1 И исус снова пришел в синагогу. Там был человек с иссохшей рукой.

І Він знову до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку.

2 Ф арисеи внимательно наблюдали за Ним, не исцелит ли Он этого человека в субботу, чтобы потом обвинить Его.

І, щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоровить.

3 И исус сказал человеку с иссохшей рукой: – Встань посередине.

І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: Стань посередині!

4 З атем Он спросил их: – Что позволительно делать в субботу, добро или зло? Спасать жизнь или губить? Они молчали.

А до них промовляє: У суботу годиться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погубити? Вони ж мовчали.

5 Т огда Иисус, обведя их гневным взглядом и скорбя о черствости их сердец, сказал тому человеку: – Протяни руку! Тот протянул, и его рука стала совершенно здоровой.

І споглянув Він із гнівом на них, засмучений закам'янілістю їхніх сердець, і сказав чоловікові: Простягни свою руку! І той простяг, і рука йому стала здорова!

6 В ыйдя из синагоги, фарисеи немедленно начали совещаться со сторонниками Ирода о том, как им убить Иисуса. За Иисусом следует множество народа (Мат. 4: 23-25; 12: 15-16; Лк. 6: 17-19)

Фарисеї ж негайно пішли та з іродіянами раду зробили на Нього, як Його погубити.

7 А Иисус пошел с учениками к озеру. За ними следовало великое множество народа из Галилеи, Иудеи,

А Ісус із Своїми учнями вийшов над море. І натовп великий ішов вслід за Ним із Галілеї й з Юдеї,

8 И ерусалима, Идумеи, из-за реки Иордана, из окрестностей Тира и Сидона. Эти люди шли к Иисусу, потому что слышали о делах, которые Он совершал.

і з Єрусалиму, і з Ідумеї, і з-за Йордання, і з Тиру й Сидону. Натовп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього.

9 И исус велел ученикам приготовить лодку, чтобы не теснили Его, потому что толпа была столь многочисленна.

І сказав Він до учнів Своїх наготовити човна Йому, через натовп, щоб до Нього не тиснулись.

10 О н исцелил многих людей, и поэтому все больные пробирались вперед, чтобы прикоснуться к Нему.

Бо Він багатьох уздоровив, так що хто тільки немочі мав, то тислись до Нього, щоб Його доторкнутись.

11 А те, в ком были нечистые духи, когда видели Его, падали перед Ним ниц и кричали: – Ты – Сын Бога!

І духи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: Ти Син Божий!

12 Н о Иисус строго запрещал им разглашать о том, Кто Он. Иисус избирает двенадцать учеников (Мат. 10: 2-4; Лк. 6: 14-16; Деян. 1: 13)

А Він їм суворо наказував, щоб вони Його не виявляли.

13 О днажды Иисус поднялся на гору и позвал к Себе тех, кого Сам пожелал. Они пришли к Нему,

І Він вийшов на гору, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього.

14 и из них Он избрал двенадцать человек (которых Он назвал апостолами), чтобы они всегда были с Ним, и чтобы Он мог посылать их возвещать Радостную Весть.

І визначив Дванадцятьох, щоб із Ним перебували, і щоб послати на проповідь їх,

15 О н также наделил их властью изгонять демонов.

і щоб мали вони владу вздоровляти недуги й вигонити демонів.

16 И так, Иисус назначил двенадцать человек: Симона (которому Он дал имя Петр),

І визначив Він оцих Дванадцятьох: Симона, і дав йому ймення Петро,

17 И акова, сына Зеведея, и Иоанна, брата Иакова (их Он называл «Воанергес», что значит «Сыновья грома»),

і Якова Зеведеєвого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанергес, цебто сини громові,

18 А ндрея, Филиппа, Варфоломея, Матфея, Фому, Иакова (сына Алфея), Фаддея, Симона Кананита

і Андрія, і Пилипа, і Варфоломія, і Матвія, і Хому, і Якова Алфієвого, і Тадея, і Симона Кананіта

19 и Иуду Искариота (который впоследствии и предал Иисуса). Иисуса обвиняют в том, что Он изгоняет нечистых духов сатанинской силой (Мат. 12: 22-29; Лк. 11: 14-22; Лк 12: 10)

та Юду Іскаріотського, що й видав Його.

20 О днажды, когда Иисус вошел в дом, опять собралась толпа, так что Ему и ученикам даже поесть было некогда.

І приходять до дому вони. І знову зібралось народу, що вони не могли навіть хліба з'їсти.

21 У слышав об этом, родственники Иисуса пришли забрать Его, потому что они говорили: – Он не в Своем уме.

І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамовитий.

22 А учители Закона, пришедшие из Иерусалима, утверждали: – Он одержим Веельзевулом. Он изгоняет демонов силою повелителя демонов.

А книжники, що поприходили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзевула, і виганяє демонів силою князя демонів.

23 Т огда, подозвав их к Себе, Иисус стал объяснять им с помощью притч: – Как сатана может изгонять сатану?

І, закликавши їх, Він у притчах до них промовляв: Як може сатана сатану виганяти?

24 Е сли царство разделится на враждующие части, оно не сможет устоять,

І коли царство поділиться супроти себе, не може встояти те царство.

25 и если дом будет разделен враждой, то этот дом не сможет устоять.

І коли дім поділиться супроти себе, не може встояти той дім.

26 Е сли сатана разделился и враждует против самого себя, то он не может устоять, и конец его близок.

І коли б сатана сам на себе повстав і поділився, то не зможе встояти він, але згине.

27 В едь никто не может войти в дом сильного человека и разграбить его добро, если сначала не свяжет его, – только тогда можно будет ограбить его дом.

Ніхто бо не може вдертись у дім дужого, та й пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого, і аж тоді пограбує господу його.

28 Г оворю вам истину: все грехи и любое кощунство будут прощены людям,

Поправді кажу вам, що простяться людським синам усі прогріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали.

29 н о тот, кто будет хулить Святого Духа, тому не простится никогда, вина за этот грех остается на человеке навсегда.

Але, хто богозневажить Духа Святого, повіки йому не відпуститься, але гріху вічному він підпадає.

30 О н сказал это потому, что они говорили, будто в Нем нечистый дух. Иисус говорит о Своей истинной семье (Мат. 12: 46-50; Лк. 8: 19-21)

Бож казали вони: Він духа нечистого має.

31 П ришли Его мать и братья и, стоя снаружи, попросили позвать Его.

І поприходили мати Його та брати Його, і, осторонь ставши, послали до Нього і Його викликали.

32 В округ Иисуса было много людей, и Ему передали: – Твоя мать, Твои братья и сестры стоят снаружи и спрашивают Тебя.

А народ кругом Нього сидів. І сказали Йому: Ото мати Твоя, і брати Твої, і сестри Твої он про Тебе питаються осторонь.

33 – Кто Мне мать и кто Мне братья? – ответил им Иисус.

А Він їм відповів і сказав: Хто Моя мати й брати?

34 О н обвел взглядом сидящих вокруг Него людей и сказал: – Вот Моя мать и Мои братья.

І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: Ось мати Моя та браття Мої!

35 К то исполняет Божью волю, тот Мне и брат, и сестра, и мать.

Бо хто Божу волю чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати.