1 В те дни кесарь Август издал указ о проведении переписи по всей Римской империи.

І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.

2 Э то была первая перепись, она проводилась в то время, когда Сирией управлял Квириний.

Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.

3 П оэтому каждый отправился в свой город для регистрации.

І всі йшли записатися, кожен у місто своє.

4 И осиф тоже пошел из галилейского города Назарета в Иудею, в город Давида, называемый Вифлеем, потому что он был потомком Давида.

Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового,

5 О н отправился на перепись вместе с Марией, которая была с ним обручена и ожидала Младенца.

щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна.

6 В Вифлееме у Марии подошло время родов,

І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.

7 и она родила своего первенца, запеленала Его и положила в кормушку для скота, потому что для них не нашлось места в гостинице. Ангелы возвещают пастухам Радостную Весть

І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них...

8 Н еподалеку были пастухи, которые жили в поле и стерегли ночью свое стадо.

А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.

9 В друг перед ними предстал ангел Господа, окруженный сиянием Господней славы. Пастухи очень испугались,

Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим...

10 н о ангел сказал им: – Не бойтесь. Я пришел сообщить вам весть, что принесет великую радость всему народу!

Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.

11 С егодня в городе Давида родился ваш Спаситель – Христос, Господь!

Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.

12 В от вам знак: вы найдете Младенца, запеленатого и лежащего в кормушке.

А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.

13 И вдруг к ангелу присоединилось многочисленное небесное воинство, славившее Бога и восклицавшее:

І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:

14 – Слава Богу в вышине небес! А на земле мир людям, к которым Он благоволит!

Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!

15 К огда ангелы ушли от них в небеса, пастухи сказали друг другу: – Пойдем в Вифлеем и посмотрим, что там произошло, о чем это нам объявил Господь.

І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь.

16 О ни поспешили туда и нашли Марию, Иосифа и Младенца, лежащего в кормушке для скота.

І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.

17 К огда они Его увидели, то рассказали все, что им было сказано об этом Младенце.

А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.

18 В се, кто слушал, удивлялись рассказу пастухов,

І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили...

19 а Мария сохраняла все это в своем сердце и размышляла об этом.

А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.

20 П астухи возвратились, прославляя и восхваляя Бога за все, что они видели и слышали: все оказалось точно так, как им и было сказано. Обрезание, наречение имени и посвящение Иисуса

Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.

21 Н а восьмой день, когда пришло время совершить над Ним обряд обрезания, Его назвали Иисусом, именем, которое ангел дал Ему еще до того, как Он был зачат.

Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.

22 К огда закончилось время очищения, предписанное Законом Моисея, Мария и Иосиф понесли Младенца в Иерусалим, чтобы посвятить Его Господу,

А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,

23 п отому что в Законе Господа написано: «каждый первенец мужского пола должен быть посвящен Господу».

як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу,

24 О ни должны были также по Закону Господа принести в жертву пару горлиц или двух молодых голубей. Благословение и пророчество Симеона и Анны

і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят.

25 В Иерусалиме в это время был человек, которого звали Симеоном. Он был праведен и благочестив, и с надеждой ожидал Того, Кто принесет утешение для Израиля, и на нем был Святой Дух.

І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.

26 С вятой Дух открыл ему, что он не умрет, пока не увидит Господнего Христа.

І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.

27 В едомый Святым Духом, Симеон пришел в храм, и когда родители принесли Младенца Иисуса, чтобы совершить над Ним то, что было установлено Законом,

І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,

28 С имеон взял Его на руки и благословил Бога, сказав:

тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:

29 – Владыка! Как Ты и обещал, теперь Ты отпускаешь Своего слугу с миром,

Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,

30 п отому что мои глаза увидели спасение Твое,

бо побачили очі мої Спасіння Твоє,

31 к оторое Ты приготовил перед лицом всех народов,

яке Ти приготував перед всіма народами,

32 с вет откровения язычникам и славу народа Твоего Израиля!

Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!

33 О тец и мать удивлялись тому, что было сказано о Нем.

І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.

34 П отом Симеон благословил их и сказал Марии, матери Его: – Он будет причиной падения и возвышения для многих в Израиле и станет знамением, которое будет многими отвергаемо, –

А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,

35 д а и тебе самой меч пронзит душу. Через все это откроются тайные мысли многих людей.

і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!

36 Т ам находилась также пророчица Анна, дочь Фануила, из рода Асира. Она была в глубокой старости. Анна прожила семь лет со своим мужем,

Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,

37 а всю остальную жизнь она жила вдовой. Ей было восемьдесят четыре года. Она никогда не покидала храма, день и ночь служа Богу постами и молитвами.

удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.

38 П одойдя в этот момент к тем, кто принес Его, она возблагодарила Бога и говорила о Ребенке всем ожидавшим избавления для Иерусалима. Возвращение в Назарет

І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.

39 К огда родители Иисуса сделали все, что предписывал Закон Господа, они возвратились в Галилею, в свой родной город Назарет.

А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.

40 Р ебенок рос и набирался сил и мудрости, и милость Божья была на Нем. Двенадцатилетний Иисус в храме

А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.

41 К аждый год на праздник Пасхи родители Иисуса ходили в Иерусалим.

А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.

42 К огда Ему было двенадцать лет, они, как обычно, пошли на праздник.

І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.

43 П осле окончания праздника, когда все возвращались домой, Мальчик Иисус остался в Иерусалиме, но Его родители об этом не знали.

Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того.

44 П олагая, что Он идет среди других путников, они после целого дня пути стали искать Его среди родственников и знакомых.

Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими.

45 Н е найдя, они возвратились в Иерусалим искать там.

Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.

46 Ч ерез три дня они нашли Мальчика в храме. Он сидел среди учителей, слушал их и задавал вопросы.

І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх.

47 В се, кто Его слышал, поражались Его пониманию и Его ответам.

Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.

48 Р одители были изумлены, увидев Его там. – Сынок, почему Ты так с нами поступил? – спросила Его мать. – Твой отец и я беспокоились и искали Тебя.

І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе...

49 – Зачем же вы Меня искали? – спросил Он. – Разве вы не знали, что Я должен быть в том, что принадлежит Отцу Моему?

А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?

50 Н о они не поняли, о чем Он им говорил.

Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив.

51 О н возвратился с ними в Назарет и был послушен им. Но все происшедшее Его мать хранила в своем сердце.

І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці.

52 И исус взрослел и становился мудрее. Его любили и люди, и Бог.

А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.