1 Г осподь сказал Самуилу: − Сколько ты еще будешь скорбеть по Саулу? Я отверг его как царя над Израилем. Наполни рог маслом и отправляйся в путь. Я посылаю тебя к Иессею из Вифлеема. Я выбрал Себе в цари одного из его сыновей.

І сказав Господь до Самуїла: Аж доки ти сумуватимеш за Саулом? Таж Я відкинув його, щоб не царював над Ізраїлем. Наповни рога свого оливою, та й іди, пошлю тебе до віфлеємлянина Єссея, бо Я наглянув Собі царя між синами його.

2 Н о Самуил спросил: − Как же я пойду? Саул услышит об этом и убьет меня. Господь ответил: − Возьми с собой телицу и скажи: «Я пришел, чтобы принести жертву Господу».

І сказав Самуїл: Як я піду? А почує Саул, то вб'є мене. А Господь сказав: Візьми в свою руку теля з великої худоби, та й скажеш: Я прийшов, щоб принести жертву для Господа.

3 П ригласи Иессея к жертве, и Я укажу тебе, что делать. Ты должен помазать Мне того, кого Я укажу.

І закличеш Єссея на жертву, а Я тобі дам знати, що маєш робити, і помажеш Мені того, кого скажу тобі.

4 С амуил сделал, как сказал Господь. Когда он пришел в Вифлеем, старейшины города с трепетом вышли ему навстречу. Они спросили: − Ты пришел с миром?

І зробив Самуїл, що Господь говорив. І прийшов він до Віфлеєму, а старші міста вийшли йому назустріч із тремтінням. І сказали вони: Чи твій прихід то мир?

5 С амуил ответил: − Да, с миром. Я пришел, чтобы принести жертву Господу. Освятитесь и идите к жертве со мной. Затем он освятил Иессея и его сыновей и пригласил их к жертве.

А він відказав: Мир! Я прийшов, щоб принести жертву Господеві. Освятіться, і прийдете зо мною до жертви. І освятив він Єссея та синів його, і покликав їх на жертву.

6 К огда они пришли, Самуил увидел Елиава и подумал: «Конечно, это помазанник Господа стоит здесь перед Господом ».

І сталося, як вони поприходили, то побачив він Еліява, та й сказав: Справді перед Господом помазанець Його!

7 Н о Господь сказал Самуилу: − Не смотри на его внешность и на высокий рост, потому что Я отверг его. Господь смотрит не так, как человек. Человек смотрит на внешний вид, а Господь смотрит на сердце.

Та Господь сказав Самуїлові: Не дивись на обличчя його та на високість зросту його, бо Я відкинув його Собі! Бо Бог бачить не те, що бачить людина: чоловік бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце.

8 Т огда Иессей позвал Авинадава и провел его перед Самуилом. Но Самуил сказал: − Господь не выбрал и этого.

І покликав Єссей Авінадава, і привів його перед Самуїла, та той сказав: Також цього не вибрав Господь!

9 Т огда Иессей провел Шамму, но Самуил сказал: − Господь не выбрал и этого.

І привів Єссей Шамму, та Самуїл сказав: Також цього не вибрав Господь.

10 И ессей провел перед Самуилом семерых своих сыновей, но Самуил сказал ему: − Господь не выбрал их.

І привів Єссей сімох своїх синів перед Самуїла. І сказав Самуїл до Єссея: Цих не вибрав Господь.

11 О н спросил Иессея: − Все ли твои сыновья здесь? − Есть еще самый младший, − ответил Иессей, − но он пасет овец. Самуил сказал: − Пошли за ним и приведи его. Мы не сядем, пока он не придет сюда.

І сказав Самуїл до Єссея: Чи то всі твої діти? А той відказав: Ще позостався найменший, він пасе отару. І сказав Самуїл до Єссея: Пошли ж привести його, бо не сядемо за стіл, аж поки він не прийде сюди.

12 О н послал за ним, и его привели. Он был румяным, с красивыми глазами и приятной внешностью. Господь сказал: − Встань и помажь его − это он.

І послав він, і привів його, а він рум'яний, із гарними очима та хорошого стану. А Господь сказав Самуїлові: Устань, помаж його, бо це він!

13 С амуил взял рог с маслом и помазал Давида в присутствии братьев. Тогда Дух Господень сошел на Давида и с того дня пребывал на нем. Самуил же вернулся в Раму. Давид на службе у Саула

І взяв Самуїл рога оливи, та й помазав його серед братів його. І Дух Господній злинув на Давида, і був на ньому від того дня й далі. А Самуїл устав, і пішов до Рами.

14 Д ух Господа отошел от Саула, и злой дух от Господа мучил его.

І Дух Господній відступився від Саула, а напав його дух злий, посланий від Господа.

15 С луги Саула сказали ему: − Злой дух от Бога мучит тебя.

І сказали раби Саула до нього: Оце злий дух від Бога нападає на тебе.

16 П усть наш господин велит своим слугам найти кого-нибудь, кто умеет играть на арфе. Он будет играть, когда злой дух от Бога будет находить на тебя, и тебе будет лучше.

Нехай скаже пан наш, раби твої пошукають тобі кого, хто вміє грати на гуслах. І станеться, коли буде на тебе злий дух від Бога, то заграє той рукою своєю, і буде тобі добре.

17 С аул сказал слугам: − Найдите кого-нибудь, кто хорошо играет на арфе, и приведите его ко мне.

І сказав Саул до рабів своїх: Нагляньте мені кого, хто добре грає, і приведіть до мене.

18 О дин из его слуг ответил: − Я видел сына Иессея из Вифлеема. Он умеет играть на арфе. Он храбрый человек и воин, благоразумен в речах, хорошо выглядит, и Господь с ним.

І відповів один із слуг, і сказав: Ось бачив я сина віфлеємлянина Єссея, що вміє грати, лицар та вояка, і розуміється на речах, і чоловік хорошої постави. І Господь із ним.

19 С аул послал вестников к Иессею и сказал: − Отошли ко мне своего сына Давида, который пасет овец.

І послав Саул послів до Єссея й сказав: Пошли до мене Давида, сина свого, що при отарі.

20 И ессей взял осла, навьючил на него лепешки, взял козленка и бурдюк с вином и послал все это вместе со своим сыном Давидом к Саулу.

І взяв Єссей осла, наладованого хлібом, та бурдюка вина, та одне козля, і послав через сина свого Давида до Саула.

21 Д авид явился к Саулу и поступил к нему на службу. Саул очень полюбил его, и Давид стал одним из его оруженосцев.

І прийшов Давид до Саула, та й став перед ним. І той сильно полюбив його, і він став йому зброєношею.

22 С аул послал сказать Иессею: − Позволь Давиду остаться у меня на службе, потому что я им доволен.

І послав Саул до Єссея, говорячи: Нехай остається Давид при мені, бо він знайшов ласку в очах моїх.

23 В сякий раз, когда дух от Бога находил на Саула, Давид брал свою арфу и играл. Саулу становилось легче, и злой дух оставлял его.

І бувало, коли злий дух від Бога нападав на Саула, то Давид брав гусла, та й грав своєю рукою. І легшало Саулові, і ставало йому добре, і відступав від нього той злий дух.