1 И зраильтяне двинулись на равнины Моава и остановились у Иордана, напротив Иерихона.

І рушили Ізраїлеві сини, та й таборували в моавських степах по тім боці приєрихонського Йордану.

2 В алак, сын Циппора, увидел все, что Израиль сделал с аморреями.

І побачив Балак, син Ціппорів, усе, що зробив Ізраїль амореянинові.

3 М оав очень испугался народа, потому что их было так много. Они были полны ужаса перед израильтянами.

І дуже злякався Моав того народу, бо він був великий. І настрашився Моав Ізраїлевих синів.

4 М оавитяне сказали старейшинам Мадиана: – Эта толпа съест все вокруг нас, как вол траву на поле. И Валак, сын Циппора, который был в то время царем Моава,

І сказав Моав до мідіянських старших: Тепер повискубує оця громада всі наші околиці, як вискубує віл польову зеленину. А Балак, син Ціппорів, був того часу моавським царем.

5 п ослал вестников за Валаамом, сыном Беора, в Пефор, что на Евфрате, в его родную землю. Валак сказал: – Из Египта вышел народ, который покрыл лицо земли и поселился рядом со мной.

І послав він послів до Валаама, Беорового сина, до Петору, що над Річкою, до краю синів народу його, щоб покликати його, говорячи: Ось вийшов народ із Єгипту, ось покрив він поверхню землі, і сидить навпроти мене.

6 П рошу, приди и прокляни мне этот народ, потому что он слишком силен для меня. Может быть, тогда я смогу разбить их и прогнать из страны. Я ведь знаю, что все, кого ты благословляешь, благословенны, а кого проклинаешь, прокляты.

А тепер ходи ж, прокляни мені цей народ, бо він міцніший за мене. Може я потраплю вдарити його, і вижену його з краю, бо знаю, що кого ти поблагословиш, той благословенний, а кого проклянеш, проклятий.

7 С тарейшины Моава и Мадиана тронулись в путь, взяв с собой плату за чародейство. Придя к Валааму, они передали ему все, что сказал Валак.

І пішли моавські старші та старші Мідіяну, а дарунки за чари в руці їх, і прийшли до Валаама, та й промовляли до нього Балакові слова.

8 – Переночуйте здесь, – сказал им Валаам, – и я передам вам ответ, который даст мне Господь. Моавские вожди остались у него.

А він їм сказав: Ночуйте тут цієї ночі, і я перекажу вам слово, як Господь промовлятиме до мене. І зостались моавські вельможі в Валаама.

9 Б ог пришел к Валааму и спросил: – Кто эти люди, которые у тебя?

І прийшов Бог до Валаама та й сказав: Хто ці люди з тобою?

10 В алаам сказал Богу: – Валак, сын Циппора, царь Моава, прислал сказать мне:

І сказав Валаам до Бога: Балак, син Ціппорів, цар моавський, послав до мене сказати:

11 « Народ, который вышел из Египта, покрыл лицо земли. Приди и прокляни мне их. Может быть, тогда я смогу сразиться с ними и прогнать их».

Ось народ виходить з Єгипту, і закрив поверхню землі; тепер іди ж, прокляни мені його, може я потраплю воювати з ним, і вижену його.

12 Б ог сказал Валааму: – Не ходи с ними. Не проклинай этот народ, потому что он благословен.

І сказав Бог до Валаама: Не підеш ти з ними, не проклянеш того народу, бо благословенний він!

13 Н а следующее утро Валаам встал и сказал вождям Валака: – Ступайте в свою страну. Господь отказался отпустить меня с вами.

І встав Валаам уранці та й сказав до Балакових вельмож: Вертайтесь до свого краю, бо відмовив Господь позволити мені піти з вами.

14 М оавские вожди вернулись к Валаку и сказали: – Валаам отказался пойти с нами.

І встали моавські вельможі, і прийшли до Балака та й сказали: Відмовив Валаам піти з нами.

