1 О днажды Иисус молился, и когда Он закончил, один из учеников попросил Его: – Господи, научи нас молиться, как и Иоанн научил своих учеников.
І сталось, як молився Він у місці одному, і коли перестав, озвався до Нього один із Його учнів: Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів.
2 О н сказал им: – Когда вы молитесь, говорите так: Отец, пусть прославится Твое Имя! Пусть придет Твое Царство!
Він же промовив до них: Коли молитеся, говоріть: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
3 Д авай нам каждый день наш насущный хлеб
Хліба нашого насущного дай нам на кожний день.
4 и прости нам наши грехи, ведь и мы прощаем каждому, кто нам должен. Не дай нам поддаться искушению.
І прости нам наші гріхи, бо й самі ми прощаємо кожному боржникові нашому. І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого!
5 П отом Иисус сказал им: – Вряд ли у кого-либо из вас есть друг, который поступает следующим образом: например, приходит к нему в полночь товарищ и просит: «Друг, одолжи мне три лепешки.
І сказав Він до них: Хто з вас матиме приятеля, і піде до нього опівночі, і скаже йому: Позич мені, друже, три хліби,
6 К о мне с дороги заехал гость, и мне нечего ему предложить».
бо прийшов із дороги до мене мій приятель, я ж не маю, що дати йому.
7 А тот, находясь в доме, отвечает: «Не беспокой меня. Дверь уже заперта, дети мои со мною в постели, не могу я сейчас встать и дать тебе хлеба».
А той із середини в відповідь скаже: Не роби мені клопоту, уже замкнені двері, і мої діти зо мною на ліжкові. Не можу я встати та дати тобі.
8 Г оворю вам, что даже если он не встанет и не даст ему по дружбе, ему все-таки придется сделать то, о чем его попросили, только чтобы не осрамиться.
Кажу вам: коли він не встане, і не дасть ради дружби йому, то за докучання його він устане та й дасть йому, скільки той потребує.
9 П оэтому Я говорю вам: просите – и вам дадут, ищите – и найдете, стучите – и вам откроют.
І Я вам кажу: просіть, і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам!
10 П отому что каждый, кто просит, получает, и кто ищет, находит, и тому, кто стучит, откроют.
Бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а тому, хто стукає відчинять.
11 Е сть ли среди вас такой отец, который даст своему сыну змею, когда тот попросит рыбы?
І котрий з вас, батьків, як син хліба проситиме, подасть йому каменя? Або, як проситиме риби, замість риби подасть йому гадину?
12 И ли, если тот попросит яйцо, даст ему скорпиона?
Або, як яйця він проситиме, дасть йому скорпіона?
13 Е сли вы, будучи злы, умеете давать своим детям благие дары, то тем более Небесный Отец даст Святого Духа тем, кто просит у Него! Иисус изгоняет демонов силой Бога (Мат. 12: 22-30; Мк. 3: 22-27)
Отож, коли ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього?
14 О днажды Иисус изгнал демона немоты. И когда демон вышел, человек, который был нем, заговорил. Толпа была в изумлении.
Раз вигонив Він демона, який був німий. І коли демон вийшов, німий заговорив. А народ дивувався.
15 Н о некоторые говорили: – Он изгоняет демонов силой Веельзевула, повелителя демонов.
А деякі з них гомоніли: Виганяє Він демонів силою Вельзевула, князя демонів...
16 Д ругие, желая испытать Иисуса, попросили, чтобы Он показал им знамение с неба.
А інші, випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба.
17 Н о Иисус, зная их мысли, сказал им: – Любое царство, разделившееся на враждующие части, приходит в запустение, и дом, где есть распря, рушится.
Він же знав думки їхні, і промовив до них: Кожне царство, само проти себе поділене, запустіє, і дім на дім упаде.
18 И если сатана враждует против самого себя, то как устоит его царство? Я говорю это потому, что вы заявляете, будто Я изгоняю демонов силой Веельзевула.
А коли й сатана поділився сам супроти себе, як стоятиме царство його? А ви кажете, що Вельзевулом вигоню Я демонів.
19 Е сли Я изгоняю демонов силой Веельзевула, то чьей силой изгоняют их ваши последователи? Поэтому они будут вам судьями.
Коли ж Вельзевулом вигоню Я демонів, то чим виганяють їх ваші сини? Тому вони стануть вам суддями.
20 Н о если Я изгоняю демонов перстом Бога, то это значит, Божье Царство пришло к вам.
