1 И исус вошел в Иерихон и проходил через город.

І, ввійшовши Ісус, переходив через Єрихон.

2 Т ам был человек, которого звали Закхей, он был начальником сборщиков налогов и богатым человеком.

І ось чоловік, що звався Закхей, він був старший над митниками, і був багатий,

3 О н пытался увидеть, кто же этот Иисус, но не мог из-за толпы, потому что был маленького роста.

бажав бачити Ісуса, хто Він, але з-за народу не міг, бо малий був на зріст.

4 Т огда, чтобы увидеть Его, Закхей забежал вперед и залез на тутовое дерево, росшее в том месте, где Иисус должен был проходить.

І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього проходити.

5 К огда Иисус подошел к этому месту, Он посмотрел вверх и сказал: – Закхей, спускайся скорее, потому что сегодня Я должен быть у тебя в доме.

А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув угору до нього й промовив: Закхею, зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!

6 З акхей быстро спустился и с радостью принял Его.

І той зараз додолу ізліз, і прийняв Його з радістю.

7 В се, кто видел это, начали возмущаться: – Он пошел в гости к грешнику!

А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: Він до грішного мужа в гостину зайшов!

8 З акхей же встал и сказал Господу: – Господи! Половину моего имущества я раздам бедным, а если я с кого-либо взял лишнее, я возвращу ему вчетверо!

Став же Закхей та й промовив до Господа: Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, верну вчетверо.

9 Т огда Иисус сказал ему: – Сегодня в этот дом пришло спасение, потому что этот человек тоже сын Авраама!

Ісус же промовив до нього: Сьогодні на дім цей спасіння прийшло, бо й він син Авраамів.

10 В едь Сын Человеческий пришел, чтобы найти и спасти потерянное. Притча о порученных деньгах (Мат. 25: 14-30)

Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!

11 Т ем, кто это слушал, Иисус рассказал притчу. (Они были уже недалеко от Иерусалима, и люди полагали, что Божье Царство должно наступить немедленно.)

Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну притчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж думали, що об'явиться Боже Царство тепер.

12 И исус сказал: – Один знатный человек отправлялся в далекую страну, чтобы получить царскую власть и вернуться.

Отож Він сказав: Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.

13 С озвав десять своих слуг, он дал им десять мерок серебра. «Пустите эти деньги в дело, пока я не возвращусь», – сказал он.

І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: Торгуйте, аж поки вернуся.

14 Н о жители его страны ненавидели его и послали вслед за ним посольство, чтобы заявить: «Мы не хотим, чтобы этот человек был нашим царем».

Та його громадяни його ненавиділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: Не хочемо, щоб він був над нами царем.

15 К огда он возвратился, получив царскую власть, то приказал созвать к нему слуг, которым доверил деньги, чтобы спросить их, какую они получили прибыль.

І сталось, коли він вернувся, як царство прийняв, то звелів поскликати рабів, яким срібло роздав, щоб довідатися, хто що набув.

16 П ервый явился и сказал: «Господин, твоя мерка принесла доход в десять мерок!»

І перший прийшов і сказав: Пане, міна твоя принесла десять мін.

17 « Молодец! – похвалил хозяин. – Ты хороший слуга. Ты был верен в малом, получи теперь в управление десять городов».

І відказав він йому: Гаразд, рабе добрий! Ти в малому був вірний, володій десятьма містами.

18 П ришел второй слуга и сказал: «Господин, твоя мерка принесла доход в пять мерок!»

І другий прийшов і сказав: Пане, твоя міна п'ять мін принесла.

19 Х озяин ответил: «Получи в управление пять городов».

Він же сказав і тому: Будь і ти над п'ятьма містами.

20 З атем пришел третий слуга и сказал: «Господин, вот твоя мерка, я хранил ее завернутой в платок.

І ще інший прийшов і сказав: Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.

21 Я боялся тебя, так как ты человек жестокий. Ты берешь там, где не клал, и жнешь там, где не сеял».

Я бо боявся тебе, ти ж бо людина жорстока: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв.

22 Х озяин тогда сказал: «Ах ты негодный слуга! Я буду судить тебя твоими же словами! Ты знал, что я человек жестокий и что я беру там, где не клал, и жну там, где не сеял?

І відказав той йому: Устами твоїми, злий рабе, суджу я тебе! Ти знав, що я жорстока людина, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.

23 П очему же ты не пустил мои деньги в оборот, чтобы, когда я вернусь, отдать их мне с прибылью?»

Чому ж не віддав ти міняльникам срібла мого, і я, повернувшись, узяв би своє із прибутком?