15 В алак послал других вождей, которых было больше, и они были знатнее первых.

А Балак знову послав вельмож, більше й поважніших від тих.

16 О ни пришли к Валааму и сказали: – Так говорит Валак, сын Циппора: «Не откажись прийти ко мне.

І прибули вони до Валаама та й сказали йому: Так сказав Балак, син Ціппорів: Не стримуйся прийти до мене,

17 Я щедро вознагражу тебя и сделаю все, что ты скажешь. Приди, прокляни мне этот народ».

бо справді дуже вшаную тебе, і все, що скажеш мені, зроблю. І ходи ж, прокляни мені народ той!

18 Н о Валаам ответил вождям Валака: – Даже если бы Валак предлагал мне свой дворец, полный серебра и золота, я не смог бы сделать ничего вопреки повелению Господа, моего Бога.

І відповів Валаам, і сказав Балаковим рабам: Якщо Балак дасть мені повний свій дім срібла та золота, то й тоді я не зможу переступити наказу Господа, Бога мого, щоб зробити річ малу чи річ велику.

19 В прочем, останьтесь здесь на ночь, как те другие, а я узнаю, что еще скажет мне Господь.

А тепер посидьте й ви тут цієї ночі, а я пізнаю, що ще Господь буде говорити мені.

20 В ту ночь Бог пришел к Валааму и сказал: – Раз эти люди пришли, чтобы призвать тебя, вставай и иди с ними, но делай лишь то, что Я тебе скажу. Ослица Валаама

І прийшов Бог уночі до Валаама та й сказав йому: Якщо ці люди прийшли покликати тебе, устань, іди з ними. Але тільки те, що Я промовлятиму до тебе, те ти зробиш.

21 В алаам встал утром, оседлал ослицу и пошел с вождями Моава.

І встав Валаам уранці, і осідлав свою ослицю, та й пішов із моавськими вельможами.

22 Н о Бог разгневался, когда он пошел, и Ангел Господень встал на дороге, чтобы помешать ему. Валаам ехал на ослице, и с ним были двое его слуг.

І запалився гнів Божий, що він іде. І став Ангол Господній на дорозі за перешкоду йому, а він їде на своїй ослиці, і двоє слуг його з ним.

23 К огда ослица увидела Ангела Господнего, Который стоял на дороге с обнаженным мечом в руке, она свернула с дороги в поле. Валаам стал бить ее, чтобы вернуть на дорогу.

І побачила та ослиця Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а витягнений меч його в руці його. І збочила ослиця з дороги, і пішла полем, а Валаам ударив ослицю, щоб збочила на дорогу.

24 Т огда Ангел Господень встал на узкой тропе между двумя виноградниками, где по обе стороны дороги были стены.

І став Ангол Господній на стежці виноградників, стіна з цієї сторони, і стіна з тієї.

25 У видев Ангела Господего, ослица прижалась к стене и придавила ногу Валаама. Он стал бить ее снова.

І побачила та ослиця Господнього Ангола, і притиснулася до стіни, та й притиснула до стіни Валаамову ногу. І він далі її бив.

26 Т огда Ангел Господень перешел вперед и встал в тесном месте, где нельзя было повернуть ни вправо, ни влево.

І Ангол Господній знов перейшов, і став у тісному місці, де нема дороги збочити ні праворуч, ні ліворуч.

27 У видев Ангела Господнего, ослица легла под Валаамом, а он разгневался и стал бить ее палкой.

І побачила та ослиця Господнього Ангола і лягла під Валаамом. І запалився гнів Валаамів, і він ударив ослицю києм.

28 Т огда Господь открыл ослице рот, и она сказала Валааму: – Что я тебе сделала, что ты три раза подряд избил меня?

І відкрив Господь уста ослиці, і сказала вона до Валаама: Що я зробила тобі, що ти оце тричі вдарив мене?

29 В алаам ответил ослице: – Ты издевалась надо мной! Будь у меня в руке меч, я бы сейчас убил тебя.

