1 Н о Иона был этим очень недоволен и злился.

І було це для Йони на досаду, досаду велику, і він запалився.

2 О н стал молиться Господу: – О Господи, разве не это я говорил, когда еще был дома? Поэтому-то я и бежал в Таршиш. Я же знал, что Ты Бог милостивый и милосердный, долготерпеливый и богатый любовью и не желаешь насылать беду.

І молився він до Господа та й казав: О Господи, чи ж не це моє слово, поки я ще був на своїй землі? Тому я перед тим утік до Таршішу, бо я знав, що Ти Бог милостивий та милосердий, довготерпеливий та многомилостивий, і Ти жалкуєш за зло.

3 А теперь, Господи, забери мою жизнь, потому что мне лучше умереть, чем жить.

А тепер, Господи, візьми мою душу від мене, бо краще мені смерть від мого життя!

4 Н о Господь ответил: – Стоит ли тебе гневаться?

А Господь відказав: Чи слушно ти запалився?

5 И она вышел и сел к востоку от города. Там он сделал себе шалаш, сел под ним в тени и стал ждать, что произойдет с городом.

І вийшов Йона з міста, і сів від сходу міста, і поставив собі там куреня, і сів під ним у тіні, аж поки побачить, що буде в місті.

6 А Господь Бог устроил так, что выросло растение, которое поднялось над Ионой, чтобы тень над его головой избавила его от раздражения, и Иона очень обрадовался этому растению.

І виростив Бог рицинового куща, і він вигнався понад Йону, щоб бути тінню над його головою, щоб урятувати його від його досади. І втішився Йона від цього рицинового куща великою радістю.

7 Н о на рассвете следующего дня Бог устроил так, что червь подточил растение, и оно засохло.

А при сході зірниці другого дня призначив Бог червяка, і він підточив рицинового куща, і той усох.

8 К огда солнце взошло, Бог наслал знойный восточный ветер, и солнце стало жечь голову Ионы так, что он изнемог. Он захотел умереть и сказал: – Лучше мне умереть, чем жить.

І сталося, як сонце зійшло, то призначив Бог східнього гарячого вітра, і вдарило сонце на Йонину голову, і він зомлів. І він жадав, щоб йому померти, і казав: Краще мені смерть від мого життя!

9 А Бог сказал Ионе: – Стоит ли тебе гневаться из-за растения? – Стоит, – ответил он, – я до смерти разгневан.

І промовив Бог до Йони: Чи слушно запалився ти за рициновий кущ? А той відказав: Дуже розлютився я, аж на смерть!

10 Н о Господь сказал: – Ты сожалеешь о растении, за которым ты не ухаживал, которое не растил. Оно за ночь выросло и за ночь погибло.

І сказав Господь: Ти змилувався над рициновим кущем, над яким не трудився, і не плекав його, який виріс за одну ніч, і за одну ніч згинув.

11 Т ак Мне ли не пожалеть великого города Ниневии, где больше ста двадцати тысяч жителей не знают, где право, где лево, а также много скота?

А Я не змилувався б над Ніневією, цим великим містом, що в ньому більше дванадцяти десятисячок люда, які не вміють розрізняти правиці своєї від своєї лівиці, та численна худоба?