А коли перстом Божим вигоню Я демонів, то справді прийшло до вас Боже Царство.
21 К огда сильный и хорошо вооруженный человек охраняет свой дом, то его имущество в безопасности.
Коли сильний збройно свій двір стереже, то в безпеці маєток його.
22 Н о если кто-то более сильный нападет и одолеет его, то он заберет оружие, на которое полагался хозяин, и разделит добычу.
Коли ж дужчий від нього його нападе й переможе, то всю зброю йому забере, на яку покладався був той, і роздасть свою здобич.
23 К то не со Мной, тот против Меня, и кто не собирает со Мной, тот растрачивает. Возвращение нечистого духа (Мат. 12: 43-45)
Хто не зо Мною, той проти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає!
24 К огда нечистый дух выходит из человека, то он скитается по безводным местам, ища место для отдыха, и не находит его. Тогда он говорит: «Возвращусь-ка я в дом, из которого вышел».
Коли дух нечистий виходить з людини, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, але, не знаходячи, каже: Вернуся до хати своєї, звідки я вийшов.
25 К огда он возвращается, то находит дом чисто выметенным и убранным.
А як вернеться він, то хату знаходить заметену й прибрану.
26 Т огда он идет и берет семь других духов, еще более злых, чем он сам, и они приходят и поселяются там. И это для человека еще хуже того, что было вначале. Истинное счастье
Тоді він іде та й приводить сімох інших духів, лютіших за себе, і входять вони та й живуть там. І буде останнє людині тій гірше за перше!
27 И исус еще говорил, когда одна женщина из толпы крикнула: – Блаженна та мать, что родила Тебя и выкормила!
І сталось, як Він це говорив, одна жінка з народу свій голос піднесла й сказала до Нього: Блаженна утроба, що носила Тебе, і груди, що Ти ссав їх!
28 И исус ответил: – Блаженнее те, кто слышит слово Божье и исполняет его. Иисус осуждает неверие (Мат. 12: 39-42)
А Він відказав: Так. Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже!
29 К огда людей собралось еще больше, Иисус начал говорить: – Это поколение – злое. Оно ищет знамения, но им не будет дано никакого знамения, кроме знамения пророка Ионы.
А як люди збиралися, Він почав промовляти: Рід цей рід лукавий: він ознаки шукає, та ознаки йому не дадуть, крім ознаки пророка Йони.
30 И как Иона стал знамением для жителей Ниневии, так и Сын Человеческий станет знамением для этого поколения.
Бо як Йона ознакою був для ніневітян, так буде й Син Людський для роду цього.
31 Ц арица Юга встанет в День Суда и обвинит людей этого поколения и осудит их, потому что она приходила с другого конца света послушать мудрость Соломона. Сейчас же с вами Тот, Кто больше Соломона.
Цариця південна на суд стане з мужами роду цього, і їх засудить, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послухати. А тут ось Хтось більший, аніж Соломон!
32 Ж ители Ниневии встанут в День Суда с людьми этого поколения и обвинят их, потому что они покаялись от проповеди Ионы. Сейчас же с вами Тот, Кто больше Ионы. Иисус говорит о внутреннем свете (Мат. 6: 22-23)
Ніневітяни стануть на суд із цим родом, і засудять його, вони бо покаялися через Йонину проповідь. А тут ось Хтось більший, ніж Йона!
33 Н икто, зажегши светильник, не ставит его в погреб или под горшок. Наоборот, его ставят на подставку, чтобы все входящие видели свет.
Засвіченого світильника ніхто в сховок не ставить, ані під посудину, але на свічник, щоб бачили світло, хто входить.
34 Т вой глаз – светильник твоего тела. Когда твой глаз ясен, тогда и все твое тело полно света. Если же у тебя дурной глаз, то и все твое тело темно.
Око твоє то світильник для тіла; тому, як око твоє буде дуже, то й усе тіло твоє буде світле. А коли б твоє око нездатне було, то й усе тіло твоє буде темне.
35 Т ак что смотри, не тьма ли тот свет, который внутри тебя.
Отож, уважай, щоб те світло, що в тобі, не сталося темрявою!
36 И так, если все твое тело полно света и в нем нет ни одной темной части, то оно все будет светло, как бывает, когда светильник освещает тебя сиянием. Иисус обличает религиозных вождей (Мат. 23: 1-36)
Бо коли твоє тіло все світле, і не має жадної темної частини, то все буде світле, неначе б світильник осяяв блиском тебе.
