1 П ять дней спустя первосвященник Анания с некоторыми старейшинами и юристом Тертуллом пришел в Кесарию, чтобы представить наместнику обвинение против Павла.

А по п'яти днях прибув первосвященик Ананій з якимись старшими, та з промовцем якимсь Тертилом, що перед намісником скаржилися на Павла.

2 К огда Павла ввели, Тертулл представил обвинение против него:

Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: Через тебе великий мир маємо ми, і для народу цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою,

3 – Достопочтеннейший Феликс! Мы всегда и повсюду с глубокой признательностью принимаем твои реформы на благо этого народа и благодарим тебя за тот прочный мир, который установился при твоем разумном правлении.

це ми завжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Феліксе!

4 Ч тобы тебя более не утруждать, я попрошу тебя с твоей обычной добротой выслушать нашу короткую просьбу.

Та щоб довго тебе не турбувати, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласкавости.

5 М ы находим этого человека нарушителем спокойствия, он – зачинщик мятежей среди иудеев по всему миру. Он главарь назорейской секты

Ми переконались, що цей чоловік то зараза, і що він колотнечу викликує між усіма юдеями в цілому світі, і що він провідник Назорейської єресі.

6 и пытался даже осквернить храм. Поэтому мы его арестовали и хотели судить по нашему Закону.

Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопили були, і судити хотіли за нашим Законом.

7 Н о командир римского полка Лисий силой забрал его из наших рук,

Але тисяцький Лісій прибув, і з великим насильством видер його з наших рук,

8 в елев его обвинителям идти к тебе. Когда ты допросишь его, ты и сам узнаешь обо всем, в чем мы обвиняем его.

а його винувальникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чому його ми винуємо.

9 П рибывшие с ним иудеи поддержали обвинение, заверив, что все сказанное истинно. Защитная речь Павла перед Феликсом

Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так.

10 Н аместник подал знак Павлу, и тот начал защитную речь: – Мне известно, что ты уже много лет судишь этот народ, и я рад, что мне предоставляется возможность высказаться перед тобой в свою защиту.

І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для народу цього, тому буду сміліш боронитись.

11 Т ебе нетрудно будет удостовериться в том, что не больше двенадцати дней тому назад я пришел на поклонение в Иерусалим.

Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися.

12 М ои обвинители не видели, чтобы я спорил с кем-либо в храме или же возмущал народ в синагогах или в каком-либо другом месте города.

І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здибали, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в народі здіймав.

13 О ни не могут доказать обвинений, которые сейчас выдвигают против меня.

І не можуть вони довести тобі того, у чому тепер оскаржають мене.

14 Н о я признаю, что поклоняюсь Богу наших отцов и следую Пути, который мои обвинители называют сектой. Я верю всему, что записано в Законе и у пророков,

Але признаюсь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу так, що вірую всьому, що в Законі й у Пророків написане.

15 и у меня такая же надежда на Бога, как и у этих людей – надежда на то, что будет воскресение как праведных, так и неправедных.

І маю надію я в Бозі, чого й самі вони сподіваються, що настане воскресення праведних і неправедних.

16 П оэтому я стараюсь, чтобы моя совесть была всегда чиста перед Богом и перед людьми.

І я пильно дбаю про те, щоб завсіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.

17 П осле нескольких лет отсутствия я прибыл в Иерусалим, чтобы передать моему народу пожертвования для бедных, и принести жертвы.

А по довгих роках я прибув, щоб подати моєму народові милостиню та приноси.

18 М еня застали в храме, когда я совершал обрядовое очищение. Но там не было никакой толпы и никаких беспорядков,

Ось при цьому знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з натовпом чи з колотнечею.

19 п ока не пришли несколько иудеев из провинции Азия, которым и следовало бы представить здесь свои обвинения, если у них есть, в чем меня обвинить.

Їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.

20 И ли же пусть присутствующие здесь скажут, какую вину они нашли за мной, когда меня допрашивал Высший Совет.

Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,

21 М ожет быть, я виновен в том, что выкрикнул там: «Меня судят сегодня перед вами за надежду на воскресение мертвых»?

крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи серед них: За воскресення мертвих приймаю від вас суд сьогодні!

22 Ф еликс, который был довольно хорошо знаком с Путем, прервал слушание. – Я вынесу решение по вашему вопросу, когда придет командир полка Лисий, – сказал он.

Але Фелікс, дуже добре дорогу цю знавши, відрочив їм справу, говорячи: Розсуджу вашу справу, коли тисяцький Лісій прибуде.

23 О н приказал сотнику содержать Павла под стражей, но предоставить ему некоторую свободу и разрешить его друзьям заботиться о его нуждах.

І він сотникові наказав сторожити Павла, але мати полегшу, і не боронити нікому з близьких його, щоб служили йому.

24 С пустя несколько дней Феликс пришел со своей женой – иудеянкой по имени Друзилла – и послал за Павлом, чтобы послушать о его вере в Иисуса Христа.

А по декількох днях прийшов Фелікс із дружиною своєю Друзіллою, що була юдеянка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа.

25 П авел говорил о праведности, воздержании и будущем суде. Феликса это испугало, и он сказал: – Довольно на сегодня! Ступай, но при случае я тебя позову.

І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбутній суд, то Фелікса страх обгорнув, і він відповів: Тепер іди собі, відповідного ж часу покличу тебе!

26 О н также надеялся, что Павел предложит ему взятку, и поэтому часто приказывал привести его и беседовал с ним.

Разом із тим і сподівався він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його прикликав і розмову з ним вів.

27 П рошло два года, и Феликса сменил Порций Фест. Феликс, желая заслужить благосклонность предводителей иудеев, оставил Павла в тюрьме.

Як минуло ж два роки, то Фелікс одержав наступника, Порція Феста. А Фелікс бажав догодити юдеям, і в в'язниці Павла залишив.