.

16 И обняв детей, Он благословлял их, возлагая на них руки. Разговор Иисуса с богатым человеком (Мат. 19: 16-30; Лк. 18: 18-30)

І Він їх пригорнув, і поблагословив, на них руки поклавши.

17 К огда Иисус отправился дальше, к Нему подбежал один человек, пал перед Ним на колени и спросил: – Благой Учитель! Что мне делать, чтобы наследовать вечную жизнь?

І коли вирушав Він у путь, то швидко наблизивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вічне життя вспадкувати?

18 – Почему ты называешь Меня благим? – ответил Иисус. – Никто не благ, кроме одного Бога.

Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.

19 Т ы знаешь заповеди: «Не убивай», «Не нарушай супружескую верность», «Не кради», «Не лжесвидетельствуй», «Не обманывай», «Почитай отца и мать».

Знаєш заповіді: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривди, шануй свого батька та матір.

20 – Учитель, – сказал он, – все это я соблюдаю еще с дней моей юности.

А він відказав Йому: Учителю, це все виконав я ще змалку.

21 И исус, посмотрев на него, полюбил его и сказал: – Одного тебе не хватает: пойди, продай то, что имеешь, и раздай деньги бедным, и тогда у тебя будет сокровище на небесах. Потом приходи и следуй за Мной.

Ісус же поглянув на нього з любов'ю, і промовив йому: Одного бракує тобі: іди, розпродай, що маєш, та вбогим роздай, і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста.

22 У слышав это, человек помрачнел и ушел опечаленный, потому что он был очень богат.

А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, бо великі маєтки він мав!

23 О глядевшись вокруг, Иисус сказал ученикам: – Как трудно богатым войти в Божье Царство!

І поглянув довкола Ісус, та й сказав Своїм учням: Як тяжко отим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!

24 У ченики были поражены такими словами, но Иисус снова повторил им: – Дети, как трудно надеющимся на богатство войти в Божье Царство!

І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: Мої діти, як тяжко отим, хто надію кладе на багатство, увійти в Царство Боже!

25 Л егче верблюду пройти сквозь игольное ушко, чем богатому войти в Божье Царство.

Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти!

26 У ченики в крайнем изумлении говорили друг другу: – Кто же тогда вообще может быть спасен?

А вони здивувалися дуже, і казали один до одного: Хто ж тоді може спастися?

27 И исус посмотрел на них и сказал: – Людям это невозможно, но только не Богу, потому что все возможно Богу.

Ісус же поглянув на них і промовив: Неможливе це людям, а не Богові. Бо для Бога можливе все!

28 Т огда Петр сказал Ему: – Вот, мы все оставили и пошли за Тобой.

А Петро став казати Йому: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.

29 И исус ответил: – Говорю вам истину: каждый, кто оставил дом или братьев, или сестер, или мать, или отца, или детей, или земли ради Меня и ради Радостной Вести,

Ісус відказав: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сестер, або матір, чи батька, або діти, чи поля ради Мене та ради Євангелії,

30 п олучит в этой жизни в сто раз больше и домов, и братьев, и сестер, и матерей, и детей, и земель, вместе с преследованиями, а в будущем веке он получит жизнь вечную.

і не одержав би в сто раз більше тепер, цього часу, серед переслідувань, домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і піль, а в віці наступному вічне життя.

31 О днако многие из тех, кто сейчас первые, станут последними, а последние – первыми. Иисус в третий раз говорит о Своей смерти и воскресении (Мат. 20: 17-19; Лк. 18: 31-33)

І багато-хто з перших стануть останніми, а останні першими.

32 О ни шли в Иерусалим. Иисус шел впереди встревоженных учеников, а за ними следовал испуганный народ. Снова отведя двенадцать в сторону, Иисус стал рассказывать им о том, что с Ним будет.

Були ж у дорозі вони, простуючи в Єрусалим. А Ісус ішов попереду них, аж дуже вони дивувались, а ті, що йшли вслід за Ним, боялись. І, взявши знов Дванадцятьох, почав їм розповідати, що з Ним статися має:

33 – Вот, мы идем в Иерусалим, там Сына Человеческого выдадут первосвященникам и учителям Закона. Они приговорят Его к смерти и отдадут язычникам.

Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть,

34 Т е будут над Ним глумиться, плевать в Него, бичевать и затем убьют. Но через три дня Он воскреснет. Не господствуйте, но служите (Мат. 20: 20-28; Лк. 22: 24-27)

і насміхатися будуть із Нього, і будуть плювати на Нього, і будуть Його бичувати, і вб'ють, але третього дня Він воскресне!

35 К Иисусу подошли Иаков и Иоанн, сыновья Зеведея. – Учитель, – сказали они, – мы хотим, чтобы Ты сделал для нас то, о чем мы Тебя попросим.

І підходять до Нього Яків та Іван, сини Зеведеєві, та й кажуть Йому: Учителю, ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що будемо просити Тебе.

36 – Что вы хотите, чтобы Я для вас сделал? – спросил Он их.

А Він їх поспитав: Чого ж хочете, щоб Я вам зробив?

37 – Позволь нам в Твоей славе сесть одному по правую, а другому по левую руку от Тебя, – сказали они.

Вони ж відказали Йому: Дай нам, щоб у славі Твоїй ми сиділи праворуч від Тебе один, і ліворуч один!

38 – Вы не знаете, о чем просите, – сказал им Иисус. – Можете ли вы выпить ту чашу, которую Я пью, и креститься крещением, которым Я крещусь?

А Ісус відказав їм: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її п'ю, і христитися хрищенням, що Я ним хрищуся?

39 – Можем, – ответили они. Тогда Иисус сказал им: – Пить чашу, которую Я пью, вы будете, и крещение, которым Я крещусь, вы тоже примете.

Вони відказали Йому: Можемо. А Ісус їм сказав: Чашу, що Я її п'ю, ви питимете, і хрищенням, що Я ним хрищусь, ви охриститеся.

40 Н о кому сидеть по правую или по левую руку от Меня, решаю не Я, эти места принадлежат тем, кому они назначены.

А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому уготовано.

41 К огда остальные десять учеников услышали это, они рассердились на Иакова и Иоанна.

Як почули ж це Десятеро, то обурились на Якова та на Івана.

42 И исус подозвал их и сказал: – Вы знаете, что те, кого считают правителями этого мира, властвуют над своими народами, и владеет людьми их знать.

А Ісус їх покликав, і промовив до них: Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть.

43 Н о у вас пусть будет не так. Наоборот, кто хочет стать среди вас самым великим, должен быть вам слугой,

Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, нехай буде він вам за слугу.

44 и кто хочет быть среди вас первым, пусть будет для всех слугой.

А хто з вас бути першим бажає, нехай буде всім за раба.

45 В едь и Сын Человеческий пришел не для того, чтобы Ему служили, но чтобы служить другим и отдать Свою жизнь как выкуп за многих. Иисус исцеляет слепого нищего (Мат. 20: 29-34; Лк. 18: 35-43)

Бо Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох.

46 О ни пришли в Иерихон. Позже, когда Иисус выходил из города вместе с учениками и большой толпой, у дороги сидел слепой нищий Вартимей (то есть сын Тимея).

І приходять вони в Єрихон. А коли з Єрихону виходив Він разом із Своїми учнями й з безліччю люду, сидів і просив при дорозі сліпий Вартимей, син Тимеїв.

47 У слышав, что мимо проходит Иисус из Назарета, он стал кричать: – Иисус, Сын Давида! Сжалься надо мной!

І, прочувши, що то Ісус Назарянин, почав кликати та говорити: Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!

48 М ногие говорили ему, чтобы он замолчал, но Вартимей кричал еще громче: – Сын Давида! Сжалься надо мной!

І сварились на нього багато-хто, щоб мовчав, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!

49 И исус остановился и велел позвать его. – Смелей! – сказали тогда слепому. – Поднимайся, Он зовет тебя!

І спинився Ісус та й сказав: Покличте його! І кличуть сліпого та й кажуть йому: Будь бадьорий, устань, Він кличе тебе.

50 В артимей сбросил с себя плащ, вскочил и подошел к Иисусу.

А той скинув плаща свого, і скочив із місця, і прибіг до Ісуса.

51 – Что ты хочешь, чтобы Я сделал для тебя? – спросил Иисус. – Учитель, я хочу видеть, – ответил он.

А Ісус відповів і сказав йому: Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? Сліпий же Йому відказав: Учителю, нехай я прозрю!

52 – Иди, – сказал ему Иисус, – твоя вера исцелила тебя. Слепой сразу же обрел зрение и пошел по дороге за Иисусом.

Ісус же до нього промовив: Іди, твоя віра спасла тебе! І той зараз прозрів, і пішов за Ісусом дорогою.