24 И он сказал стоявшим там: «Заберите у него его мерку и отдайте тому, у кого уже есть десять».

І сказав він присутнім: Візьміть міну від нього, та дайте тому, хто десять мін має.

25 « Господин, – сказали ему, – да ведь у него и так уже десять мерок!»

І відказали йому: Пане, він десять мін має.

26 Х озяин ответил: «Говорю вам, что каждому, у кого уже есть, будет дано еще, а у кого нет, будет отнято и то, что он имеет.

Говорю бо я вам: Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього і те, що він має.

27 А моих врагов, которые не хотели, чтобы я царствовал над ними, приведите сюда и убейте прямо передо мной». Иисус торжественно въезжает в Иерусалим (Мат. 21: 1-9; Мк. 11: 1-10; Ин. 12: 12-15)

А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, і на очах моїх їх повбивайте.

28 С казав это, Иисус пошел дальше к Иерусалиму.

А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.

29 П одходя к Виффагии и Вифании, что расположены у Масличной горы, Он послал вперед двоих учеников,

І ото, як наблизився до Вітфагії й Віфанії, на горі, що Оливною зветься, Він двох учнів послав,

30 с казав: – Идите в селение, которое перед вами, и, войдя в него, вы найдете привязанного осленка, на которого еще никто не садился. Отвяжите его и приведите сюда.

наказуючи: Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, знайдете прив'язане осля, що на нього ніколи ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

31 Е сли кто-нибудь вас спросит: «Зачем вы его отвязываете?», скажите: «Он нужен Господу».

Коли ж вас хто спитає: Нащо відв'язуєте?, відкажіть тому так: Господь потребує його.

32 У ченики пошли и нашли все так, как им сказал Иисус.

Посланці ж відійшли, і знайшли, як Він їм був сказав.

33 К огда они отвязывали осленка, его хозяева спросили их: – Вы зачем отвязываете осленка?

А коли осля стали відв'язувати, хазяї його їх запитали: Нащо осля ви відв'язуєте?

34 О ни ответили: – Он нужен Господу.

Вони ж відказали: Господь потребує його.

35 О ни привели осленка к Иисусу и, набросив на него свои плащи, посадили на него Иисуса.

І вони привели до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.

36 К огда Он ехал, люди начали расстилать на дороге свои плащи.

Коли ж Він їхав, вони простилали одежу свою по дорозі.

37 И когда Он приблизился к месту, где дорога спускается с Масличной горы, все множество учеников начало радостно и громко прославлять Бога за все чудеса, которые они видели:

А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь натовп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,

38 – Благословен Царь, Который приходит во Имя Господа! Мир на небе и слава в вышних небесах!

кажучи: Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім'я! Мир на небесах, і слава на висоті!

39 Н екоторые из бывших в толпе фарисеев сказали Иисусу: – Учитель, запрети Своим ученикам!

А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: Учителю, заборони Своїм учням!

40 О н ответил: – Говорю вам, если они умолкнут, то камни начнут кричать. Плач о Иерусалиме

А Він їм промовив у відповідь: Кажу вам, що коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме!

41 К огда они подходили к Иерусалиму и уже был виден город, Иисус заплакал о нем:

І коли Він наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним,

42 – Если бы и ты сегодня понял, что могло бы принести тебе мир! Но сейчас это скрыто от твоих глаз.

і сказав: О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.

43 Н аступят дни, когда твои враги обнесут тебя осадными валами, окружат тебя и стеснят тебя со всех сторон.

Бо прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди.

44 О ни уничтожат тебя и твоих жителей и не оставят в тебе камня на камне, потому что ты не распознал времени, когда Бог посетил тебя. Иисус прогоняет торговцев из храма (Мат. 21: 12-16; Мк. 11: 15-18; Ин. 2: 13-16)

І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх...

45 З атем Иисус вошел во двор храма и стал выгонять оттуда тех, кто там торговал.

А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавців,

46 – Написано, – говорил Он им, – «Дом Мой будет домом молитвы», а вы превратили его в разбойничье логово.

до них кажучи: Написано: Дім Мій дім молитви, а ви з нього зробили печеру розбійників.

47 И исус каждый день учил в храме, а первосвященники, учители Закона и вожди народа искали случая, чтобы убить Его.

І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважніші з народу шукали, щоб Його погубити,

48 О днако они не знали, как это сделать, потому что все люди слушали Иисуса, боясь упустить хоть одно слово.

але не знаходили, що вчинити Йому, бо ввесь народ горнувся до Нього та слухав Його.