І сказав Валаам до ослиці: Бо ти виставила мене на сміх. Коли б меч був у руці моїй, то тепер я забив би тебе!

30 О слица сказала Валааму: – Разве я не твоя ослица, на которой ты ездил всегда до этого дня? Была ли у меня привычка поступать так с тобой? – Нет, – ответил он.

І сказала ослиця до Валаама: Чи ж я не ослиця твоя, що ти їздив на мені, скільки живеш, аж до цього дня? Чи ж справді звикла я робити тобі так? І він відказав: Ні!

31 Т огда Господь открыл Валааму глаза, и он увидел Ангела Господнего, Который стоял на дороге с обнаженным мечом. Он низко поклонился, припав лицом к земле.

І відкрив Господь очі Валаамові, і побачив він Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а його витягнений меч у руці його. І схилився він, і впав на обличчя своє.

32 А нгел Господень спросил его: – За что ты три раза подряд бил ослицу? Я пришел сюда, чтобы помешать тебе, потому что твой путь не угоден Мне.

І сказав до нього Ангол Господній: Нащо ти вдарив ослицю свою оце тричі? Ось я вийшов за перешкоду, бо ця дорога погибельна передо мною.

33 О слица увидела Меня и сворачивала от Меня три раза подряд. Если бы она не сворачивала, то Я бы уже убил тебя, а ее пощадил.

І побачила мене ця ослиця, і збочила перед лицем моїм ось власне тричі. І коли б вона не збочила була перед лицем моїм, то тепер я й забив би тебе, а її позоставив би живою.

34 В алаам сказал Ангелу Господнему: – Я согрешил. Я не знал, что Ты стоишь на дороге, чтобы помешать мне. Но теперь, если Ты недоволен, я пойду назад.

І сказав Валаам до Господнього Ангола: Я згрішив, бо не знав, що ти стоїш на дорозі навпроти мене. А тепер, якщо це зле в очах твоїх, то я вернуся собі.

35 А нгел Господень сказал Валааму: – Иди с этими людьми, но говори лишь то, что Я тебе скажу. И Валаам пошел с вождями Валака.

І сказав Ангол Господній до Валаама: Іди з цими людьми, і те слово, що скажу тобі, його тільки будеш говорити. І пішов Валаам з Балаковими вельможами.

36 У слышав, что идет Валаам, Валак вышел встретить его к моавскому городу на арнонской границе, на краю своей земли.

І почув Балак, що прийшов Валаам, і вийшов навпроти нього до Їр-Моаву, що на границі Арнону, що на краю границі.

37 В алак сказал Валааму: – Разве я не посылал, чтобы призвать тебя? Почему ты не приходил ко мне? Разве я не в силах вознаградить тебя?

І сказав Балак до Валаама: Чи ж справді не послав я до тебе, щоб покликати тебе, чому ж не пішов ти до мене? Чи справді я не потраплю вшанувати тебе?

38 – Вот я и пришел к тебе, – ответил Валаам. – Но в силах ли я сказать хоть что-то? Я должен говорить лишь то, что велит мне Бог.

І сказав Валаам до Балака: Ось я прибув до тебе тепер. Чи потраплю я сказати щось? Те слово, що Бог вкладе в уста мої, його тільки я буду промовляти.

39 В алаам пошел с Валаком в город Кирьят-Хуцот.

І пішов Валаам із Балаком, і прибули вони до Кір'ят-Хуцоту.

40 В алак принес в жертву волов и овец и послал часть мяса Валааму и вождям, которые были с ним. Первое пророчество Валаама

І приніс Балак на жертву худобу велику та худобу дрібну, і послав Валаамові та вельможам, що з ним.

41 Н а следующее утро Валак взял Валаама на Бамот-Баал, и оттуда он увидел часть народа.

І сталося вранці, і взяв Балак Валаама, та й вивів його на Бамот-Баал, щоб побачив ізвідти тільки частину того народу.