37 К огда Иисус так говорил, один фарисей пригласил Его к себе на обед. Иисус пришел и возлег у стола.
Коли Він говорив, то один фарисей став благати Його пообідати в нього. Він же прийшов та й сів при столі.
38 Ф арисея удивило, что Он не совершил перед едой ритуального омовения.
Фарисей же, побачивши це, здивувався, що перед обідом Він перш не обмився.
39 Н о Господь сказал ему: – Вот вы, фарисеи, очищаете чаши и тарелки снаружи, но внутри вы полны жадности и злобы.
Господь же промовив до нього: Тепер ви, фарисеї, он чистите зовнішність кухля та миски, а ваше нутро повне здирства та кривди!
40 Г лупцы! Разве Тот, Кто сотворил внешнее, не сотворил и внутреннее?
Нерозумні, чи ж Той, Хто створив оте зовнішнє, не створив Він і внутрішнє?
41 Ч то же касается внутреннего, то давайте милостыню, и тогда все у вас будет чисто.
Тож милостиню подавайте з унутрішнього, і ось все буде вам чисте.
42 Н о горе вам, фарисеи, потому что вы даете десятину с мяты, руты и с других трав, а справедливостью и любовью Божьей вы пренебрегаете. И то нужно делать, и другого не оставлять.
Горе вам, фарисеям, бо ви десятину даєте з м'яти та рути й усякого зілля, але обминаєте суд та Божу любов; це треба робити, і того не лишати!
43 Г оре вам, фарисеи, потому что вы любите занимать почетные места в синагогах и любите, когда вас приветствуют на площадях.
Горе вам, фарисеям, що любите перші лавки в синагогах та привіти на ринках!
44 Г оре вам, вы подобны никак не обозначенным могилам, по которым люди ходят, даже не подозревая об их существовании.
Горе вам, бо ви як гроби непомітні, люди ж ходять по них і не знають того...
45 О дин из учителей Закона сказал Ему: – Учитель, говоря это, Ты и нас обижаешь.
Озвався ж один із законників, і каже Йому: Учителю, кажучи це, Ти і нас ображаєш!
46 И исус ответил: – Горе и вам, учители Закона, потому что вы взваливаете на людей ноши, которые невозможно нести, а сами и пальцем не шевельнете, чтобы помочь им.
А Він відказав: Горе й вам, законникам, бо ви на людей тягарі накладаєте, які важко носити, а самі й одним пальцем своїм не доторкуєтесь тягарів!
47 Г оре вам, потому что вы строите надгробные памятники пророкам, которых убили ваши предки.
Горе вам, бо надгробки пророкам ви ставите, ваші ж батьки були їх повбивали...
48 В ы сами свидетельствуете о том, что одобряете действия ваших предков: те убивали пророков, а вы строите им надгробные памятники.
Так, визнаєте ви й хвалите вчинки батьків своїх: бо вони їх повбивали, а ви їм надгробки будуєте!
49 П оэтому и Божья мудрость сказала: «Я пошлю к ним пророков и апостолов, но они одних убьют, а других будут преследовать».
Через те й мудрість Божа сказала: Я пошлю їм пророків й апостолів, вони ж декого з них повбивають, а декого виженуть,
50 П оэтому нынешнее поколение понесет ответственность за кровь всех пророков, пролитую от создания мира,
щоб на роді оцім відомстилася кров усіх пророків, що пролита від створення світу,
51 о т крови Авеля и до крови Захарии, убитого между жертвенником и храмом. Да, говорю вам, это поколение ответит за все.
від крови Авеля аж до крови Захарія, що загинув між жертівником і храмом! Так, кажу вам, відомститься це все на цім роді!
52 Г оре вам, учители Закона, потому что вы присвоили ключ знания. Но и сами не вошли, и тем, кто хотел войти, воспрепятствовали.
Горе вам, законникам, бо взяли ви ключа розуміння: самі не ввійшли, і тим, хто хотів увійти, боронили!
53 К огда Иисус вышел из дома, учители Закона и фарисеи обрушились на Него с яростными обвинениями и каверзными вопросами.
А коли Він виходив ізвідти, стали книжники та фарисеї сильно тиснути та від Нього допитуватись про багато речей,
54 О ни ставили Ему ловушки, пытаясь поймать на слове.
вони чатували на Нього, щоб зловити що з уст Його (і щоб оскаржити Його).